Любов Дричак, військовий медик 10 гірсько-штурмової бригади.
У вільний від чергування на позиціях час, вона пише вірші, головними героями яких є її побратими.
Ось один із них.
Я твій солдат моя країно!
І серце в мене ще живе
Люблю тебе я Україно!!!
Бо ти дала мені себе.
Я тут зростав і жив тобою.
Тебе не можу зрадить вже
Тут на кону моя рідненька,
Твої безкрайнії простори ліси, гори і поля …
І серце моє лиш з тобою. Не страшно навіть смерть моя.
Але не вмеремо ми з тобою,
Ще так багато тут зробить.
Здобути волю для країни.
Кохати, жити і рости!!!!
