Апеляційний суд Амстердама розглядає скаргу музеїв анексованого Криму на рішення щодо повернення Україні “скіфського золота”, яке виставляли у Німеччині та Нідерландах. Скарби, за які точиться суперечка, – у галереї DW.
Музейні експонати – заручники політики
Музей Алларда Пірсона в Амстердамі, де проходила виставка “Крим. Золото і таємниці Чорного моря”, не захотів вирішувати, кому повертати скіфські коштовності після завершення експозиції, і віддав це питання на розсуд суду. У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення повернути експонати кримських музеїв на територію України.
Застібка у формі дельфіна
Експонати виставки уперше демонструвалися за межами України. Зокрема і ця фібула – застібка із золота та гірського кришталю у формі дельфіна (перше століття до н. е. – перше століття н. е.), знайдена у сарматському Ногайчинському кургані поблизу села Червоного Нижньогірського району Криму.
Нові археологічні знахідки
Деякі зі скарбів виставки були знайдені під час археологічних розкопок у Криму кілька років тому. Наприклад, ось ці сережки є результатом розкопок 2008 року в пізньоантичному могильнику Джург-оба, що знаходиться неподалік села Завітне Ленінського району Криму. Некрополь лежить на 1200 метрів північніше античного міста Кітей, яке входило до складу Боспорської держави.
Вінок із некрополя Джург-оба
Даний похоронний вінок, датований п’ятим століттям н. е., також було знайдено у некрополі Джург-оба. Загалом виставка “Крим. Золото і таємниці Чорного моря” охоплювала десять століть кримської історії.
Скарби із “Товстої могили”
На виставці були представлені не лише кримські скарби, а й археологічні знахідки із Півдня України. Наприклад, цей залізний меч із золотим руків’ям та піхвами походить зі скіфського кургану “Товста могила” на Дніпропетровщині. Після завершення виставки амстердамський музей одразу ж повернув Україні 19 об’єктів, позичених у Музею історичних коштовностей Києво-Печерської Лаври в Києві.
Китайські лаковані скриньки
Ці китайські лаковані скриньки фахівці називають “сенсацією”, адже знайти їх у могильнику Усть-Альма археологи аж ніяк не сподівалися. Раніше відома науковцям траєкторія поширення подібних китайських предметів розкоші не сягала західніше Афганістану. Скриньки, датовані першим століттям н. е., після реставрації в Японії експонувалися вперше. Ліворуч на фото – репліка знайденої у Криму скриньки.
Скіфське золото із Криму
Зі згаданого пізньоскіфського Усть-Альминського городища, яке знаходиться на західному березі Криму – поблизу села Піщане Бахчисарайського району – походять і ці прикраси, так само датовані першим століттям н. е. Усть-Альма – це друге за величиною і значимістю городище Скіфського царства у Криму.
Суперечка, спричинена анексією Криму
Після анексії Криму Росією повернути коштовності в Музею Алларда Пірсона вимагали як непідконтрольні Києву кримські музеї – Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники, “Херсонес Таврійський” у Севастополі та Центральний музей Тавриди у Сімферополі, так і українська держава.
А золото і нині там…
Кримські музеї, не задоволені рішенням Окружного адміністративного суду Амстердама на користь України, у січні 2017 року подали апеляцію. Нині скаргу розглядає Апеляційний суд Амстердама. “Україна розраховує отримати остаточне рішення максимум через рік, враховуючи ймовірну касацію у Верховному суді Нідерландів”, – заявив заступник міністра юстиції України Сергій Петухов.
