Гра престолів, фентезі-телесеріал, заснований на книгах Джорджа Р.Р. Мартіна, б’є рекорд за рекордом – прем’єру останнього сезону в американській мережі HBO подивилась рекордна кількість глядачів, а тепер її обігнав уже третій епізод, пише ВВС Україна
У чому ж полягає загадкова формула успіху цього епосу меча і магії?
У серіалі є все – екшн, фентезі, драма, таємниці, смертоносні надприродні істоти, інцест… і це ми ще не згадали про драконів!
1. Шокуючі смерті
Тут дуже, дуже багато смертей. Пам’ятаєте, як у нас перехоплювало подих у перші кілька сезонів, коли ми ще наївно дивувались, коли геть неочікувано убивали “хороших хлопців”?
Більшість смертей були несподіваними, починаючи із жахливого вбивства головного героя, Еддарда Старка, у першому сезоні.
Екстремальна концентрація насильства і крові, у поєднанні з непередбачуваністю і частотою загибелі персонажів, постійно вибивали глядачів з колії.
Це додає загадковості – адже жодному герою не гарантована безпека – і змушує глядачів з непідробним інтересом стежити за тим, що ж буде далі.
2. Багато таємниць
Від найпершого епізоду складне плетиво багатьох сюжетних ліній і постійних поворотів сюжету тримало глядачів у напрузі.
Виникала величезна кількість фанатських теорій щодо майбутнього розвитку подій, і глядачі із задоволенням обговорювали їх і обмінювалися своїми прогнозами.
Насправді, “Гра престолів” багато в чому змінила те, як люди дивляться серіали – під час останнього сезону багато фанів почали влаштовувати тематичні вечірки, щоб разом дивитися нові епізоди та обговорювати таємниці, інтриги та враження.
І коли їм не вдається вгадати наступний поворот сюжету, то дивитися серіал стає ще цікавіше.
3. Майстерність сценаристів
Коли бачиш майстерно прописані сцени, дивовижні візуальні ефекти, інтригуючих персонажів, сюжетну лінію, та й загалом масштаб епічної фентезійної саги, важко не аплодувати неймовірній роботі авторів серіалу Девіда Беніоффа та Дена Вайсса.
Серіал створили за мотивами книжкової серії Джорджа Р. Мартіна “Пісня про лід і полум’я”, події якої розгортаються у тому самому фентезійному світі, сповненому гігантами, магією і драконами.
Але сценарій телешоу зумів притягнути до екранів людей, які ніколи не цікавилися жанром фентезі – частково через напружену політичну складову та міжособистісні інтриги.
До того ж, зроблено це все бездоганно.
4. Герої
Навіть якщо не згадувати про чудову акторську гру, розвиток персонажів у серіалі є однією з основних причин, що тримає аудиторію прикутою до екранів.
Ви ніколи не знаєте, переможе герой чи лиходій.
Насправді, за винятком льодових зомбі, усі герої серіалу досить суперечливі: кожен персонаж, незалежно від того, наскільки він “хороший”, є лиходієм з точки зору когось іншого.
Поняття моралі стає суб’єктивним, і герой може перетворюватися на антигероя і навпаки на різних етапах.
Саме особистості та боротьба неоднозначних персонажів є тим гачком, на який серіал чіпляє глядачів.
5. Сильні жінки і фемінізм
Хоча дехто спочатку закидав серіалу мізогінію через відверті сцени оголення, зґвалтування та жорстокості щодо жінок, багато хто зараз вважає його феміністичним.
Жіночі персонажі, яким вдалося вижити до останнього сезону, є прикладом сили: Дейнеріс – “матір драконів”, Санса перетворилася на запеклу інтриганку, а Ар’я на смертоносну вбивцю, і, звичайно ж, Серсея тепер є головним ворогом.
Кожен із цих персонажів пережив свою велику травму, але замість того, щоб обрати шлях жертви, вони обрали шлях виживання.
Їхня сила знову проявляється, коли страшного “головного лиходія” серіалу, Короля Ночі, спочатку ганебно обманює, а потім вбиває дівчина-підліток Ар’я.
6. Музика
Нечасто саундтрек до телевізійного шоу стає невід’ємною складовою його успіху, але композиторові Раміну Джаваді вдалося цього досягти – особливо завдяки неповторній головній мелодії серіалу, яка вже стала культурним феноменом.
Хто її не наспівував? Адже вона стала однією з найбільш впізнаваних пісень на сучасному телебаченні.
Важливі сцени у серіалі розгорталися під акомпанемент власної музики, яка більше не “супроводжує сцени, а створює сцени”, як казали творці шоу Беніофф і Вайс.
7. Контроверсійні теми
Вестерос, у якому розгортаються події фентезійної драми, є місцем, де панують жорстокі первісні інстинкти людства, де немає заборон чи правил, а мораль … ну, в кращому випадку є поняттям відносним.
Окрім безлічі сексуальних сцен, нецензурованого насильства, у серіалі ми бачимо інцест, зґвалтування, педофілію та садизм, на які водночас і неприємно дивитись, і неможливо відірватись – зокрема через шок від того, що усе це демонструється по ТБ.
Дехто припускає, що своєю популярністю серіал завдячує підсвідомому бажанню людей жити в абсолютно ліберальному світі, без обмежень та правил.
8. Дракони
У серіалі багато міфічних істот – білі ходоки, темні духи, викликані за допомогою чорної магії, лютововки, гіганти і, звичайно, три страшних дракони.
Створені за допомогою комп’ютерної графіки звірі виглядають приголомшливо реалістично, і такі самі реалістичні спецефекти дозволяють нам утекти до світу з прекрасними пейзажами, крижаними стінами і вогняними драконами.
Насправді, хтось може сказати, що це більше, ніж просто втеча – це простір, який дозволяє нам переосмислити творчість і, можливо, наше власне життя.
Вони стали творами мистецтва, які задовольнили нашу уяву і змусили нас жадати більшого.
Можливо, найкраще у “Грі престолів” – це те, що дозволяє нам знову дати волю власній уяві – як тоді, коли ми у дитинстві читали казки.
Тільки цього разу ми можемо поринути у найбільш дорослий із фантастичних світів.
