Четвер, 4 Червня, 2020
АвторськеЗдоров'яСуспільство

Не дай себе обкурити. Як НЕ стати пасивним курцем

Сьогодні, 31 травня, Всесвітній день боротьби з тютюнокурінням. І якщо комусь здається, що раз він не курить, то цього цілком достатньо, аби не потерпати від тютюнокуріння, то він помиляється. Хоча таких людей доволі мало – адже ми всі так чи інакше стикаємося з курінням, якщо не активно, то пасивно.

Спочатку нагадаймо трішки фактів про тютюновий дим.

  • 85 % тютюнового диму неможливо відчути нюхом та побачити.
  • Тютюновий дим – це не лише сморід, а й небезпечні токсини та канцерогени.
  • Навіть якщо провітрити накурене приміщення, це позбавить лише від неприємного запаху (хоча тканина і волосся дуже надовго його вбирають), а небезпечні сполуки нікуди не діваються. Вони залишаються на меблях і стінах.
  • Вторинний тютюновий дим серед дорослих людей викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включно з ішемічною хворобою серця і раком легень. У вагітних жінок він призводить до народження дітей із низкою порушень (низька маса тіла – далеко не найстрашніше з них), у немовлят провокує раптову смерть.
  • Хвороби, спричинені вдиханням вторинного тютюнового диму, мають наслідком понад 890 000 передчасних смертей у світі на рік.

А тепер про те, як цього можна уникнути.

Ще в далекому 2012 році набув чинності Закон України № 4844-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів». Цей «бездимний закон» заборонив купити тютюнові вироби, а також електронні сигарети і кальяни: у ліфтах і таксофонах; у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я; у приміщеннях та на території навчальних закладів; на дитячих майданчиках; у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; у під’їздах житлових будинків; у підземних переходах; у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; у приміщеннях закладів ресторанного господарства; у приміщеннях об’єктів культурного призначення; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів. Ідея прекрасна, але, як це часто буває, на практиці все виходить зовсім не так гарно.

«Насправді законодавство та його впровадження потребує вдосконалення, – коментує Оксана Левицька, активістка ГО “Життя”. – Закон передбачає заборону куріння в громадських місцях – отже, людина має знати, що має право на бездимне середовище, і якщо таке право порушується, то можна зробити зауваження (але часто це складно, сама знаю), або викликати поліцію». Утім, вона підтримую думку, що штраф (для підприємства він становить від 1000 до 10000 грн, а для звичайного порушника-курця – від 50 грн до 170 грн) є єдиним, але не особливо дієвим інструментом у цій ситуації. Крім того, його часто не виписують. А на курців на зупинках громадського транспорту узагалі управи не знайдеш, бо навіть якщо викликати поліцію, то доки вона приїде (якщо взагалі приїде), курця вже й слід прохолоне.

Що ж робити? Активісти радять користуватися можливостями інтернет-епохи: можна зняти на відео своє ввічливе прохання дотримуватися закону, звернене до курця, а також його відповідь, і викласти у вільний доступ. Це вимагає певної громадянської мужності і відповідної техніки, але дедалі частіше виявляється, що пересічні на перший погляд українці мають і те, й інше.

Звичайно, активісти так цього не залишать – підготують новий законопроект і добиватимуться його прийняття. Але якщо просто сидіти і чекати цього, можна задихнутися до того часу в тютюновому диму.

Залишити відповідь

18 − 13 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.