3 березня виставу «Пісня», створену за спогадами очевидців етнічних чисток українців, безкоштовно показали в Будинку ветеранів сцени ім. Наталії Ужвій. Для цієї постановки об’єднали зусилля «Театр за два тижні», «Театр Переселенця» та «PostPlayТеатр». Постановку було створено в рамках фестивалю швидкої драми «Мовчання не золото»: за форматом проекту, за два тижні вистава має пройти весь шлях від зародження ідеї до втілення на сцені.
Ця п’єса стала результатом подорожі Польщею української драматургині Анастасії Косодій улітку 2018 р. Під час свого дослідження вона спілкувалася з людьми, які пережили операцію «Вісла» у 1947 р. (примусове виселення українців з їхніх етнічних територій, що перебували під владою Польщі та Чехословаччини), їхніми дітьми та онуками. Є тут і особистий момент: родичів самої Анастасії теж переселили з території нинішньої Польщі до України під час етнічних чисток у 1946-47 роках. Утім, п’єса не лише про це – не про маленьке село Ульгівок, де до 1946 року жило 90 % українців, а потому не лишилось жодного. І не про берлінський мур, турецьку площа Таксим, український Майдан та всі інші історичні події, які тут згадуються. Вистава не про історичні події, а про те, як їх переживає людина.
Поставив «Пісню» режисер та перформер Пьотр Армяновський. У 2014-му він був змушений залишити рідний Донецьк, тому тема переселень йому також близька не лише умоглядно. Постановка очікувано далека від класичного і балансує на межі перформансу: кожну репліку повторюють різні люди, котрі більшу частину часу створюють ілюзію броунівського руху на сцені. І режисер, і актори побоювалися, що ветерани сцени не сприймуть такої форми, але публіка виявилася дуже вдячною і подякувала за те, що їй показують такі сценічні експерименти. Попри більш ніж поважний вік деяких глядачів, вони зрозуміли, що це саме повторювання однієї репліки різними людьми – прийом, котрий показує, що цю історію міг розповісти хто завгодно з цілого покоління. Також похвалили акторську гру: при всій вибагливості ветеранів сцени нікому не захотілося сказати «ти переграєш» чи «ти недограєш», хоча у виставі задіяні не лише професійні актори. Для кінорежисера Дмитра Мойсеєва єдиного актора у постановці «Пісні», це дебют. Інші ролі (якщо тут узагалі коректно говорити про ролі) виконують Катерина Пономаренко, Аліна Скорик та Анастасія Ренард.
Усі охочі зможуть подивитись «Пісню» 12 та 13 березня у PostPlayТеатрі.
