З початку офіційного виборчого процесу з виборів Президента України 31 грудня 2018 року активну агітаційну кампанію розгорнули 28 осіб, більшість з яких не були зареєстровані кандидатами на пост Президента під час проведення агітаційних заходів. Беззаперечними лідерами за масштабами та інтенсивністю агітаційної діяльності в січні 2019 року, як і в попередній період, стали чинний президент Петро Порошенко та очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко.
Про це повідомили представники Громадської мережі «Опора» на прес-конференції 31 січня у Києві.
За словами координаторки «Опори» Ольги Айвазовської, майже так само активними, але вужчими територіально були агітаційні кампанії Олега Ляшка та Андрія Садового.
При цьому вона зазначила, що розгортання масштабних кампаній дочасної агітації з боку понад десяти потенційних кандидатів фіксувалось активістами вже протягом останніх кількох місяців. На її думку, ключовою проблемою дочасної агітації є юридична невизначеність її характеру та відсутність правових механізмів контролю за дотриманням правил агітаційної діяльності, зокрема фінансових витрат на неї з боку потенційних кандидатів.
Ситуація з невчасним відкриттям рахунків виборчих фондів більшістю зареєстрованих кандидатів, які продовжували проводити інтенсивні агітаційні заходи, вказує на актуальність проблеми тіньового фінансування виборчих кампаній вже в умовах офіційного виборчого процесу.
Аналітики «Опори» відзначили, що протягом січня передвиборча активність кандидатів була менш активною щодо періоду, який передував офіційному старту виборчого процесу. Продовжує так само інтенсивно використовуватися всіма зареєстрованими і незареєстрованими кандидатами лише зовнішня політична реклама. А решта форм агітаційної діяльності в січні 2019 року зазнали скорочення. Зокрема, суттєво скоротилася кількість проведених вуличних акцій та публічних заходів у рамках візитів кандидатів у регіони України, дещо зменшилася кількість агітаційних наметів.
Серед 28 осіб, які розгорнули агітаційну кампанію в січні є ті, хто й досі не зареєструвались кандидатом або не мають такого наміру (найбільш активно – Арсеній Яценюк), так і ті, хто подав документи в ЦВК лише в останній тиждень місяця (Юлія Тимошенко, Дмитро Добродомов,, Руслан Кошулинський, Олександр Вілкул, , Олег Ляшко). Очевидно більшість агітаційних заходів, зафіксованих протягом останнього місяця спостерігачами «Опори», не фінансувалася з виборчого фонду кандидатів і жодним чином не підлягали публічному контролю, – повідомила Айвазовська.
За її словами, окрім зазначених «лідерів агітації», які застосовують усі її форми, інші учасники перегонів, зокрема Анатолій Гриценко та Володимир Зеленський, вибірково використовують різні форми агітації і не проводять однаково масштабних кампаній в різних регіонах України. Активністю відзначилися також агітаційні кампанії Олександра Шевченка та Руслана Кошулинського, зокрема в компоненті зовнішньої реклами. Однак Шевченко концентрується на медійній агітації, а Кошулинський проявляє значно більшу активність в проведенні публічних заходів.
Агітаційні кампанії інших активних кандидатів (Олександра Вілкула, Юрія Бойка, Сергія Капліна) в січні не носили загальнонаціонального характеру і мали виключно регіональний ухил. Із зареєстрованих кандидатів взагалі не проводили масштабних агітаційних заходів Олександр Мороз, Віталій Скоцик, Роман Насіров, Олександр Данилюк та Аркадій Корнацький.
За інформацією аналітика «Опори» Олександра Неберикута, агітація на зовнішніх рекламних носіях продовжує залишатися найбільш поширеним способом ведення виборчої кампанії серед кандидатів. Практично всі зареєстровані кандидати розміщують політичну рекламу на зовнішніх носіях. Абсолютними лідерами за масовим використанням реклами на білбордах і сітілайтах є Андрій Садовий, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і Володимир Зеленський. Серед незареєстрованих кандидатів, крім Петра Порошенка, лідирує Арсеній Яценюк, агітаційна кампанія якого, скоріше за все, більше орієнтована на парламентські вибори.
Розповсюдженням друкованих матеріалів в агітаційній кампанії найактивніше застосовують 12 осіб, у тому числі політики, які не мають наміру брати участь в президентській виборчій кампанії або досі не зареєстровані (Петро Порошенко, Арсеній Яценюк). В той же час цю форму агітації не використовують Володимир Зеленський та Валентин Наливайченко – одні з найактивніших в інших агітаційних форматах.
