В Індії під час кожних виборів п’ять працівників виборчої дільниці у супроводі двох поліцейських їдуть до Гірського лісу, де повно левів, щоб дати можливість проголосувати одному виборцеві – пану Бхаратдасу Даршандасу, пише ВВС Україна.
Вони везуть із собою всі необхідні матеріали і машину для електронного голосування.
Після тривалої подорожі чиновники встановлюють кабінку для голосування в радіусі 2 км від його помешкання.
Ця процедура не міняється впродовж останніх десяти років.
Єдиний у цій місцині виборець, якому нині за 60, доглядає за храмом у лісах західного індійського штата Гуджарат.
“Первісно тут мешкало 45 людей. Було багато паломників. Згодом лісові служби почали ускладнювати людям життя, тому всі вони виїхали. Я тут останній виборець”, – розповів він BBC ще в 2009 році.
Він сподівається, що в джунглях відремонтують дороги, і в храмі знову з’являться паломники.
“Але добре, що влада приходить сюди, щоб врахувати мій голос”.
Історія пана Бхаратдаса допомагає уявити складність виборчого процесу в Індії.
Від Гімалаїв до узбережжя
В квітні в Індії відбудуться вибори. Вони стануть рекордними в історії, оскільки право голосу матимуть понад 900 мільйонів людей.
Як країна, де мешкає 12% від усього населення Землі, справляється з виборчим процесом?
У дусі “свободи і неупередженості”, стверджує виборча комісія.
Голосування відбудеться у 29 штатах і семи союзних територіях, зокрема у “великій гірській зоні на півночі Гімалаїв, на величезній рівнини на півночі, у центральній частині, у пустельному районі на заході, у лісах вздовж південної берегової лінії”, пише С. Ю. Кураіші, головний комісар з виборів Індії у своїй книзі “Недокументоване диво: організація великих індійських виборів”.
Створено близько мільйона виборчих дільниць. Деякі з них – це справжній “логістичний виклик”.
GettyПрацівникам виборчих дільниць доводиться долати значні відстані пішки. На спинках вони несуть кисневі балони, спальні мішки, продукти харчування та ліхтарі.
Наприклад, кабінка для голосування в північному штаті Хімачал-Прадеш розміщена на висоті 4 440 метрів над рівнем моря і вважається найбільш важко доступною.
Як повідомляють місцеві ЗМІ, працівникам виборчих дільниць доводиться долати понад 20 км, щоб дістатись помешкань виборців.
На спинках вони несуть кисневі балони, спальні мішки, продукти харчування та ліхтарі, а також машини для голосування.
Від гелікоптерів до верблюдів
Прагнення врахувати голос кожного виборця виходить за межі уяви.
“Це може здатися смішним на перший погляд, але залучають всі види транспорту: від примітивного до ультрасучасного – слони, верблюди, човни, велосипеди, вертольоти, поїзди і літаки. Щоб перевозити людей і необхідні матеріали через пустелі, гори, рівнини, ліси, острови і прибережні райони”, пише пан Курайші.
Цього року до організації виборів на місцях залучать близько 10 мільйонів чиновників, що майже дорівнює населенню Швеції!
Серед них, окрім посадових осіб, – військові, спостерігачі, відеооператори, держслужбовці і вчителі.
Працівників розподіляють довільним порядком, щоб зберігати неупередженість. Всі вони мають одну спільну рису: рішучу готовність зіткнутися з унікальним умовами кожного окремого штату.
Насильство і фальсифікації
Працівників виборчих дільниць забезпечують спеціальним екіпіруванням для врегулювання складних надзвичайних ситуацій.
У північному штаті Біхар представники одного з кандидатів силоміць захопили кабіну для голосування і намагалися фальсифікувати голоси.
Це призводить до зниження явки виборців, особливо серед жінок, хоча після того, як з’явилися електронні машини для голосування (EVM), таких випадків значно поменшало.
Виборча комісія вирішує проблему фальсифікацій через голосування у шість або сім етапів. Це дозволяє переміщати сили безпеки і допомогає запобігти насильству на виборчих дільницях.
Щоб запобігти фальсифікаціям, у штаті Маніпур вирішили застосувати технології розпізнавання обличчя.
Це допомогло, правоохоронці затримали жінку, “яка приходила голосувати понад шістдесят разів у різних образах”, згадує у своїй книзі пан Курайші.
