Федеральний верховний суд Німеччини вперше схвалив екстрадицію громадянина України, який намагався уникнути її. Він обґрунтовував це небажанням служити у ЗСУ через особисті переконання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на MDR.
Як повідомляється, українські правоохоронці звернулися із запитом про екстрадицію громадянина України, який виїхав до Німеччини. Йому інкримінують погрози та фізичне насильство над співробітником поліції під час взяття аналізу крові в лікарні.
Після того, як Німеччина почала процедуру екстрадиції українця, той виступив проти повернення в Україну, стверджуючи, що в разі екстрадиції його можуть призвати на військову службу.
Він стверджував, що відмовився від військової служби з міркувань совісті, бо не хоче вбивати людей, але з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну йому відмовили в цьому праві.
Вищий земельний суд Дрездена звернувся до Федерального верховного суду Німеччини з проханням розʼяснити, чи можна в такому разі задовольнити екстрадиційний запит, і останній відповів ствердно.
Судді обґрунтували свою позицію тим, що відмова від військової служби з міркувань совісті не є перешкодою для екстрадиції, якщо держава зазнала нападу в порушення міжнародного права, і тому відповідна особа повинна очікувати, що її призвуть на службу.
Як йдеться в рішенні верховного суду Німеччини, право на відмову від військової служби з міркувань совісті не застосовується без обмежень, і Основний закон Німеччини та Європейська конвенція з прав людини не перешкоджають екстрадиції.
Екстрадиція українців із-за кордону
Нагадаємо, розмови про можливість екстрадиції українців призовного віку з-за кордону почалися ще у 2023 році. Однак жодна з країн не пішла на такий крок.
Раніше голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що українські правоохоронні органи практично в будь-якій країні світу можуть запросити екстрадицію людей, які виїхали за кордон за підробленими документами ВЛК.
За його словами, ті, хто залишив Україну незаконно, нестимуть відповідальність за законами за дачу хабара, за підробку документів, за ухилення від мобілізації.
Водночас, як пояснили у Мін’юсті, ключовою проблемою екстрадиції українців-порушників із-за кордону є побоювання інших країн, пов’язані з безпекою.
