Американський політтехнолог президента-втікача Януковича Пол Манафорт отримав днями три роки і одинадцять місяців в’язниці.
Такий вирок винесла Феміда Олександрії (штат Вірджинія, США) за фінансове шахрайство і ухилення від сплати податків. Також йому доведеться заплатити $ 50 тис. штрафу і різноманітні компенсації розміром близько 24 млн. доларів.
Нагадаємо, Пола Манафорта, який після роботи з Януковичем очолював виборчу кампанію чинного президента США Дональда Трампа, в минулому році звинуватили в приховуванні мільйонів доларів своїх заробітків від політичного консалтингу в Україні.
Зокрема, йому інкримінували $ 55 млн на офшорних банківських рахунках на Кіпрі, за які він не заплатив податки – ці гроші, за твердженням сторони звинувачення, він отримав саме від українських політиків. Про них – пізніше, зараз же акцентуємо увагу на фабулі цієї гучної справи.
Отже, американські прокурори заявляють, що скандальний політтехнолог не сплатив більше $ 6 млн податків, хоча при цьому вів «розкішне життя» – вони в цьому контексті навіть згадали йому його куртку зі шкіри страуса за 15 тис. доларів і дорогий ремонт власного маєтку.
Під час оголошення вироку Пол Манафорт сказав, що його життя «в професійному і фінансовому плані – в руїнах» і попросив суддю Томаса Елліса про пом’якшення покарання. «Сказати, що я просто принижений і присоромлений, буде великим применшенням», – зазначив 69-річний Манафорт.
Адвокати Манафорта неодноразово відзначали, що у їх підзахисного вкрай поганий стан здоров’я через тривале утримання в слідчому ізоляторі. На кілька засідань суду, в тому числі і на останнє, Пола Манафорта привозили на інвалідному візку.
Як би там не було, але факт залишається фактом: присяжні визнали Манафорта винним за двома з дев’яти пунктів звинувачення в банківському шахрайстві, за всіма п’ятьма пунктами звинувачення в ухиленні від сплати податків і в одному випадку ухилення від декларування іноземних рахунків з чотирьох.
Перед судом у Вірджинії він вперше постав ще в жовтні 2017 року. До червня 2018 го Манафорт перебував під домашнім арештом, але потім опинився в ізоляторі: слідчі дізналися про його спроби вплинути на свідків, тому запобіжний захід для колишнього політтехнолога, власне й посилили.
Спецпрокурор Роберт Мюллер, який представляв на цьому судовому процесі сторону обвинувачення, пропонував суду в Вірджинії засудити Манафорта до ув’язнення терміном від 19 до 24 років, а також призначити йому штраф в розмірі від 50 тис до 24 млн доларів. У підсумку, як ми вже відзначали вище, Пол Манафорт отримав 47 місяців в’язниці.
Втім, це не єдиний термін, який «світить» екс-технологу Януковича і Трампа. Друга справа проти нього розглядається паралельно в Вашингтоні, в суді столичного округу Колумбія.
По ньому Манафорта звинувачують в змові проти держави, відмиванні грошей, наданні неправдивих свідчень, приховуванні важливої інформації і порушенні правил реєстрації в якості іноземного агента.
На думку американських аналітиків, суд вже фактично став на бік звинувачення, ухваливши, що Манафорт порушив умови угоди зі слідством, зокрема, навмисно приховав інформацію про контакти з громадянином Росії Костянтином Килимником.
Килимника спецпрокурор Мюллер, який веде розслідування по «російському впливу» на американські вибори, підозрює в зв’язках з розвідкою РФ. У ЗМІ його називали «правою рукою Манафорта» і «власним Манафортом Манафорта».
Примітно, що Дональд Трамп раніше неодноразово називав «справу Манафорта» полюванням на відьом і «переслідуванням президента».
Пол Манафорт був змушений покинути команду тоді ще кандидата Трампа після оприлюднення газетою The New York Times звинувачень про приховані гроші, отримані за роботу в Україні. Тепер, власне, про цю саму роботу.
Після втечі Віктора Януковича, українські правоохоронні органи отримали доступ до так званої «амбарної книги» Партії регіонів, де вказані багатомільйонні витрати на послуги Пола Манафорта.
Пол Манафорт як політконсультант заробив в Україні понад 55 млн доларів.
Отримані від українських олігархів мільйони Манафорт ховав за допомогою підставних компаній на Кіпрі, Сейшельських островах і в Великобританії, заявив недавно в суді свідок і колишній бізнес-партнер Манафорта Рік Гейтс. При цьому він публічно назвав прізвища роботодавців свого екс-колеги – це Рінат Ахметов, Сергій Льовочкін, Сергій Тігіпко, Андрій Клюєв та Борис Колесніков.
Працювати Манафорта до Києва запросив, як кажуть в кулуарах, особисто Ринат Ахметов. Сталося це якраз після «Помаранчевої революції», в 2005-2006 роках. Ключовим завданням, яке ставилося перед американським політтехнологом, була репутаційна реанімація Партії регіонів в пост майданний період.
Із завданням Манафорт, треба сказати, впорався: в 2006-му регіонали взяли на виборах перше місце – 32%, випередивши «Нашу Україну» Ющенка і «БЮТ» Тимошенко. Вибори в Раду в 2007 році принесли ПР ще більше голосів – 34,37%. Президентські вибори в 2010 році виграв на той момент голова «Партії регіонів» Віктор Янукович.
Треба відзначити, що співпраця Манафорта з регіоналами продовжилася і після втечі Віктора Януковича в Росію. З його допомогою в 2014 році партія пройшла до парламенту під новою вивіскою «Опоблок».
З червня 2017 року «справи Манафорта», що стосуються так званої амбарної книги, знаходяться в Генеральній прокуратурі, куди їх, немов «гарячий каштан» по черзі перекинули з НАБУ і САП. З американським лобістом безпосередньо пов’язані три кримінальні провадження. Це «амбарна книга» Партії регіонів з витратами Манафорта, розтрата коштів Мін’юсту за складання «правильного» звіту про арешт Юлії Тимошенко і епізод про відмивання 750 тисяч доларів через Киргизстан.
Представники генпрокуратури «не для запису» розповідають, що справа періодично гальмується «зверху». Близько року тому, після публікації The New York Times, де говорилося про заморожування справ Манафорта відомством Юрія Луценка, розслідування відновилося, але не надовго – швидше «для галочки». Авторитетна газета тоді пов’язала це з тим, що Україна «не хоче ображати Трампа і розраховує отримати фінансову і військову допомогу від адміністрації США».
Схожої думки дотримується і екс-журналіст-розслідувач, а нині нардеп Сергій Лещенко: «Петро Порошенко продає Трампу угоду: ми ховаємо справу Манафорта під сукно, а ви стаєте нашим кращим другом».
Який висновок напрошується з усієї цієї історії? Загальновідомо, що «потрібні» справи наші слідчі органи (внаслідок наполегливого тиску громадськості або ж «прохань», що надходять з владного Олімпу) розслідують безперервно, часто гранично оперативно ставлячи фінальну досудову крапку. Тому, перефразовуючи, резюмуємо: якщо «зірка» Манафорта то запалюється, то раптово меркне, значить це комусь потрібно. Щоб відповісти на питання: «Кому?», досить лише знати, хто де-факто цілком і повністю курує роботу генпрокуратури. Відповідь — на поверхні, це людина, в руках якої ключі від головного кабінету в будівлі на Банковій.
