Оприлюднені результати соціологічного дослідження за травень 2026 року свідчать про посилення суспільного запиту на зменшення впливу Російської православної церкви в Україні. Водночас громадяни не демонструють негативного ставлення до релігії загалом. Навпаки, більшість українців розмежовують свободу віросповідання та питання національної безпеки, вважаючи неприпустимим функціонування структур, пов’язаних із державою-агресором.
Громадська думка: більшість підтримує обмеження російського церковного впливу
Опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведене 4–9 травня 2026 року серед двох тисяч респондентів, засвідчило, що українці загалом залишаються відкритими до різних релігійних конфесій. Рівень недовіри до інших віросповідань становить лише 31%.
Разом із тим переважна більшість громадян підтримує кроки держави щодо протидії російському впливу через церковні структури:
- 79% опитаних вважають, що влада має контролювати діяльність релігійних організацій, якщо вони становлять загрозу національній безпеці.
- 80% підтримують повне розірвання зв’язків УПЦ із Московським патріархатом.
- 62% схвалюють законодавчу заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією.
- 57% виступають за припинення діяльності УПЦ під керівництвом митрополита Онуфрія, а 67% підтримують застосування до нього персональних санкцій.
Коментуючи результати дослідження, релігієзнавець Олександр Саган зазначив, що залежність УПЦ від Москви стає дедалі очевиднішою для суспільства. Він також наголосив, що отримані дані багато в чому збігаються з результатами досліджень інших провідних соціологічних центрів, проведених у 2025 році.
Довіра до ПЦУ зростає, підтримка Московського патріархату падає
Результати опитування також демонструють помітні зміни в релігійній самоідентифікації українців. Найвищий рівень довіри серед духовних лідерів має предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній — йому довіряють 47% респондентів.
Для порівняння, рівень довіри до глави Російської православної церкви патріарха Кирила становить лише 3%.
Згідно з дослідженням, 22% громадян ототожнюють себе з ПЦУ. Натомість частка тих, хто відносить себе до УПЦ МП, скоротилася до 10%.
Крім того, більшість українців позитивно оцінює процес формування єдиної помісної церкви:
- 60% підтримують ідею існування єдиної православної церкви в Україні.
- 54% схвалюють можливе об’єднання ПЦУ та УПЦ.
Олександр Саган звертає увагу, що офіційна статистика щодо кількості релігійних громад поки що не відображає реальних настроїв суспільства. За його словами, підтримка УПЦ МП продовжує скорочуватися навіть за відсутності масштабної державної інформаційної кампанії щодо духовної незалежності.
Водночас серед прихожан УПЦ МП також спостерігаються суттєві зміни світоглядних орієнтирів:
- помітно зменшилася кількість тих, хто негативно ставиться до ПЦУ;
- понад 70% позитивно оцінюють Європейський Союз;
- більше половини підтримують членство України в НАТО;
- понад 50% позитивно ставляться до розпаду СРСР, який є одним із ключових символів ідеології «русского міра».
Законодавство та безпека: увага до зв’язків із державою-агресором
Питання діяльності структур, пов’язаних із Московським патріархатом, сьогодні розглядається не лише в релігійному, а й у безпековому контексті.
Закон України №3894-IX визначає Російську православну церкву як ідеологічний інструмент держави-агресора. Подібну оцінку надала і Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції №2540 від 2024 року, де діяльність керівництва РПЦ пов’язується з виправданням війни проти України.
Попри заяви керівництва УПЦ про набуття самостійності після змін до статуту у травні 2022 року, проведена Державною службою України з етнополітики та свободи совісті експертиза дійшла висновку, що церковна структура продовжує залишатися пов’язаною з Московським патріархатом. У серпні 2025 року ДЕСС офіційно визнала Київську митрополію УПЦ афілійованою із забороненою іноземною релігійною організацією.
Про безпекові ризики свідчать і дані СБУ. Від початку повномасштабного вторгнення відкрито 208 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП, яких підозрюють в антиукраїнській діяльності. Серед фігурантів справ — 27 високопоставлених церковних діячів.
Наразі 78 особам повідомлено про підозру, а 40 представників духовенства, включно з чотирма архієреями, вже отримали обвинувальні вироки. За даними слідства, окремі священнослужителі були причетні до співпраці з російськими спецслужбами, зокрема до збору розвідувальної інформації та вербування агентури.
Таким чином, результати дослідження демонструють: українське суспільство підтримує свободу віросповідання, але водночас вимагає рішучих дій щодо структур, які можуть використовуватися Росією для політичного, інформаційного чи розвідувального впливу. На думку експертів, забезпечення свободи совісті та захист національної безпеки мають залишатися взаємодоповнювальними принципами державної політики.