Однак, незважаючи на всі запобіжні заходи, останні вибори 2014 року були позначені випадками насильницької смерті, пов’язаної з виборами. Найбільше постраждали виборці у штатах Кашмір, Джаркханд і Ассам.
Працівники служби безпеки роблять все можливе, аби уникнути повторення подібних ситуацій на прийдешніх виборах.
У східному штаті Джаркханд розчищають дороги від наземних мін, які заклало озброєне партизанське угруповання лівого спрямування.
В Ассамі посилено заходи безпеки на виборчих дільницях, де є ризик насильства з боку повстанців або зіткнень в громадах.
Від дати виборів до символів
Голосування триватиме шість тижнів, тисячі кандидатів боротимуться за 543 виборчих округи.
“Ми починаємо підготовку за рік до виборів”, – розповів ВВС колишній голова виборчого комітету пан Кришнамурти. – Це безперервний процес, за винятком реєстрації виборців”.
Саме під час реєстрації комісія виявили одного з найстаріших виборців Індії – пана Шіям Саран Негі.
Колишній шкільний вчитель голосував на кожних загальних виборах, починаючи з 1951 року. Недавно йому виповнилося 102 роки, і він налаштований вкотре виконати свій громадянський обов’язок у рідному штаті Хімачал-Прадеш.
102-річний Шіам Саран Негі не пропустив жодних виборів з 1951 року
Підготовка до виборів – кропіткий процес. Задовго до того, як виборець увійде до кабіни для голосування, необхідно вирішити безліч питань:
- отримати та розподілити електронні машини для голосування;
- призначити дату виборів. Вона не повинна збігатись із святковими днями місцевих громад, датами іспитів. Не можна проводити вибори в сезон сільгосп робіт та під час несприятливих погодних умов;
- замовити велику кількість спеціальних незмивних чорнил, які наносять на пальці кожного виборця, щоб уникнути подвійного голосування;
- придумати символи для кожної партії і безлічі незалежних кандидатів, щоб виборці могли швидко їх ідентифікувати.
Це зазвичай роблять наступним чином: беруть звичайні повсякденні предмети, наприклад стіл, телефон, шафа і зубна щітка, і “присвоюють” їхні зображення політикам.
Ідея використання символів виникла ще перед найпершими загальними виборами 1951 року, тоді близько 84% виборців не вміли читати і писати.
Від логістики до регулювання
“Логістика – це, звичайно, великий шмат роботи, – каже пан Крішнамурті. – Проте найбільші складнощі викликає процес регулювання політичних партій”.
Підкуп виборців грошима та цінними подарунками – дуже поширене явище в Індії.
Однією з головних причин цього є жорстка конкуренція серед політиків. На виборах 2014 року було зареєстровано 464 партії. Для порівняння – на перших виборах їх було 55.
Інша проблема – непрозоре фінансування політичних партій в країні.
Щоб переконатися в тому, що підрахунок голосів залишається справедливим, працівники виборчих дільниць проводять попереднє опитування на кожній виборчій дільниці перед фактичним голосуванням.
Час від часу виникають сумніви щодо роботи електронних машин. Представники програвшої сторони часто стверджують, що техніка може вийти з ладу, а під час підрахунку бюлетенів можливі фальсифікації.
Виборчі органи Індії стверджують, що машини для голосування не можна пошкодити за допомогою електроніки, а наслідки фізичного псування легко виявити.
Наразі вони поспішають задовольнити всі виборчі вимоги і потреби.
У південному штаті Телангана виникла унікальна ситуація: там висуватиметься найбільша кількість кандидатів.
У старі машини для електронного голосування можна внести максимум 64 імені кандидатів, а у цьогорічному бюлетені їх буде аж 185. Тому влада в авральному режимі намагається оновити парк техніки для голосування.
Виборча комісія також не втрачає оптимізму.
“Голосування відбудеться в спокійному режимі”, – каже перший заступник голови виборчої комісії Умеш Сінха.
На його думку, країна наразі переживає важливий історичний етап.
“Телангана – перший штат в країні, де буде використано таку велику кількість виборчих бюлетенів з моменту запровадження EVM”.
Однак чи забезпечить це високу явку виборців? Чи стане гарантією “вільних і чесних” виборів?
Дочекаємось 23 травня, щоб нарешті дізнатись.
