82% українців погано оцінюють соціально-економічну ситуацію в країні. Ще 14,3% вважають її посередньою, звинувачуючи, в першу чергу, у негараздах (78,6% респондентів) «некомпетентних та/або корумпованих державних діячів, які перебувають при владі». Ще 5,6% обрали варіант «воєнної агресії Росії», 3% – «опозиційні політики,які заважають роботі органів влади та розхитують ситуацію в країні», 2,4% –«надмірне втручання Заходу у внутрішні справи України».
Такі дані оприлюднив 11 грудня у Києві під час прес-конференції “Актуальні суспільно-політичні настрої громадян України” за результатами всеукраїнського опитування громадської думки заступник директора КМІС Антон Грушецький.
За його словами, з 23 листопада по 3 грудня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки, в якому методом особистого інтерв’ю опитано 2000 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим та непідконтрольних Україні частин Луганської і Донецької областей) .
В опитуванні традиційно досліджувались і електоральні настрої українців напередодні виборчих кампаній наступного року.
Оголошуючи результати моніторингу, експерт зауважив, що до моменту передвиборної реєстрації партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, і дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів, навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тому зараз, усі отримані дані про рейтинги досить умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.
У цьому опитуванні респондентам показувалися розширені списки кандидатів та партій, що включав 37 прізвищ потенційних учасників виборів і 33 політичні сили, які ймовірно брали б участь у парламентських виборах (хоча респондент мав можливість обрати варіант «інше» і назвати інших можливих кандидатів / партій,не зазначених у списку).
Ще одним важливим аспектом є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків (у разі розширеного списку учасників) не перевищує 13% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера на другому місці відносно невеликий. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися, особливо враховуючи помітну частку тих, хто поки не визначився зі своїми електоральними намірами, – пояснив Грушецький.
Сподівання
Що ж до оцінки соціально-економічної ситуації в Україні, то на запитання про те, з ким або чим респонденти пов’язують сподівання на покращення ситуації, 34,3%відповіли, що вони «не мають сподівань, що ситуація покращиться в найближчий час».
Також 15,4%респондентів обрали варіант «опозиційні політики, які прийдуть до влади і привнесуть потрібні зміни», 7,4% – «громадські діячі, які своїми діями контролюють владу і спрямовують ухвалення рішень у правильному напрямку», 5,3%– «підтримка України країнами Заходу», 2,9% – «тиск країн Заходу на керівників України для здійснення потрібних перетворень», 1,5% – «підприємці, які сприяють економічному прогресу країни», 1,1% – «припинення Росією агресії щодо України»,1% – «засоби масової інформації, які викривають зловживання політиків і доносять правду до населення»..
При цьому 52,6% респондентів вважають, що для справжніх змін в Україні треба одночасно змінювати і персонально керівників, і правила, за якими живе суспільство. 22,1% стверджують, що передусім повинні змінитися особистості керівників, 14,7% –що передусім треба змінювати правила життя суспільства. Вважають, що нічого змінювати не треба – 2,5%. Ще 8,1% завагалися або відмовилися відповідати.
Захист
Найкращої оцінки стану захисту своїх інтересів влада очікувано отримала від підприємців великого бізнесу – 48,3 %, на 16,4 % відчули «добру» захищеність військовослужбовці, а потім, як не дивно, вчителі – 9,7%. Найбеззахиснішими почувають себе в Україні, звичайно ж, пенсіонери , серед яких оцінку «добре» у цьому питанні поставили лише 1,4%.
Довіра
Відповідаючи на запитання «Якою мірою Ви довіряєте чи не довіряєте таким інституціям?»,респонденти найвищу довіру висловили волонтерським організаціям (їм довіряють 65,5% українців, а баланс довіри-недовіри складає +44,6%) та церкві (56,9%,баланс довіри-недовіри – +31%). Також позитивний баланс довіри-недовіри мають Збройні сили (всього довіряють 53,1%, баланс – +15,3%), Добровольчі батальйони(всього довіряють 46,2%, баланс – +11,9%).
Як бачимо, церкві, незважаючи, на витоки величезних масивів негативної інформації, спровоковані міжконфесійною боротьбою, продовжують довіряти досить багато українців.
Президенту України ще вірять 12,4% з негативним балансом у майже 70%, а внизу цього рейтингу опинилася Верховна Рада з 6,9 % підтримки і зашкальним процентом недовіри.
Вибори
Щодо електоральних настроїв населення перед виборами Президента України у першому турі, то у разі їх проведення у листопаді респонденти мали обирати з 37 прізвищ кандидатів, а першу сходинку знову зайняла б Юлія Тимошенко з 11,9 % підтримки. За Володимира Зеленського проголосували б 8,2%, Петра Порошенка – 6,5%, Юрія Бойка – 6,2%, Олега Ляшка – 4,9%.
Цікаво, щодо топової п’ятірки, згідно цьому опитуванню, не потрапили Анатолій Гриценко (4,6%) та «рейтинговий» Святослав Вакарчук (2,1%).
Для оцінювання шансів кандидатів на фінішному етапі президентських виборів респондентам під час опитування ставилися 8 можливих пар кандидатів. Серед усіх можливих варіантів за участю Юлії Тимошенко зі значною перевагою перемагає лідерка «Батьківщини», за виключенням пари з Анатолієм Гриценко, де вона має перевагу менше відсотка. А в інших парах ситуація виглядає так: Юрій Бойко (19.0) – Петро Порошенко (15.3); Святослав Вакарчук (24.2) – Петро Порошенко (11.1);
Володимир Зеленський (27.8) – Петро Порошенко (12.2). І як бачимо, респонденти не залишили нинішньому гаранту шансів у жодній з комбінацій.
Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради на думку опитаних респондентів останнім часом залишаються в основному незмінними. До парламенту, згідно законодавству мали б пройти : з 13,1% «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», 7,3% – партія «Слуга народу», 6,3% партія «Опозиційна платформа – За життя», 6,3% – «Блок Петра Порошенка», 5,1% – партію «Громадянська позиція». А от Радикальну партія Олега Ляшка, не зважаючи на величезні рекламні потуги з 4,5% залишилась би за межею прохідного бар’єру, так само , як і умовна партія «Блок Святослава Вакарчука» з 2,3%.
В той же час, якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися на початку грудня), то отримаємо результати, відповідно до яких зараз пройти до парламенту найбільші шанси мають 6 партій: 23,4% проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,13% – за партію «Слуга народу», 11,3% – за партію «Опозиційна платформа – За життя», 11,2% – за партію«Блок Петра Порошенка», 9,1% – за партію «Громадянська позиція», 8% – заРадикальну партію Олега Ляшка.
