Середа, 28 Вересня, 2022
АналітикаВійнаІнтерв'юНа фронтіСвітУкраїна

Польський аналітик: агресору не вистачить сил і засобів для наступів у бік Миколаєва або Одеси

Пьотр Жоховський з OSW у Варшаві вважає, що ризикованими є тези про повномасштабний контрнаступ українських сил на півдні, можна скоріше говорити про невеликі наступальні операції

Ризиковано висувати тезу про широкий контрнаступ українських військ проти російських військ на південній ділянці фронту; можна скоріше говорити про наступальні операції в обмеженому масштабі, спрямовані на зрив політичних планів Кремля, – заявив в інтерв’ю PAP експерт варшавського Центру східних досліджень (OSW) Пьотр Жоховський, передає “Польське радіо”.

Аналітик підкреслив, що останніми тижнями влада в Києві анонсувала контратаку на півдні країни, особливо в Херсонській області, але, ймовірно, це не буде фронтальний наступ, який змусить окупантів, наприклад, піти з територій, які вони окупували до цього часу.

«Російські війська перекинули на цю ділянку фронту додаткові сили, а Україна не має достатніх ресурсів для повернення втрачених територій у Херсонській чи Запорізькій областях. Однак слід також пам’ятати, що заяви Києва, які підтверджують такий стан речей, тобто щодо недостатньої кількості озброєння, є спробою тиснути на Захід, щоб той продовжив постачання зброї та боєприпасів. Варто сприймати це не лише через призму ситуації на фронті, а й через дипломатичну діяльність, спрямовану на підтримку високого рівня підтримки у конфлікті з Росією», – зазначив Жоховський.

На думку експерта OSW, дії Кремля свідчать про те, що агресія проти України є елементом довгострокових політичних цілей Москви, особливо щодо Заходу. Росія має намір розділити країни ЄС і НАТО щодо перспективності подальшої військової допомоги Києву.

«Російський територіальний прогрес відбувається повільно, і Кремль, економлячи власні сили, сподівається, що інша сторона нарешті почне ламатися. Друга сторона, в основному Захід. Вторгнення в Україну в поєднанні, зокрема, з із заявами, які погрожують застосуванням ядерної зброї, є інструментом політичного тиску Москви на західний світ», підкреслив співрозмовник РАР.

Як приклад російської тактики, яка є поєднанням військових і дипломатичних заходів, Жоховський навів угоду від 22 липня про розблокування експорту зерна з українських портів. Завдяки Стамбульській угоді Росія постає на міжнародній арені як країна, яка «рятує світ від продовольчої кризи». Водночас Кремлю таким чином вдалося активізувати відносини з Туреччиною та зменшити масштаби її політичної ізоляції.

Щодо військових планів Росії щодо України, то найближчою політичною метою Москви, ймовірно, буде анексія окупованих територій сусідньої країни.

«Тому окупанти побоюються, що ефективні обстріли їхніх позицій, здійснені українськими військами, а також успішні наступальні дії Києва вплинуть на моральний стан мешканців окупованих територій. Місцеве населення може отримати надію на визволення і вдаватися до все більш сміливих диверсійних дій. З цієї причини російська армія посилила фільтраційні дії на півдні України, намагаючись захистити тил», – сказав Жоховський.

Однак військам агресора ймовірно не вистачить сил і засобів для подальших наступів, наприклад, у бік Миколаєва чи Одеси. «Окупація цих територій вимагала б залучення великої кількості людей для утримання окупаційної адміністрації», – зазначив аналітик.

Ще однією проблемою для Москви є значні людські втрати, які Кремль намагається будь-якою ціною приховати, побоюючись суспільного невдоволення.

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.