Неділя, Липень 21, 2019
АвторськеПолітикаУкраїна

“Захист від дурня”: чи може закон завадити Зеленському стати Президентом України?

Парадокс: якщо винести за дужки питання грошей, то виходить, що стати народним депутатом України складніше, ніж Президентом. Розділ IV Конституції України встановлює обмеження: «Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку». А от із Президентом…

Закон не забороняє кандидату у Президенти – та й самому Президенту – вживати наркотики. Не могла не викликати певних підозр дивна поведінка Володимира Зеленського (а також дивна поведінка його друга Дениса Манжосова, який спочатку був готовий зробити сенсацію, але різко дав задній хід) та відмова здавати аналізи на вміст наркотичних речовин, хоча кашу з аналізами заварив саме він. Але навіть якщо найгірші підозри підтвердяться – це нічого не змінить, тому що «все, що не заборонено, те дозволено». (До слова, у сусідній РФ Єльцин пив без просипу, але, здавалося, нікого особливо не бентежить, що ця людина має доступ до червоної кнопки. Нам ще пощастило, що у нас її нема.) Та навіть примусове лікування від наркоманії у нас не таке уже й примусове: ст. 16. Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» («Примусове лікування осіб, хворих на наркоманію») говорить, що примусово лікувати можна лише особу, «яка визнана хворою на наркоманію, але ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв’язку з її небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи». Можливо, «інші особи» – активісти тощо – й ініціюють таке звернення, але ймовірність успіху цієї справи дуже маленька. Якщо ви пробували примусити лікуватися від алкогольної або наркотичної залежності когось із близьких, то знаєте, як це важко в наших реаліях, а тут цілий Президент.

Те, що потенційний Головнокомандувач не просто не служив в армії, а й злісно ухилявся від такої перспективи, також не є перешкодою. Актор, волонтер, керівник благодійної організації «Фонд „Мир і Ко“» Мирослав Гай написав у Фейсбуці: «Зеленський запрошує Порошенка на дебати до стадіону Олімпійський. А я підтримую пропозицію Semen Kabakaev перенести дебати на лінію фронту. На нуль. У бліндаж.

Пропоную Президенту Порошенку розглянути варіант запрошення Зеленського на дебати в зоні відповідальності 95 бригади ЗСУ. Він же претендує на посаду головнокомандувача, то треба, щоб армія, а особливо 95-ка, на передовій знала, як буде вести себе майбутній головнокомандувач без суфлерів авторської команди 95 кварталу в некомфортних умовах поза сценою і без Ренджровера та без лоснящихся охоронців…»

Світлина від Дмитрий Чекалкин.

У нас уже був один Президент, який не служив, і це викликає не дуже приємні асоціації…

Світлина від Слуга урода.

І Міністерство оборони вже було змушене зробити публічну заяву з цього приводу.

Світлина від Ariana Gic.

Це викликало закономірні запитання.

Але навряд чи вони матимуть відповідь. Українське законодавство не зобов’язує Головнокомандувача мати досвід несення бодай якоїсь військової служби. (Проте панікувати з цього приводу рано: навряд чи Зеленському дадуть реально приміряти на себе роль Наполеона – буде весільним генералом, а прийматиме рішення Полторак.)

Єдина наявна вимога до Президента, якій Зеленський не відповідає, є у ст. 103 Розділу V Конституції України. Ця стаття вимагає володіння державною мовою. А з цим, як ми встигли побачити, у Зе серйозні перебої. Тобто вивчити ролик з текстом українською він може. А от розмовляти без папірця… е-е-е…

(До слова: як відомо, Володимир Зеленський не володіє також і англійською, тому на тлі чинного Президента виглядає, м’яко кажучи, дуже блідо.

Вова инглиш нейтив спикер

– Якщо ви переможете, які будуть ваши пріорітети?- ШО?!… ггг, ДА!

Gepostet von Церковь Свидетелей Покращення am Montag, 15. April 2019

Важко сказати, що тут більша біда: рівень «Ландан із зе кепітал оф зе Ґрейт Брітан», через яке з 35 хвилин зустрічі 20 піде на переклад, чи те, що Зе нема чого сказати, крім загальних фраз. Та що там говорити – він і своєю рідною, російською, не володіє.)

Тепер зрозуміло, чому йому заборонили спілкуватися з журналістами. Щоб інтелектом раптом не розчавив когось

Gepostet von Слуга урода am Freitag, 22. Februar 2019

Але Конституція вимагає від Президента володіння саме державною мовою, а все інше опційно. Біда лише в тому, що ніякого механізму реалізації цієї вимоги в чинному законодавстві нема. Раніше якось потреби не виникало – як ми пам’ятаємо, заради того, аби виглядати легітимніше, українську цілком добровільно вивчили і Кучма, і навіть Янукович. А тепер потреба є, але треба було діяти на випередження, а тепер час згаяно…

«Ми напрацювали законопроект про державну мову, який очікує на ухвалення в цілому – 5670д, – говорить Максим Кобелєв, редактор Порталу мовної політики, активіст, учасник робочої групи з розробки законопроекту при Міністерстві культури України. – В ньому передбачено механізм визначення володіння мовою, якого наразі в законодавстві нема. Кандидат у межах пакету документів подаватиме Державний сертифікат про рівень володіння державною мовою. Цей сертифікат будь-якій особі видають на підставі успішного складання іспитів з української мови на певному рівні. Щоправда, для деяких категорій пропонується дозволити замість сертифіката просто надати підтвердження того, що він вивчав українську мову у школі. Але, наскільки я пригадую, для кандидата в президенти вимога щодо подачі саме сертифікату зберігається. Чинного Президента таким чином уже не можна буде усунути, але нового можна буде не допустити». Що ж, є надія, що таке з нами вперше і востаннє. Поки що апелювати можна хіба що до сумління Зеленського.

Зверненнядо кандидатa в президенти України, Володимирa Зеленськоговід польського туриста.

Gepostet von Tomasz Baart am Dienstag, 9. April 2019

Підіб’ємо підсумки. Зеленський показав нам, наскільки українське законодавство не має «захисту від дурня», який би не пропускав на таку відповідальну посаду профнепридатних. Ми вже побачили це у 2010 році, але не встигли зреагувати належним чином, тому що здавалося, що це питання не на часі. За що тепер і розплачуємося.

І ціна буде високою…

Залишити відповідь

4 × one =