Білий Дім сьогодні — як ніколи — зацікавлений в ефективності українського війська, чому заважають численні “забобони”, вигадані американськими політиками. Тому сьогодні здоровий глузд поступово витісняє отой сумнозвісний острах “ескалації конфлікту”: без відчутної поразки на полі бою бункерний не сяде за переговорний стіл із тверезими амбіціями, передає OBOZ.UA
“Американці зроблять правильно після того, як вони перепробують всі інші варіанти”, – казав сер Вінстон Черчель, премʼєр Великої Британії. Менше ніж місяць тому США дозволили ЗСУ обстрілювати російську територію американською зброєю, тепер Вашингтон переконується, — обмеження треба знімати далі: ця логіка випливає з “американського бачення стратегії перемоги України”, контури якої озвучені напередодні. Що це змінить…
Жодна з великих російських військових авіабаз не перебуває в зоні дії дозволених ракет GMLRS, але багато з них перебувають у зоні ураження ракет ATACMS. Дальнобійні ATACMS зможуть знищувати російські систем ППО на території московії, що підвищить ефективність роботи “українських” F-16.
F-16 зможуть прикривати лінію фронту від окупаційних СУ-34, які безкарно обстрілюють наші позиції КАБами. КАБи – найлютіша на сьогодні небезпека з боку російських окупаційних військ.
Києву дозволено використовувати поставлені США системи ППО для завдання ударів по російських літаках, якщо ті збираються атакувати вогнем український повітряний простір. Відправлення нових систем Patriot і надання повної свободи дій українським ППО дозволить “відсунути” російську авіацію далеко від лінії фронту.
Перед новим наступом на Харківщину росіяни у травні накопичили десятки тисяч солдатів біля кордону з Україною. Однак українські захисники не могли вдарити по них західною зброєю, оскільки такого дозволу від наших партнерів Київ не отримував.
Військові аналітики пишуть, що червневий дозвіл США бити по прикордонню РФ дав свої результати: наступ ворога на Харківщині згасає, динаміка на північно-східному фронті майже одразу змінилася, й українським військам вдалося стабілізувати ситуацію там. Але наступу рашистів на цій ділянці не було б, якби ЗСУ отримали “частковий дозвіл” ще півтора-два місяці тому.
Цілком прогнозовано, що обстріли російського прикордоння не спричинили жодної ескалації з боку кремля. Це стимул партнерам збільшувати допомогу, і рухатися до того, щоб зняти наступні заборони: “короткі” обстріли” прифронтових зон РФ не дозволять зірвати масштабні операції Росії.
“Цивілізований Захід” та Глобальний Південь вже особливо не приховують свого бажання всадити путіна на переговорний стіл, але ці наміри лише розбурхують імперські амбіції російського диктатора. Тому знадобиться гамівна сорочка. Серйозне посилення ЗСУ якраз і може стати таким стримувальним фактором для “собіратєля зємєль”.
