Тисячі обурливих коментарів, дописів і закликів з’явилося в соціальних мережах після звістки про те, що легендарна львівська кав’ярня “Під синьою пляшкою” може бути закрита, а на її місці з’явиться якась чергова наливайка чи мережеве кафе.
Так, директорка Інституту стратегії культури, депутатка об’єднання «Самопоміч» Юлія Хомчин, написала в себе на сторінці: «Місце старе і облюбоване: як нами львів’янами, так і гостями Львова. Це одна з найстаріших і найзатишніших каварень міста, з рецептами варіння кави, які сягають часів бабці Австрії. Таких місць у Львові вже немає, воно справді унікальне і останнє». Вона закликала міську владу зберегти кав’ярню.
Сумна новина про те, що заклад може бути закрито, з’явилася на сторінці кав’ярні у Facebook.
«Друзі, уже цими вихідними будемо востаннє готувати для вас каву», – йдеться в повідомленні. Колись ця кав’ярня була в мережі закладів «Дзиґи», однак зараз вона у приватній власності.
«Тож, у їхньому повному праві розпоряджатись власністю так, як заманеться. Вкупі з історією, легендами, традицією та унікальністю», – зазначила Юлія Хомчин.
“Ледь не єдина кав’ярня в центрі Львова, де можна випити нормальну, смачну каву. Кав’ярня з історією…” – пише громадський діяч Юрій Гончаренко.
Наразі невідомо, які плани у власників і що буде на місці затишного львівського дворика. Культова львівська кав’ярня «Під синьою фляжкою» розташована в кам’яниці Гепнера на вулиці Руській. Вона названа на честь першої віденської кав’ярні «Під синьою пляшкою», яку відкрив львів’янин Юрій Кульчицький ще в 1683 році.
13 серпня 1683 р. у Відні в кравецькому ряду біля собору, за адресою Домгассе, 6 запорізький козак Юрій Кульчицький відкрив першу кав`ярню Східної Європи під назвою «Під синьою пляшкою» (нім. «Zur blauen Flasche»). Заклад було оформлено в османському стилі, відвідувачів Кульчицький завжди обслуговував у турецькому вбранні. Там вперше почали подавати каву по-віденськи, а на знак перемоги над турками відвідувачі могли з’їсти рогалики у вигляді османського півмісяця, які випікав Пітер Вендлер.
Львівська кав’ярня розташована в глибині подвір’я старого будинку. Ще в травні 2023 року йшлося про те, що львів’яни просять мерію створити провулок Юрія Кульчицького та створили відповідну петицію. Петиція не зібрала багато голосів, проте на той момент ніхто не очікував, що мова йтиме про ліквідацію культового закладу.
Бо саме завдяки двору під номером 4, також відомому як «Завулок під синьою пляшкою», вулиця Руська у Львові є справжнім скарбом гастрономічної історії.
«Під синьою пляшкою», як і личить кожному знатному місцю, описане в легендах, згадане в літературі, оспіване в піснях. Руська, 4 стала місцем перипетій для героїв роману «Манускрипт з вулиці Руської» Романа Іваничука. А Юрій Винничук додав містичності закладу, коли згадав у своїй легендарній книзі «Кнайпи Львова» про привида Синьої пляшки, який досі собі блукає у підвалах.
Але це ще не все. Нова історія почалася наприкінці 1990-их. Культурні діячі, політики, митці, громадські активісти, закриті зібрання, розмови без зайвих вух, грандіозні ідеї і масони. За чутками тут навіть діяв клуб масонів, подейкують, із цього товариства вийшли кілька народних депутатів, заступник голови облради і навіть міський голова (не можемо називати, але самі розумієте, якого міста). Останні десятиліття Руська, 4 зі своїм двориком та прихованою кав’ярнею стала осередком для тих, хто прагнув змін, шукав сенси чи потребував компаньйонів для обговорення питань розвитку Львова.
Про заклад «Під синьою пляшкою» говорили, його досліджували, сюди ходили випити кави, сюди водили екскурсії, він має свою біографію крізь роки, століття та епохи. Це місце в самому центрі Львова з камерним двориком, шаленою історією, з підвалами 17 століття, з легендарною кав’ярнею, з дизайном від творця львівського стилю, містифікатора Галичини – Влодка Костирка, з автентичним внутрішнім оздобленням та скульптурами, які не можуть оминути екскурсоводи.
Приховане кафе було центром зібрань місцевої інтелігенції у 1990-х. Культурні діячі, політики, митці, громадські активісти, закриті зібрання, розмови без зайвих вух, грандіозні ідеї і масони. За чутками тут навіть діяв клуб масонів. Останні десятиліття минулого століття Руська, 4 зі своїм двориком та прихованою кав’ярнею стала осередком для тих, хто прагнув змін, шукав сенси чи потребував компаньйонів для обговорення питань розвитку Львова.
Якщо заклад буде закрито – Львів втратить одне з своїх унікальних місць, яке було туристичною візитівкою. Сьогодні, 9 липня, останній день роботи закладу. Можливо, ще є шанс це змінити!