Лідерами за розповсюдженням друкованих агітаційних матеріалів у січні 2019 року є Андрій Садовий ( в 21 області), Юлія Тимошенко (20 областей) та Олег Ляшко (19 областей). Поширення таких матеріалів (партійних газет, календарів, інформаційних буклетів) переважно відбувається на публічних заходах і в людних місцях, а також через мережу вуличних наметів. Друковані матеріали найчастіше слугують не лише для політичної реклами безпосередньо кандидатів, але й для просування партій, до яких належать кандидати чи потенційні кандидати (насамперед “Народного фронту”, “Батьківщини”, “Свободи”, “Самопомочі”).
Регіональні друковані ЗМІ для активної агітаційної діяльності використовують понад 20 осіб. Найпомітнішими в цьому компоненті є кампанії Петра Порошенка (масове розміщення в 24 областях), Юлії Тимошенко (23 області) і Олега Ляшка (20 областей). Серед незареєстрованих станом на 28 січня, але потенційних кандидатів, крім Петра Порошенка, найактивнішим є Сергій Тарута (масове розміщення агітації в друкованих ЗМІ п’яти областей).
Фактично всі зареєстровані кандидати. використовують в агітаційних цілях онлайн ЗМІ та соціальні мережі. Серед них найактивнішими в цьому форматі є зареєстровані кандидати у Президенти (Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Володимир Зеленський) і Петро Порошенко, які суттєво переважають решту.
У січні 2019 року близько половини кандидатів (14 осіб) з метою агітації широко використовували також і регіональні аудіовізуальні ЗМІ. Лідерами за розміщенням політичної реклами на телебаченні та радіо є Петро Порошенко (масово розміщено в 20 областях), Юлія Тимошенко (17 областей) та Олег Ляшко (15 областей). Стосовно змісту повідомлень збільшилася кількість інформації щодо програмної діяльності кандидатів, процесу їх висунення та реєстрації. Як в попередній звітний період, у регіональних аудіовізуальних ЗМІ широко висвітлювалися візити кандидатів. Значна частина агітаційного контенту стосувалася привітань реальних кандидатів або потенційних кандидатів з нагоди свят та пам’ятних подій.
Активісти також зафіксували, що найменш поширеною формою агітаційної роботи кандидатів у перший місяць офіційної виборчої кампанії було проведення вуличних акцій , які організовували лише 13 політиків. Найбільш масштабні за географічним охопленням публічні заходи та вуличні акції проводили Петро Порошенко та Андрій Садовий (в 12 областях), а також Олег Ляшко (в 10 областях). Разом з тим, не всі кандидати – лідери у використанні інших форм агітації, активно проводили вуличні акції в січні. Зокрема, це стосується Володимира Зеленського.
Виборчий штаб Петра Порошенка (який на той момент не перебував у статусі зареєстрованого кандидата) організувала проведення загальнонаціонального соціологічного опитування, що фактично є формою вуличної агітації (кампанія «від дверей до дверей»). До такої діяльності на оплачуваній основі залучалися не лише прихильники кандидата чи нейтральні особи, але й працівники бюджетних закладів. Така діяльність свідчить про неправомірне витрачання виборчих коштів (до моменту створення виборчого фонду), а також має ознаки зловживання адміністративним ресурсом.
Аналітик «Опори» відзначили, що однією з особливостей агітаційної кампанії кандидатів у січні є її централізований характер, завдяки чому місцеві виборчі штаби були мінімально залучені до проведення агітаційної роботи. Формат та зміст загальнонаціональних кампаній кандидатів (потенційних кандидатів) не має виразних регіональних особливостей. Наразі виборчі команди на регіональному рівні зайняті пошуком та відбором кандидатур до складу ОВК і ДВК. Агітаційна кампанія кандидатів також є нерівномірною в розрізі регіональних адміністративно-територіальних одиниць, концентруючись в обласних центрах. На рівні районів агітаційна активність місцевих команд кандидатів і партій є абсолютно незначною або взагалі відсутня.
