Що відбувається в політсилі екс-президента Грузії
Майже рік минув з того часу, як колишнього президента Грузії, екс-губернатора Одеси та чинного лідера “Руху нових сил” (РНС) Михайла Саакашвілі з гучним скандалом депортували з нашої країни. Він періодично, зазвичай, через Skype з’являвся в ефірах різноманітних ток-шоу і в притаманному йому артистично-простонародному стилі коментував актуальні питання політичного порядку денного. Але приймати дистанційну участь в бурхливому передвиборчому житті у статусі лідера політичної сили і бути фізично присутнім в державі, де власне функціонує партія, як кажуть в Одесі — дві великі різниці.
Очевидно, (і в принципі, цілком логічно) що саме тривала відсутність Михайла Саакашвілі в Україні і спричинила “разброд и шатание” в створеному ним партійному будинку. І хоча публічно в РНС внутрішню погоду не коментують, мовляв, все у них було, є і буде добре, то в неформальних бесідах представники цієї політзбірної зізнаються: без Саакашвілі партія нагадує автівку без керма, тому багато хто (тихенько, без жодного галасу) шукає, або вже знайшов новий політичний притулок.
До когорти таких людей нещодавно приєднався діючий нардеп-мажоритарник Юрій Дерев’янко, який приєднався до команди Саакашвілі разом зі своєю “кишеньковою” партією “Воля” навесні 2017 року. Пан Дерев’янко завжди був поряд з Саакашвілі на всіх його публічних заходах та протестних акціях. Власне, саме тому, на думку багатьох експертів між ним та екс-президентом Грузії існувала домовленість про своєрідний бартер: Саакашвілі дозволяє Дерев’янку пеститися у променях своєї рейтингової слави, натомість позафракційний депутат, який є доларовим мільйонером, стає одним із ключових фінансових донорів РНС.
В кулуарах подейкують, що після того, як Михайло Саакашвілі вимушено залишив територію України, Юрій Дерев’янко прикладав максимум зусиль, аби де-факто стати очільником РНС. Судячи з усього, місія виявилася нездійсненою, адже нещодавно Дерев’янко заявив про намір йти у самостійне політичне плавання і вихід з-під “крила” партії Саакашвілі. Як наголошується в повідомленні прес-служби Юрія Дерев’янка, про вихід з партії “Рух нових сил” прийняли рішення також 19 обласних команд РНС і 90% депутатів місцевих рад.
Своє рішення лідер маргінальної (факт є фактом — партія “Воля” навіть не включається в анкети-опитування провідних соціологічних агенцій) політсили “Воля” пояснив наступним чином: “На загальнонаціональному форумі нашої команди я вирішив припинити партнерство з Саакашвілі. За цей рік стала очевидною принципова розбіжність у пріоритетах серед учасників нашого партнерства: для Саакашвілі справою його життя є Грузія, для мене пріоритет -Україна”.
“Один потяг не може їхати у двох різних напрямках. Тому далі наша команда буде рухатись самостійно”, – додав він.
При цьому, гостро критикувати і виносити сміття з партійного будинку Дерев’янко не став. Чому? Ризикнемо припустити, що керувався він аж ніяк не неписаними правилами корпоративної культури. Річ у тім, що попри досить низький (принаймні, поки що) загальнонаціональний рейтинг РНС, який, за словами пана Саакашвілі буде боротися за місце під парламентським сонцем на виборах-2019, соціологічна мапа демонструє, що найбільше партію Міхо підтримують на Заході нашої країни, звідки родом Дерев’янко і де він вже звик збирати свій персональний електоральний врожай.
Ймовірно, саме тому Юрій Богданович прийняв рішення “не бити горщики” з Михайлом Саакашвілі. Втім, спокусі передати Міхо “привіт” з підтекстом Дерев’янко все ж піддався: “Саакашвілі бажаю політичних перемог в рідній йому Грузії.”
