П’ятниця, 30 Жовтня, 2020
novyny.org@gmail.com
АвторськеАналітикаПолітикаУкраїна

Безальтернативний

У чому нас намагаються переконати прихильники чинного президента

Останнім часом до українського словника увійшов термін «порохоботи». Так називають прихильників Петра Порошенка, котрі не лише не бачать для себе альтернативи чинному президенту, але ще й переконують (іноді досить агресивно) у цьому оточуючих. Спробуємо розібратися, який порядок денний у прибічників Петра Порошенка і на чому вони роблять акцент у своїй агітації.

Перше, що роблять найбільш пристрасні прихильники президента – «стрижуть під одну гребінку» усіх інших кандидатів – мовляв, всі вони однакові, але й близько не стояли разом із Петром Порошенком. Для кожного потенційного опонента вони не шкодують образливих епітетів. Юлія Тимошенко – крадійка, була у владі, нічого не зробила. Анатолій Гриценко – запам’ятався «темними історіями» під час роботи міністром оборони. Андрій Садовий – «сміттєвий злочинець», якому нема довіри. Про Володимира Зеленського й говорити годі: комік, що з нього взяти.

Рефреном до характеристик усіх кандидатів, хто не є Петром Порошенком, звучить одна теза: всі вони – запроданці Кремля, прибічники Москви. Звісно, без жодних доказів та аргументів.

Друга тема, яка чітко прослідковується у «темниках» прихильників чинного голови держави – всі інші працюють на олігархів, беруть у них гроші, тому не можуть бути самостійними. Краще б команда президента взагалі не порушувала цю тему, адже саме Петро Порошенко – найяскравіший приклад успішного поєднання бізнесу і політики, коли влада допомагає примноженню активів. Не дарма за час президентства статки очільника держави зросли. Якщо у 2014 році журнал «Форбс» оцінював статки Порошенка в 1,3 млд доларів, то у січні 2018-го він фігурував в якості одного з найбагатших спікерів Давоського економічного форуму з активами 1,6 млрд доларів.

Третя теза, на якій роблять акцент прихильники Петра Порошенка – він втримав незалежність держави під час російської експансії, і зможе це робити далі. Більше нікому це не під силу: щойно вони отримають владу, то просто здадуть Україну Росії. Звідки виникають такі ідеї, важко сказати, очевидно, оточенню президента важливо все зводити до того, що хто не за президента, той – агент Кремля. Але жодних підтверджень або доказів знову ж таки не приводиться.

Четвертий постулат: президент робить, а не тільки говорить. Він – людина справи, а всі інші популісти. Звісно, президент, маючи широкі повноваження та владу, щоденно ухвалює рішення, які змінюють країну та долі людей. Було б несправедливо применшувати його заслуги – отримання безвізу, Томосу, успіхи на міжнародній арені. Проте так само несправедливо стверджувати, що всі інші – це популісти, судячи з їх програм. Насправді фахівці вважають, що у програмі президента, з якою він йшов на вибори – «Жити по-новому» – теж досить багато популістських обіцянок, які він так і не зміг виконати. Так, опоненти президента постійно нагадують йому про кілька знакових речей, які він обіцяв зробити, але так і не зробив. Наприклад, завершити АТО «у лічені години», продати «Рошен», перекрити офшори та створити Антикорупційний суд.

Найбільш помірковані «агітатори» Петра Порошенка приводять п’ятий, «убивчий» аргумент. Визнаючи недоліки чинного гаранта Конституції, вони ставлять питання: добре, він не ідеальний, але хто ж кращий? І це питання або зависає у повітрі, або, якщо хтось називає кращих кандидатів, то в хід знову йдуть образи та наклепи.

При цьому відмінною характеристикою прихильників чинного президента є надмірна агресивність та категоричність до інакшої думки. Вони відверто знущаються з усіх, хто посмів піддати сумніву досягнення Петра Порошенка або критикувати його. Так, наприклад, окрім кандидатів у президенти – основних конкурентів чинного глави держави, під «обстріл» адептів Порошенка постійно потрапляє група антикорупціонерів – Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, директор Центру протидії корупції Віталій Шабунін, голова НАБУ Артем Ситник та опозиційні журналісти, котрі постійно оприлюднюють факти, які президентська команда воліла б приховати.

Втім, на думку деяких експертів, такого поняття, як «порохоботи», взагалі не існує. А ті, хто захищає чинного гаранта, справді мають для цього безліч причин. Наприклад, політолог Володимир Цибулько звертає увагу, що опоненти президента навіть його беззаперечні досягнення паплюжать та нівелюють, а, значить, є такими ж необ’єктивними, як і ті, хто намагаються виправдати будь-який крок чинного президента.

«Зараз домінує певна логіка фіналу перегонів. Якщо за рік до виборів в різних середовищах аналізуються різні компоненти збірного образу того чи іншого кандидата, то останні два місяці все це набуває спрощених форм. Тому опоненти бачать винятково огріхи того чи іншого кандидата, а не бачать більш широкої дискусії та аргументації. І хапаються за різні кліше, які їм більш зрозумілі. Тому перераховані «темники» скоріше обирають опоненти президента, ніж його прихильники», – вважає політолог.

За його словами, зараз з’явилася ціла когорта «експертів» та прихильників різних кандидатів, котрі доводять, що все, що робить Порошенко – безглуздо і невчасно, а їх кандидат зробив би краще. Варто пригадати, як під час введення воєнного стану гаранта безпідставно звинуватили у тому, що він намагається відтермінувати дату проведення президентських виборів.

«Ми можемо почути, що Томос – невчасний, бо він політизує церкву, безвіз невчасний, тому що у людей немає грошей. На кожен успіх Порошенка з’являється п’ять трактувань, що це – поразка. При цьому власного рецепту досягнення вони не надають. Це спрощене сприйняття політики», – резюмував експерт.

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.