Підсумки 2018 від Світового банку: бідність, біженці, борги
З посиланням на дослідження самого банку та інших міжнародних організацій експерти підрахували, що відбувається із бідністю, міграцією, кліматичними змінами, доступністю освіти і каналізації у світових масштабах.
На кінець 2018 року надзвичайна бідність є на найнижчому рівні за всю історію спостережень, проте вона дедалі більше сконцентрована в одному регіоні, і цей регіон – Африка.
Майже 30 років тому, у 1990, понад третина населення світу жили на менш, ніж 1,9 долара на день. За ці роки понад одному мільярду вдалося вирватися із злиднів, і близько половина країн світу знизили частку бідного населення до менш ніж 3%.
“Це є одним з найбільших досягнень нашого часу, – йдеться у матеріалі Світового банку, присвяченого підсумкам року. – Проте ще багато треба зробити, адже 736 мільйонів людей все ще живуть у крайній бідності, а темпи зменшення рівня бідності уповільнилися”.
При цьому, за спостереженнями установи, бідність дедалі більше зосереджується в одному регіоні – країнах Африки на південь від Сахари. Там кількість людей, які живуть у злиднях, зросла із 278 млн у 1990 році до 413 млн у 2015.
Зокрема, Нігерія випередила Індію за кількістю населення, що живе у злиднях.
Кількість вимушено переміщених осіб, тобто біженців, які втікають від переслідувань, конфліктів та насильства, сягнула рекордного рівня. При цьому 40 мільйонів все ще перебувають у своїх країнах, тоді як 25,4 млн залишили їх і стали біженцями за кордоном.
У Світовому банку зазначають, що всупереч поширеній думці, 85% біженців знайшли притулок у країнах, що розвиваються. І лише решта 15% живуть у 55 країнах із найвищим рівнем доходів. Із них 970 тисяч – у Німеччині.
Кожні 9 із 10 людей у світі живуть у регіонах із підвищеним рівнем забруднення повітря. Найвищі рівні забруднення, які перевищують норми Всесвітньої організації з охорони здоров’я, у Східному Середземномор’ї та Південно-Східній Азії.
97% міст із населенням у понад 100 тисяч у країнах із низьким та середнім рівнем доходів не відповідають вимогам ВООЗ щодо чистоти повітря. 90% смертельних випадків припадають на країни із низьким та середнім рівнем доходів.
Щонайменше третина відходів у світі просто спалюють, або ж вони гниють на відкритому повітрі, а правильна утилізація відходів відбувається переважно в країнах із високим та вище середнього рівнем доходів.
У країнах із низьким рівнем доходів 93% відходів спалюють або викидають на сміттєзвалища. У державах із високим рівнем доходів так чинять лише із 2% сміття. Близько 90% сміття, що перебуває у світовому океані – це пластик, 62% якого – залишки упаковки харчових продуктів та напоїв.
Близько 1 мільярда людей – 13% населення світу – досі живуть без електрики. 87% із них живуть у сільських районах. Переважно йдеться про Центральну Африку, Центральну та Південну Азію.
Понад 2,6 млрд людей не мають доступу до каналізації та чистої питної води.
69% дорослого населення світу мають доступ до банківських чи мобільних фінансових послуг.
Проте близько 1,7 млрд людей не мають жодного доступу до фінансової системи. У країнах, що розвиваються, жінки мають на 9% менше банківських рахунків, ніж чоловіки.
За даними Світового банку, 2,7 млрд жінок у світі не мають рівного з чоловіками доступу до роботи через законодавчі обмеження.
У 104 країнах світу існують законодавчі заборони на виконання жінками певних робіт, у 59 країнах бракує законів, що запобігають домаганням на роботі. А ще є 18 країн, де чоловік може офіційно заборонити дружині працювати.
У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) різниця в доходах чоловіків і жінок становить в середньому 15%.
