Четвер, 28 Березня, 2024
Для себеІсторіїПодії

Шість маловідомих чудес давнього світу

Мільйони туристів щороку відвідують тисячі історичних пам’яток по всьому світу. Утім, деякі пам’ятники старовини цілком незаслужено опинились осторонь від популярних туристичних маршрутів.

Список архітектурних чудес античного світу, звичайно, не вичерпується об’єктами масового паломництва, як-от Петра, Ангкор-Ват і Колізей.

Щоби більше дізнатися про пам’ятки, які з невідомих причин оминають популярні маршрути, ми звернулися до сайту питань і відповідей Quora і спитали учасників форуму, які місця світу вразили їх найбільше.

До списку, з-поміж іншого, увійшли штучний архіпелаг Нан-Мадол в Мікронезії, печерне місто в турецькій Каппадокії, висічене у вулканічній скелі, а також гігантські кам’яні блоки на території стародавньої Фінікії, які невідомим чином привезли сюди.

Деринкую, Туреччина

Поруч із турецьким містом Деринкую у 750 кілометрах від Стамбула в каппадокійській провінції Невшехір під землею лежить ще одне місто з таким же ім’ям. Підземний Деринкую – це найбільший у світі збудований вручну комплекс печерних житлових споруд.

Деринкую
Чудо стародавньої Анатолії, підземний Деринкую вміщав до 20 тисяч жителів

Це старовинне анатолійське місто мало розвинуту інфраструктуру муніципального центру, зокрема, школи, стайні і молитовні будинки. Однак усі ці споруди не здіймались угору, як у звичайному місті, а ховалися на глибині 60-85 метрів, висічені у м’якій вулканічній породі.

Підземний комплекс звели між VII і VIII століттями до нашої ери для захисту місцевих жителів від набігів кочовиків-мародерів. Хоча його замислювали, як тимчасовий притулок, інфраструктура міста вражає уяву: понад 600 входів з поверхні землі, які ведуть углиб комплексу, 15 тисяч вентиляційних шахт для забезпечення міста свіжим повітрям, безліч винних льохів, погрібців, а також складна мережа ходів, тунелів і коридорів.

Деринкую “міг спокійно вмістити 20 тисяч людей разом з худобою і провізією”, – зазначає учасниця форуму Трішла Прасад.

З огляду на вік печерного міста воно відмінно збереглося і цілком доступне для туристів. Мандрівників, однак, попереджають, що під час екскурсії їм доведеться здолати велику кількість сходинок.

Нан-Мадол, Мікронезія

Це загадкове місто збудували в 1200 році на штучному архіпелазі з базальтових острівців, пов’язаних між собою мережею каналів.

Втім, зовсім не дивно, що місто залишається маловідомим, оскільки лежить посеред Тихого океану в 3600 кілометрах від Філіппін.

Нан-Мадол
Тисячі кілометрів океану відокремлюють місто Нан-Мадол в Мікронезії від найближчої країни

“[Нан-Мадол], вочевидь, був житловим комплексом мікронезійської еліти. Кожен острівець виконував тут якусь певну функцію, як-от будівництво човнів, готування їжі, догляд за хворими. Згори острівці було вкрито навісами з пальмового листя і деревини”, – розповідає Террі Ньюманн, який двічі побував на рукотворному архіпелазі.

“Він нагадує храм Ангкор-Ват, але більш примітивний і зарослий тропічним лісом. Утім, геть дивовижним залишається той факт, що Нан-Мадол звели у місці, де ніколи раніше не існувало архітектурних споруд, а про зодчество й взагалі не було мови”, – додає пан Ньюманн.

Баальбек, Ліван

Розташоване в долині Бекаа, у східній частині Лівану, давнє місто Баальбек засновано приблизно 9 тисяч років тому, але чудово збереглося до тепер. У різні часи місто приваблювало представників різних народів античності, зокрема, фінікійців, греків і римлян.

Місто виконувало насамперед релігійну функцію і мало величезні храми, присвячені давнім богам – Вакху, Венері і Юпітеру.

