Понеділок, 25 Січня, 2021
novyny.org@gmail.com
АвторськеСуспільствоУкраїна

Без державної підтримки в модернізації житлового фонду коммунальна сфера країни буде остаточно знищена, – експерти

Якщо держава не братиме участі в модернізації житлового фонду українців, через фінансову підтримку громадянам, то вони, за умови сильної зношеності житлового фонду, не зможуть оплатити її  величезну вартість. А коштів на таку модернізацію в структурі тарифів передбачено гранично мало, незважаючи на їх постійне підвищення.

Про це заявив 14 лютого екс-міністр ЖКГ та голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко.

«Ми мусимо модернізувати наявний житловий фонд, а без державної підтримки це зробити абсолютно неможливо, бо навряд чи хто з мешканців  зможе оплатити ремонти і засоби енергоефективності вартістю приблизно 200 євро за квадратний метр», – пояснив він.

Він пояснив, що слідом за зростанням ціни на газ, відповідним чином підвищують тарифи і комунальні підприємства, де вартість газу становить понад 88% тарифу, а тих 12%, що залишилися  в тарифі страшенно не вистачає для модернізації інфраструктури житлового фонду.

На думку Кучеренка, Україна наближується до колапсу, при якому постійне підвищення цін на комунальні послуги заганяє українців у ситуацію з неоплатними  боргами.

«Станом на грудень 2017 року Україні налічувалося 6,9 млн домогосподарств, які отримують субсидії, а на грудень 2018 року – вже 3,9 млн. Одночасно з цим є тенденція до збільшення боргів, зараз вже мінімум 100 млрд становлять борги в сфері житлово -комунальних послуг », – підкреслив експерт.

До речі з початку року, після отримання перших комунальних платіжок, з усіх куточків України лунають сигнали СОС про захмарні цифри, нараховані людям за комунальні послуги.

Зокрема жителі Запоріжжя були неприємно здивовані платіжками за спожиті комунальні послуги в січні 2019 року.

Городяни масово діляться постами в соціальних мережах, обурюючись побаченими цифрами. Суми, які потрібно сплатити тільки за опалення коливаються і в деяких випадках перевищують 3-4 тис. грн, а тарифи за кв. метр опалення коливаються від 30 до 60 грн. Є незрозумілі речі і з рахунками за газ.

При цьому варто зазначити, що січень в цілому був не дуже холодним. Частина користувачів звинувачують в завищенні рахунків концерн ГТС, інші ж люди головним винуватцем називають центральну влада в особі президента Петра Порошенка, яка допустили підняття тарифів на газ, гарячу воду і опалення.

Щодо введеної урядом монетизації субсидій, то за словами Олексія  Кучеренка, вона ще більше заганяє в тупик комунальну систему , тому що насправді є взагалі  необгрунтованою розтратою бюджетних грошей.

 «Монетизація субсидій – це консервація важкої ситуації при відсутності реформ, а також « видоювання »бюджету, тому що максимум, що можна за 2 місяці встигнути – це роздати по 6 млрд грн. Дефіцит бюджету вже зараз складає 19 млрд грн, а це означає, що гроші просто використовуються для передвиборчих маніпуляцій». – наголосив експерт.

 А продовження такої цінової політики в сфері енергетики і комунальних послуг призведе позбавлення своєї власності значної частини українців , в зв’язку зі стягненням боргових зобов’язань, – підсумував Олексій Кучеренко.

В свою чергу експерт в питаннях енергетики Валентин Землянський зауважив, що подальше збереження політики зростання тарифів, при незмінній низькій якості наданих послуг і відсутності істотної модернізації всієї комунальної сфери, спровокує подальше зростання несплати за ці послуги населенням.

За такої динаміки залишилося вже зовсім близько до стану енергетичної бідності в України , яка за визначенням Європейського Союзу означає відсутність можливості забезпечити комфортні людські умови проживання через нестачу коштів на покупку енергоресурсів», – передбачив він..

До речі нинішня влада, як місцева так і центральна де тільки може «допомагає» населенню вижити в умовах тарифної вакханалії.

Зокрема, вчора стало відомо, що  “Київтеплоенерго” не врахує минулих переплат киян за тепло, а ось боргів не пробачить.Для повернення коштів жителям столиці доведеться самостійно звертатися в “Київенерго”. Борги населення за тепло перейдуть до нового постачальника, а переплати – ні.

