Новий тип планет схожий на око людини
Насправді все не так дивно, як здається на перший погляд.
Всесвіт – це справді дивовижне місце. Астрономи відкрили вже таку кількість унікальних небесних тіл, яка не снилася жодному фантасту. Екзопланети, суперземлі, гарячі Юпітери, міні-Нептун і так далі. Але, здається, що може існувати і набагато більш витончена форма. Вчені припускають, що у Всесвіті є планети у вигляді очного яблука. І це виглядає так само страшно, як і звучить, інформує UkrMedia.
Поява таких планет пов’язана із синхронним обертанням. Синхронне обертання – це явище, при якому планета обертається навколо своєї осі з тією же швидкістю, з якою відбувається обертання по орбіті навколо найближчої зірки. У такому разі виходить така ситуація, що планета завжди звернена до своєї зірки однією і тією ж стороною. Причому за прикладом далеко ходити не треба. Буквально «під боком» у Землі точно таким же чином веде себе Місяць.
Але чому тоді супутник нашої планети не схожий на очне яблуко? Вся справа в тому, що місяць – це, якщо висловлюватись абстрактно, «величезний сухий кругляк». У випадку з землеподібними планетами, на яких є вода і суша, ситуація буде іншою. На такій планеті (на відміну від Землі) на одній стороні завжди буде день, а на іншій – ніч.
Більш того, там не буде припливів або відливів. Буде свого роду «приливне захоплення», яке залишить одну половину планети максимально висушеною, в той час як протилежна частина стане центром скупчення рідини. При цьому в таких суворих умовах може навіть існувати життя.
«Можуть бути як гарячі «очні яблука», так і «крижані очні яблука». Але це крайні випадки. В цілому буде щось, що тяжіє в ту або іншу сторону. При цьому перехідна область між денною і нічною сторонами таких екзопланет потенційно придатна для проживання, адже умови в цілому досить сприятливі.» – заявив астроном Шон Реймонд з Університету Бордо.
В Збірнику наукових матеріалів ХXV Міжнародної інтернет-конференції
«НАУКОВІ ПІДСУМКИ 2018 РОКУ» 17 грудня 2018 р. опубліковано мої перші наукові статті: «Азбука ефіру – енергетично-матеріально-хронологічно-інформаційної субстанції, носія законів розвитку та збереження Всесвіту», моя робота разом з книгою О.О. Селіна.(інженера-випробовувача з-ду “Южмаш”) “Космическая среда с позиций новой физики эфира.» [ Днепр ПП «Моноліт» 2007 р.] дає відповіді на багато питань. Там викладені закони розвитку, та збереження Всесвіту, і вони доказуємі, а не такі як закони Ньютона інтуітивно правильні, і прийнятні всіма. Та показують, що теорія відносності А.Ейнштешна правильна тільки відносно поглядів Ейнштейна, і часто не прийнятна для Всесвіту.