У вівторок, 31 грудня, суд Сеула видав ордер на затримання президента Південної Кореї Юн Сок Йоля внаслідок імпічменту через невдале запровадження воєнного стану. Це зробило його першим чинним главою, якому загрожує арешт.
Про це повідомляє агентство Yonhap News. Крім того, суд дозволив обшук президентської резиденції Юна в сеульському районі Йонсан у межах розслідування, передає OBOZ.UA
“Суд Західного округу Сеула задовольнив клопотання Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO) про видачу ордера на арешт Юна за звинуваченням в організації провального оголошення воєнного стану 3 грудня, організації заколоту та зловживанні владою”, – йдеться у статті.
Директор з інформаційних технологій подав запит на видачу ордера на затримання після того, як Юн проігнорував усі три виклики на допит у справі про короткочасне запровадження воєнного стану. Ордер на затримання буде дійсним протягом тижня, до наступного понеділка. У разі затримання Юна можуть помістити до Сеульського центру тримання під вартою в Їйвані.
Адвокати Юна оперативно випустили пресреліз, у якому заявили про неприйнятність ордера на арешт, назвавши його “незаконним і недійсним” через те, що він був виданий на запит слідчого органу без належної юрисдикції. Суд, однак, відхилив аргументи Юна про те, що CIO (Спеціальні інформаційні операції) не мають права розглядати справи, пов’язані з заколотами, і що запит на ордер був незаконним.
Крім того, суд відкинув твердження Юна про неможливість з’явитися на допити через відсутність належних заходів безпеки та охорони, які мають бути забезпечені для президента. Попри це, залишається незрозумілим, чи зможе CIO затримати Юна, адже президентська служба безпеки відмовилася допустити слідчих до його офісу та офіційної резиденції для проведення обшуків, посилаючись на міркування військової безпеки. Хоча Юн користується президентським імунітетом від кримінального переслідування, цей захист не поширюється на звинувачення в заколоті чи державній зраді.
Адвокати Юна наполягають, що CIO не має юридичних повноважень розслідувати справи, пов’язані з заколотом, хоча за чинною системою, запровадженою попереднім урядом, юрисдикція у таких справах формально належить поліції.
Голова ІТ-відділу О Дон Ун зазначив, що, на відміну від ордерів на обшук, ордери на затримання чи арешт, видані судом, не можуть бути юридично оскаржені навіть президентом.
Конституційний суд уже розпочав процедуру розгляду для вирішення питання, чи слід остаточно усунути Юна з посади або повернути його до виконання обов’язків. Суд має 180 днів із 14 грудня, щоб ухвалити своє рішення.
Як повідомляв OBOZ.UA, 3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль ввів у країні воєнний стан з метою перешкоджання опозиційним пропівнічнокорейським політсилам “занурити державу в кризу”. У парламенті проголосували проти ініціативи глави держави, люди вийшли на мітинги, і під тиском Юн Сок Йоль змінив своє рішення.