Храм Вакха
Храм Вакха – монументальна споруда в древньому місті Баальбек на території сучасного Лівану

“Один тільки Храм Вакха перевершує за розмірами грецький Парфенон, – коментує дописувачка Елла Райян. – А у розташованому поруч Храмі Юпітера збереглося лише п’ять з 54 корінфських колон. Їхня монументальність не може не вражати. Кожна колона – 22 метра заввишки і два метри в обхваті, це, мабуть, найбільші колони в світі”.

Тераса біля підніжжя храму Юпітера містить три гігантські плити – Трілітон Баальбека, які є найбільшими в світі будівельними блоками. Як їх вирізали зі скелі і доставили на місце – й досі неясно. За однією з версій, їх поклали за допомогою давньоримського підйомного крану – пристрою, що складався з важеля, підйомного блоку і мотузки.

Ньюгранж, графство Міт, Ірландія

Над смарагдовими рівнинами ірландського графства Міт, немов НЛО в трав’яній оболонці, височіє масивний купол Ньюгранжа. Стародавній курган, побудований з різних шарів землі і каменю, з’явився понад 5 тисяч років тому, в 3200 році до нашої доби, в епоху неоліту.

Споруда неодноразово згадується в ірландському фольклорі і вважається одним із найважливіших зразків мегалітичної архітектури в Європі.

Ньюгранж
Цей масивний купол зведено понад 5 тисяч років тому в Ірландії

Ньюгранж, внесений до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, займає площу в 4500 квадратних метрів. Курган оточують облицьовані білим кварцом камені, встановлені вже під час реставрації споруди в 70-і роки XX століття.

Всередині тягнеться анфілада кімнат довжиною 19 метрів, що завершується трьома маленькими кімнатками, які, вочевидь, виконували функцію склепів.

Секрет цієї споруди полягає в тому, що вона діє як дивовижно точний хронограф, пише в своєму коментарі користувач на ім’я Ель Ланд.

Ньюгранж геометрично вирівнюється за сходом сонця, а приміщення кургану заповнює сонячне світло точно в день зимового сонцестояння в Північній півкулі (21 грудня).

“Коли сонце сходить, у кімнатах починається дивовижна гра світла, – розповідає Ланд. – Будівельники безсумнівно намагалися відзначити таким чином початок Нового року”.

Печерні храми Еллори і Аджанти, штат Махараштра, Індія

Комплекс печерних храмів в Еллорі, розташований в 30 кілометрах на північний захід від індійського міста Аурангабад, вважається вершиною печерної архітектури Індії.

34 печери висічено в кам’яному торці пагорба Чаранандрі між VI і IX століттями.

Печерні храми Еллори
Стародавній храм біля Еллорських печер висічений з кам’яного моноліту

Ці храмові печери особливо цінуються за давні розписи і скульптури на фасаді. Вони вважаються шедеврами буддистського мистецтва, яке дало початок класичному мистецтву Індії.

Департамент археології Індії називає їх “найвишуканішими зі збережених зразків індійського мистецтва, насамперед живопису”.

Мабуть, найбільш відомим із печерних храмів в Еллорі є храм Кайласанатха, висічений з кам’яного моноліту.

“Його масштабність і архітектурна витонченість справляють незабутнє враження на кого завгодно”, – додає користувач Хамід Шах.

Печерні храми Аджанти
Британський історик Вільям Делрімпл назвав печерні храми Аджанти “одним з найбільших чудес стародавнього світу”

Приблизно в 100 кілометрах на північний схід – печерний комплекс Аджанта. Британський історик Вільям Делрім назвав його “одним із найбільших чудес стародавнього світу”.

Приголомшливі рукотворні печери висічені в скелі між II і VII століттями, з метою побудувати всередині них буддистські храми, святилища, молитовні зали і дорміторії.

“Багато настінних розписів печери осипалося від старості і від недбалого ставлення до них. Однак ті зразки, які збереглися, цілком дозволяють отримати уявлення про їхню колишню славу, – пише пан Шах. – Красу цього архітектурного творіння не спотворили 1500 років історії”.

Шедевр буддійського мистецтва – ступа в печерному комплексі Аджанта в індійському штаті Махараштра

Залишити відповідь