В ході моніторингу регіональних візитів кандидатів та потенційних кандидатів активісти «Опори» зафіксували 10 випадків передачі ними від свого імені або від імені партії товарів громадянам. Сюди ж відносяться випадки участі політичних лідерів у офіційному врученні товарів, закуплених за бюджетні кошти. Найчастіше такий формат агітаційної роботи використовували Олег Ляшко (4 епізоди) та Петро Порошенко (3 епізоди).
Олег Ляшко під час своїх візитів у регіони надавав благодійну допомогу в основному соціальним установам і закладам. Зокрема вручав подарунки колективу дитячого садка в Балаклеївській ОТГ (Черкаська область) та дітям в Житомирському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації.
Благодійна діяльність кандидата від ВО “Свобода” Руслана Кошулинського в рамках президентської виборчої кампанії відбувалася у форматі надання допомоги військовослужбовцям (наприклад, у місті Сєвєверодонецьк кандидатом публічно було передано медикаменти для військового шпиталю).
Петро Порошенко епізодично вдавався до передвиборної благодійності в рамках своїх візитів щодо популяризації надання автокефалії Українській православній церкві (зокрема публічно подарував годинники військовим, які знаходяться в Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни, також подарував спортивне знаряддя дітям у Житомирській області).
На початку виборчої президентської кампанії, на думку спостерігачів «Опори», найпоширенішим порушенням законодавства стало виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних або фінансування агітації не з виборчого фонду кандидата. Масовість інцидентів була пов’язана із двома основними факторами: матеріали дочасної агітації кандидатів не були змінені після їхньої офіційної реєстрації або нові матеріали агітації виготовлялися і поширювалися без вказання вихідних даних і до офіційного відкриття кандидатом виборчого фонду.
Активісти нагадали, що Закон України “Про вибори Президента України” зобов’язує кандидата на пост Президента України фінансувати витрати на передвиборну агітацію лише з рахунків виборчих фондів. Саме тому розміщення матеріалів дочасної агітації після реєстрації кандидата або фактичне фінансування агітаційних витрат до відкриття виборчого фонду є прямими порушеннями законодавства.
Була зафіксована і низка випадків із ознаками зловживання адміністративними ресурсами у виборчих інтересах окремих зареєстрованих та незареєстрованих кандидатів. Зокрема, залучення працівників бюджетних підприємств, установ та організацій, органів влади до проведення або організації окремих заходів за участю потенційних кандидатів на пост Президента України Петра Порошенка та Олега Ляшка.
Під час регіональних візитів Президента України, потенційного кандидата на своє переобрання Петра Порошенка, у заходах брали участь працівники місцевих органів влади, державних та комунальних підприємств і організацій. Така практика зафіксована у Волинській, Рівненській, Черкаській, Житомирській, Київській та інших областях.
18 січня в зустрічі з потенційним на той момент кандидатом на пост Президента України, народним депутатом України Олегом Ляшком у палаці культури у місті Олександрія Кіровоградської області масово брали участь працівники бюджетних організацій та підприємств: вчителі, медики, працівники міської ради. Під час цього заходу Олександрійський міський голова Степан Цапюк висловив слова вдячності Олегу Ляшку за його діяльність, окремо зазначивши про неможливість проводити агітацію у власному посадовому статусі.
Незважаючи на те, що Петро Порошенко та Олег Ляшко мають офіційний посадовий статус (чинний Президент України та народний депутат відповідно), проблема розмежування поточної посадової та політичної діяльності залишається актуальною.
Тому виходячи з фактів численних порушень правил передвиборної агітації в січні 2019 року представники «Опори» направили 239 звернень та заяв до територіальних підрозділів Національної поліції України. Абсолютна більшість з них стосувалася розповсюдження друкованих матеріалів без відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, відповідальних за випуск осіб та замовника відповідних матеріалів. Більшість зафіксованих випадків розповсюдження друкованих матеріалів без вихідних даних стосувалася агітаційної діяльності Андрія Садового та Анатолія Гриценка, – зазначила Ольга Айвазовська.
При цьому вона повідомила, що станом на 29 січня 2019 року Національна поліція України розслідує вже 8 кримінальних проваджень, пов’язаних із виборчим процесом. Серед цих проваджень 1 стосується підкупу виборців, перешкоджання законній діяльності журналістів, перевищення влади або службового становища – 1. 4 кримінальні провадження стосуються хуліганських дій. З початку виборчого процесу було складено 73 протоколи про адміністративні правопорушення. Усього до Національної поліції України в усіх регіонах України надійшло 357 повідомлень про виборчі події.