Тепер про деякі завуальовані нюанси цього політичного “бродіння”. Перше і, мабуть, ключове: Дерев’янко (на наше письмове звернення прокоментувати ситуацію, що склалася в РНС нардеп не відповів — Авт.) знаючи, що за законом Саакашвілі не може балотуватися в президенти, вирішив висунути свою кандидатуру. Знаючі люди кажуть, що Дерев’янко (який, до речі, вже заявив про намір балотуватися на пост глави держави) розраховував на публічну підтримку Міхо, але отримав від воріт поворот. Власне, саме тому, попередньо сплативши 5 млн. грн. кандидатського внеску за право “засвітитися” у вищій політичній лізі на президентських виборах лідер маловідомої “Волі” напевно вирішив конвертувати цю недешеву піар-акцію у подальше політичне майбутнє на парламентських виборах. В політичних колах ширяться чутки про те, що вчорашній союзник Саакашвілі, коли передвиборча президентська кампанія буде у розпалі, приєднається до одного/однієї “прохідної” політсили і в ході змагання, де головним призом є президентська булава, буде усіляко підігрувати йому. Звісно, не за спасибі, а з гарантіями отримати для себе (ну, і можливо, кількох соратників) місце у списку політичної сили, яка має пряме і безпосереднє відношення до президента-переможця.
Тим часом, “Рух нових сил” виступив із заявою, де, серед іншого зазначається: “ Наприкінці 2018 року в місті Перемишлі відбулася зустріч партійців з лідером Міхеілом Саакашвілі, в ході якої обговорювалиcя плани подальших дій, націлених на розвиток партії. Учасники зустрічі одноголосно вирішили і далі рухатися разом з нашим лідером Міхеілом Саакашвілі”. Крім того, в РНС зазначили: “Ми повідомили народному депутату Юрію Дерев’янко, що Рух нових сил завжди був і залишається широким об’єднанням людей, а не приватних бізнеспроектів. Ми проводимо чесну політику, яка несумісна як з торгами так і з бізнес інтересами. Як торгам не місце в храмі, так і в політиці не повинно бути місця для бізнесменів. РНС це не черговий “проект”, а ідея сильної і успішної України”.
Свій автограф під цією заявою поставили керівники 11 обласних і 13 міських осередків РНС.
Хай там як, але з того часу як колишній президент Грузії перебрався до Нідерландів його участь в українському політичному житті обмежується заявами та дописами у Facebook.
«Свіжі квіти, пара картин, один флакон парфуму і старенький Rolex. Комар носа не підточить », – розповідають автори програми« Українські сенсації »телеканалу«1 + 1» про те, що побачили в будинку Саакашвілі в Амстердамі.
Екс-політик проводить журналістам екскурсію по околицях міста. Він пересувається на велосипеді, замість ділових костюмів носить повсякденний одяг. «Тут шалено нудно», – говорить Саакашвілі про Амстердам. Екс-президент показує гостям супермаркет, в який постійно ходить за продуктами, грузинський ресторан за рогом його будинку, а також місце, де купує хот-доги. Він розповідає, що постійно ходить в спортзал, де намагається проводити від 40 хв. до години.
Наразі Сакашвілі читає лекції в Тільбургському університеті, за які, за його словами, отримує від € 6 тис. до € 20 тис. «За лекції, які я читав і айтішникам, главам цих великих компаній, я отримав гонорари більше, ніж за рік губернаторства в Одесі », – сказав він.
При цьому екс-політик розповідає, що його та його родину фінансово підтримує мама, доктор історичних наук, тюрколог Гіулі Аласанія: «Моя мама заробляє достатньо, щоб утримувати себе, допомагати моїй дружині і синові, який в Грузії, і іноді навіть трохи допомагати мені».
Саакашвілі каже, що живе звичайним, скромним життям. Розповідає, що навчився готувати борщ, в основному харчується яєчнею і картоплею.
Лідер “Руху нових сил” і колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі продовжує заявляти, що його партія братиме участь у парламентських виборах.
Наразі пан Саакашвілі виношує амбітну мету: РНС
збирає необхідні законодавчо три мільйони підписів за референдум в Україні, щоб змінити конституційну систему. Він та його команда (чи її залишки?) домагаються введення електронного голосування для громадян України. Тільки таким чином, на переконання “Руху нових сил” та його очільників, можливо досягти позбавлення впливу на життя людей політичного класу.
“Навіть якщо станеться диво, і виберуть порядного президента, то його заблокує Рада, яку контролюватимуть олігархи”, – аргументує пан Саакашвілі.
На щастя, чи на жаль, дива в сучасній українській політиці — це виключення з правил.
