Протести почалися 9 червня
Тоді, за даними організаторів, на вулиці вийшов понад мільйон жителів, тобто кожен сьомий мешканець Гонконгу. Поліція ж повідомила про 240 тисяч учасників. Імовірно, це наймасовіші протести з 1997 року, коли Велика Британія повернула Гонконг Китаю.
Про це повідомляє Громадське.
Тоді умовою було збереження Гонконгом широкої автономії протягом 50 років. Упродовж цього часу Гонконг мав би зберігати капіталістичну економіку та власну адміністративну систему. Попри те, що влада Гонконгу дослухається до наказів Пекіна, гонконгське суспільство має значно більше свободи, ніж решта Китаю. Зокрема, значно ліпшою є ситуація з дотриманням прав людини. У Гонконгу також мешкають деякі учасники протестів, які 30 років тому придушили на площі Тяньаньмень.
Після недільного маршу місцева влада, яку очолює Керрі Лам, перенесла обговорення законопроєкту на невизначений термін. Демонстранти припустили, що дуже скоро до розгляду проєкту повернуться. Тож протести не припинилися, а навпаки, загострилися. 12 червня гонконгська поліція застосувала проти їх учасників ґумові кулі та сльозогінний газ.
Травми отримали щонайменше 79 протестувальників. Двох чоловіків доставили до лікарні у тяжкому стані, ще 13 людей — у стабільному.
