З 30 березня по 1 квітня кремлівські пропагандистські ЗМІ та підконтрольні їм телеграм-каналами запустили інформаційну кампанію, яка має на меті продемонструвати світу та народу росії, що Україна не дотримується Третьої Женевської Конвенції, яка встановлює вимоги до поводження з військовополоненими.
Про це повідомляє дослідницько-аналітична група InfoLight.UA.
“Режут ножом, пытают током, лишают сна и избивают – в ООН рассказали, что делают ВСУ с российскими пленными” – такими заголовками рясніли практично усі новинні стрічки нашого ворога. Вони також пишуть, що ці катування здійснювали до половини полонених. Особливістю даної інформаційної кампанії є те, що Кремль посилається на ООН, але водночас викривляє подану від них інформацію так, начебто саме українці вчиняють злочини, а не росіяни.
Важливо зазначити, що Україна надала ООН конфіденційний доступ до військовополонених у місцях інтернування, де міжнародні представники мали можливість з ними спілкуватися. Російська Федерація такого доступу не надала, а тому моніторингова місія спілкувалась з українськими військовополоненими лише після їх звільнення. Тобто міжнародна організація, яка займається правами людини, не має можливості оцінити реально те, як, де і за яких умов утримуються українські військовополонені.
24 березня ООН оприлюднила “ЗВІТ ПРО СИТУАЦІЮ З ПРАВАМИ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ”, який опирається на дати з 1 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року. На одній зі сторінок описується тема поводження з військовополоненими українською стороною. У ньому йдеться, що було опитано 88 росіян, де 46 % з них зазначили про незадовільне ставлення.
По-перше, слід розуміти, що 88 росіян – це не всі полонені, що вже не відповідає дійсності в статтях з кремлівською тезою “половина всіх наших зазнають катувань”. По-друге, до незадовільного ставлення відноситься і незручне транспортування з поля бою до місця утримання, що не є грубим порушенням в умовах повномасштабного вторгнення. По-третє, не варто вірити словам росіян. Уся наведена статистика оцінювалась лише зі слів цих злочинців. Неважливо де вони знаходяться – вони завжди намагаються нас дискредитувати.
Звісно, що з боку України зафіксовані якісь порушення, проте не ми прийшли захоплювати їхні землі, а тому ставитись до цього треба по-іншому. Ми виступаємо з позицій захисту своіх територій. Водночас уряд України докладає максимальних зусиль для того, щоб дотримуватись міжнародних договорів щодо питань прав людини. Це і відзначає у своєму звіті ООН.
Важливо й те, що російська сторона говорить лише про порушення з боку України, хоча ООН у своїх звітах чітко демонструє, що РФ вчиняє величезну кількість злочинів. Водночас ці злочини характеризують великою цинічністю. Для прикладу чоловік, якого катували в колонії біля Оленівки, розповів моніторинговій місії, як представники з РФ «приєднали дроти до його геніталій і носа та били струмом. Вони просто розважалися, і їх не цікавили відповіді на їхні ж запитання».
Цікавою деталлю під час аналізу інформаційної кампанії ворога стало й те, що на англомовному та російськомовному сайті Відділення Організації Об’єднаних націй в Женеві є різна подача статей щодо ситуації в Україні за 24 березня – день оприлюднення звітів. Англійською мовою з’явилась стаття з назвою “Ситуація з правами людини в Україні залишається жахливою на тлі широкомасштабних порушень”. Здебільшого там йдеться про те, що Росія системно здійснює злочини у різних сферах: обстріли енергетичної системи, викрадення дітей, сексуальне насилля тощо.
Якщо ж перемкнутись на російську мову, то аналогічної статті за 24 березня ви не знайдете. Проте знайдете статтю із назвою “Дві доповіді ООН щодо України: шокуючі масштаби злочинів”. Там також описано про жахіття, зроблені росією, але вже не так деталізовано, що своєю чергою не викликає реального розуміння ситуації читачем. Там вирішили не описувати деякі речі, як напр, наприклад обстріли енергетичної інфраструктури. Також у ній надається більше уваги злочинам України. Через таку подачу складається враження, що дві сторони порушують правила ведення війни і немає хороших чи поганих.
Здебільшого люди не читають довжелезні звіти, а лише коротко описану інформацію. Через це в російськомовних людей може скластись викривлене враження про перебіг подій в Україні. Сайту ООН в Женеві варто було б писати однаковий текст як англійською, так й іншими мовами, щоб унеможливити такі ситуації у майбутньому.