Після переходу права надавати послуги з опалення та гарячого водопостачання в Києві з 1 травня 2018 року комунальному підприємству “Київтеплоенерго”, переплати населення попереднього постачальника “Київенерго” не будуть враховані в нової компанії, для повернення коштів кияни самостійно повинні звернутися до попереднього постачальника.

При цьому заборгованість по оплатах населення перейшла нової компанії. Про це повідомила фінансовий директор КП “Київтеплоенерго” Катерина Саркісова.

Ті, хто має переплату, звертаються із заявами безпосередньо в компанію” Київенерго “, оскільки це приватна компанія, яка продовжує нести зобов’язання, подача заяв на повернення переплат відбувається через центри комунального сервісу в Києві, – сказала вона.

За її словами, також існує категорія споживачів, у яких переплата утворилася в ході перерахунків по субсидіях, в такому випадку переплата; не повертається.

Ті, хто отримав переплату в ході перерахунків по субсидіях, не мають право претендувати на ці гроші, тому що їх профінансував бюджет, відбувся перерахунок та ці гроші повертаються державі, – зазначила Саркісова.

Крім того, чиновниця повідомила, що ті, хто мав заборгованості, включаючи і населення, і організації, на сьогодні мають зобов’язання перед новим підприємством. Ситуацію, що склалася з тим, що борги за оплату були передані новому постачальнику, а зобов’язання по переплати – немає, вона пояснила тим, що передача дебіторської заборгованості сталася в рамках підписаної угоди.

Разом з тим з’явилася «оптимістична», для змученого тарифами населення, заява Кабміну про те, що уряд начебто хоче списати списати 80 мільярдів боргів за комуналку. Про це  повідомив експерт в сфері енергетики, глава Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрій Герус.

“Кабмін ще навесні 2017 року схвалив проект закону про погашення 30 мільярдів гривень боргів за електричну енергію, при цьому частина за рахунок державного бюджету, а частина – спеціальної надбавкою всім споживачам в тариф на електроенергію”, – пояснив він.

Герус зауважив, що, за версією уряду, той, хто вчасно платить, повинен заплатити і за тих, хто не платить.

 Уряд пропонує списати більше 80 мільярдів гривень постійно зростаючої заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, при цьому частина боргів будуть покриватися споживачами, які справно сплачують зазначені в платіжках суми.

За словами експерта, законопроект про списання боргів населення за житлово-комунальні послуги на суму 56 мільярди гривень вже також зареєстрований, отже, сумарно пропоноване списання становить близько 80 мільярдів гривень. “Швидше за все, ми вже прийшли до точки неповернення, коли борги стають в принципі непогашеними і єдиний спосіб – це їх списати – закрити бюджетом”, – підкреслив він.

Сумарно всі борги населення і підприємств за газ, електроенергію, опалення та воду досягають вже 100 мільярдів гривень, при цьому масштаби катастрофічної заборгованості тільки ростуть, – уточнив Герус.

“Борги населення за електроенергію складають лише близько 5 мільярдів гривень, а решта 28 мільярдів гривень – це борги підприємств, бюджетних установ”, –  пояснив Герус. Він також приєднався до загальної експертної думки, що видача субсидій готівкою, як і можливе нове підвищення ціни на газ в цьому році, без сумніву, збільшить обсяги боргів і неплатежів.

Звичайно така новина мала б надихнути загнане у комунальну безвихідь населення. Але експерти справедливо попереджують, що як тільки буде прийнято реальне рішення про списання боргів, платити перестануть ВСІ. Безумовно, розуміє це чудово і уряд. Тому така ініціатива Кабміну виглядає не більше , ніж передвиборчий піар. 

Нагадаємо, що за інформацією НКРЕКУ, заборгованість споживачів за використану електричну енергію на кінець 2018 року склала 33,611 мільярда гривень, що на 16% більше, ніж на початок 2018 року.

Згідно з даними Державної служби статистики, на кінець 2018 року заборгованість населення за поставки природного газу склала 26,4 мільярда гривень, за централізоване опалення і постачання гарячої води – 16,7 мільярда гривень, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 4,0 мільярда гривень, за централізовані постачання холодної води і водовідведення – 3,1 мільярда гривень, за вивезення побутових відходів – 0,6 мільярда гривень, за поставки електроенергії – 4,8 мільярда гривень.

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.