Середа, 28 Вересня, 2022
Інформаційний фронтІсторіїНа росіїУкраїна

Путін просто хотів завоювати Україну

Більш ніж через півроку раптом з’явилась на світ Божий історія про те, що Україна була готова відмовитись від вступу в НАТО. Тож основна «причина» повномасштабного вторгнення (як його аргументував кремлівський карлик) фактично була нівельована.

Натомість у всій цій історії досі є більше питань, аніж є відповідей. І не факт, що вони нам врешті сподобаються.

Посланник ліліпутіна, заступник глави адміністрації президента рф дмитро козак повідомив недофюрера про те, що йому вдалося досягти попередньої угоди з Україною про відмову від вступу в НАТО. Однак бункерний дідуган фактично проігнорував це і напав на Україну. Цю дивну історію накопали й оприлюднили журналісти агенції Reuters, і чомусь лише всередині вересня, передає ЗІФ.

Прикметно також, що джерела агенції розходяться у датах появи цієї  цікавої угоди.

Два із трьох джерел повідомили, що поштовх до фіналізації угоди стався відразу після вторгнення московії 24 лютого. Протягом декількох днів козак вважав, що має на руках згоду України на основні умови, яких домагалася росія, і рекомендував путлєру підписати угоду.

  • Після 24 лютого Козак отримав карт-бланш: йому дали зелене світло; він уклав угоду. Він приніс її, а вони сказали йому усе прибрати. Все було скасовано. Путін просто змінював план у міру того, як розвивалася ситуація, – сказало одне із джерел, близьких до росіянського керівництва.

Натомість третій співрозмовник Reuters, якому про події розповіли люди, поінформовані про дискусії між козаком і путлєром, заявив, що козак запропонував угоду, але її відхилили безпосередньо перед вторгненням. І ця версія виглядає найцікавіше.

Звісно, речник кремля, коментуючи Reuters цю історію, усе заперечував. «Це не має абсолютно ніякого стосунку до реальності. Такого ніколи не було. Це абсолютно неправдива інформація», – промимрили вуса пєскова. Нічого іншого від нього й не сподівалися.

Нагадаємо, що до повномасштабної війни ліліпутін неодноразово стверджував, що НАТО та його військова інфраструктура підповзають ближче до російських кордонів, приймають нових членів зі Східної Європи, і що альянс зараз готується вивести Україну на свою орбіту. Тоді бункерний дід публічно заявив, що це становить екзистенційну загрозу для московії та змушує його відреагувати.

Але коли дмитро козак, який за дорученням російського президента декілька років займався перемовинами з Україною щодо Донбасу, привіз відповідну угоду, путлєр дав зрозуміти, що він розширив свої цілі та тепер має намір анексувати ділянки української території. На той момент у кремля ще була жива ідея «бліцкригу» і впевненість у моці «другої армії світу».

Радник глави офісу українського президента Михайло Подоляк заявив, що росія використовувала переговори як димову завісу для підготовки до свого вторгнення. При цьому він не відповів на запитання про суть переговорів і не підтвердив, що попередня угода була досягнута.  

  • Сьогодні ми чітко розуміємо, що російська сторона ніколи не була зацікавлена у мирному врегулюванні, – сказав Подоляк.

Reuters також робить висновок, що навіть якби Путін погодився із планом козака, невідомо, чи закінчилася би війна.

Загалом, ця історія доволі показова. З одного боку, вона свідчить, що путлєр вирішив загарбати бодай частину України, і йому потрібен був для цього якийсь формальний привід. Тож навіть коли цей привід нібито усунули, від нападу він не відмовився.

З іншого – що українська сторона була готова домовлятись і навіть іти на поступки агресору. Й лише під час перемовин – коли стало зрозуміло, що кремлівський карлик вірить у рашистсько-мародерську армію і не зацікавлений у якихось поступках – це намагання порозумітися з кремлем урешті сховали подалі.

Проте для України стають актуальними інші питання.

Перше: хто і на яких умовах підписав попередню угоду із дмитром козаком (у якій, зокрема, йшлося про відмову від НАТО)?

Друге: чому ця історія була оприлюднена саме зараз?

Отримавши відповіді на них, можна буде бодай приблизно прогнозувати логіку і кроки подальших стосунків між Україною та рашистською федерацією.

Очевидно, що росіянці (особливо після успішного контрнаступу на Харківщині) активно зондують можливість перемовин і нових домовленостей з українською стороною. Тоді як пропагандистські рашаЗМІ волають про те, що «це Київ відмовився вести перемовини».

Можливо, з козака спробують зробити якщо не героя-антифашиста, то принаймні «голуба миру» (решта верхівки рф і надалі перебуває у zv-угарі). Але чи пошле «за русскім карабльом» його бункерний дід і цього разу? Та й чи треба Україні взагалі зупинятись і сідати за стіл перемовин саме зараз?

А ще варто звертати увагу на «дипломатичні потуги» російського мільярдера романа абрамовича, якого бачили у Стамбулі під час конструювання «зернового коридору». І може знову спробувати повправлятись у «налагодженні мостів» між московськими болотами та Києвом. Щоби потім не кусати лікті за те, що сідали грати з шулерами їхніми крапленими картами.

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.