У 2019 році при лікарнях в Україні мають запрацювати школи для навчання хворих дітей. Як це має відбуватися і чи готові до цього вчителі
Сотні пропущених уроків
“Окрім того, що ця дитина дивиться у вікно, у неї більше нічого немає. Вони пропускають своє життя”, – каже пані Мосейчук.
Настя пропустила 350 уроків історії, Славко – майже 100 уроків англійської, а Дарина – 230 уроків математики. Про дітей, які довго хворіють, перебувають у лікарнях і через це змушені пропускати школу, розповідає Наталя Мосейчук, телеведуча і куратор соціальної ініціативи “Право на освіту”.
Саме з ініціативи громадських активістів і волонтерів в Україні при лікарнях почали з’являтися школи, де можуть навчатися хворі діти. Тепер, обіцяє уряд, це стане поширеною практикою по всій Україні.
“Школи при лікарнях потрібні не стільки для освітнього процесу, скільки для спілкування. Це гарантія, що діти повернуться у світ живих”, – каже Наталія Мосейчук. Це полегшує їхню адаптацію під час поверненнія до школи і дає шанс надолужити шкільну програму, кажуть активісти.
“У них горять очі”
Діти при лікарні “Охматдит” у Києві вивчають українську мову, літературу та математику, готуються до ЗНО.
Тут вже чотири роки працює організована громадськими активістами “Школа Супергероїв”. Нині дітей навчають вісім вчителів, гроші на зарплату їм збирають з пожертв, а частина викладачів є волонтерами. До дітей, які не можуть підвестися з ліжка, вчителі приходять прямо в палату.
За успіхи тут роздають наліпки супегероїв і гематоген, цукерки – під забороною.
“У класі є парти, магнітна дошка і ліжечко, де дитина може полежати, якщо втомилась. Збираємо гроші на електромобіль, який має звозити до класу дітей з усіх відділень лікарні”, – розповідає засновниця “Школи Супергероїв” Євгенія Смірнова.
Школи при лікарнях давно працюють у Фінляндії та США. А в Україні зараз вони є лише у двох містах: завдяки ініціативі батьків, ще з 90-х навчають дітей у лікарнях Львова, також вчителі приходять до хворих дітей у Києві.
Крім “Школи Супергероїв”, у столиці до ініціативи долучилися приватні заклади – “Liko-school” та “Академія сучасної освіти”.
Всього навчанням при лікарнях, за даними МОН, охоплено близько двох тисяч дітей.
У “Школі Супергероїв” порахували, що навчання потребують понад 10 тис. дітей в українських лікарнях. Стільки дітлахів щорічно перебувають на стаціонарному лікуванні. Іноді – тижні, а часом – місяці.
“Дивишся на діток, які тільки після крапельниці, але які хочуть, щоб до них прийшов вчитель, щоб з ними спілкувались. У них очі горять, вони хочуть вчитися”, – розповідає Ірина Синя, завідувачка сектору виховної роботи Львівської міськради.
У лікарнях Львова зараз працюють 14 вчителів і часто від них, за словами пані Синьої, залежить психологічний стан і настрій дитини.
Школи у всіх лікарнях?
З наступного року навчання при лікарнях має розпочатися у всіх регіонах України. Про це є наказ Міносвіти і Міністерство охорони здоров’я і 12 млн грн з бюджету, запевняє міністр освіти Лілія Гриневич.
За її словами, вже з нового року за лікарнями місцева влада має закріпити школи, вчителі з яких вчитимуть хворих дітей.
За прогнозами МОН, на повну ця ініціатива запрацює з вересня 2019 року – з нового навчального року – і насамперед стосуватиметься обласних лікарень, де зазвичай перебуває найбільше дітей і де вони лікуються найдовше.
Щоб дитина вчилася у лікарні, має бути заява від батьків і згода від лікаря.
Навчання може бути у класі при лікарні – до 12 учнів, індивідуальним – біля ліжка, якщо дитина не може піднятися, або дистанційним, якщо дитина, наприклад, після операції перебуває у боксі і не може контактувати із зовнішнім світом.
Директори шкіл і головні лікарі мають взаємодіяти і разом вирішувати організаційні питання, кажуть в МОН. Школи мають надавати вчителів і підручники, а лікарні – приміщення, меблі, ремонт і прибирання.
“Як це буде відбуватися в реальності, я не знаю. Не уявляю, як у лікарнях на це вибиватимуть приміщення і робитимуть ремонт”, – розповіла ВВС News Україна людина, яка співпрацювала з лікарнями у Києві.
Приходиш, а ліжечко – пусте
“Всі в лікарнях мають знати – дитина вчиться і це важливо”, – переконана пані Гриневич.
За її словами, найперше завдання – це знайти і підготувати вчителів, провести для них тренінги. При цьому, запевняє міністр, примушувати працювати з хворими дітьми вчителів ніхто не буде, все має бути добровільно.
Про важливість підготовки таких педагогів говорить і Олена Киркевич, вчитель математики з 40-річним стажем, яка працює у “Школі Супергероїв” при “Охматдит”.
“У лікарнях вчителі мають бути не ті, які приходять і йдуть, а основні. Складно, коли діти різного віку. Тож пояснювати, наприклад, рівняння їм треба так, щоб було зрозуміло найменшим і цікаво найстаршим”, – каже пані Киркевич і додає – це важко, але це можливо.
Також громадські активісти говорять про психологічний аспект роботи у лікарнях. Розповідають про випадки, коли викладачі зголошувалися, а потім відмовлялися працювати.
Хтось говорив про страх роботи з ВІЛ-позитивними дітьми, хтось – про те, що не може працювати в онковідділеннях: приходиш у палату, а ліжечко – пусте.
“Спеціалісти мають бути дуже мотивовані і дуже добре підготовані. Не в кожній школі є такі. Вчителі не мають боятися, вони мають хотіти це робити”, – каже Євгенія Смірнова зі “Школи Супергероїв”.
“Серце розколюється, переживаєш, плачеш, щоб завтра ця дитина знову тебе зустріла”, – розповідає про труднощі такого викладання Ірина Синя зі Львова.
Треба відволікатися від хвороби
Улюблений урок у дев’ятикласника Вадима – інформатика. З початку навчального року через хворобу нирок він пропустив три місяці у звичайній школі, але з радістю поспішає на навчання у школі при “Охмадиті”, розповідає його мама Олена Цибух.
“Навчання важливе для одужання, це терапія. Треба відволікатися від проблем, від хвороби. Я сподіваюся, що така школа буде не одна”, – каже пані Цибух.
Вадим отримав наліпку супергероя за гарне навчання і був дуже щасливим, розповідає мама.
