П’ятниця, 29 Березня, 2024
Інформаційний фронтНа росіїУкраїна

Росіянці хочуть «внормувати» українську мову

Запорєбріковим завжди до всього є діло. Навіть до української мови, якою вони не розмовляють, більше того – м’яко кажучи, недолюблюють.

Тож від великого розуму вони з якогось переляку вирішили, що можуть покерувати мовними нормами і таким чином протидіяти «відділенню» «значущої частини російської культури» – української мови – від російської.

Установу, яка би регулювала норми української мови, запропонував створити… на росії депутат держдуми євґєній фьодоров. Відповідне звернення росіянський депутат надіслав голові міннауки рф валєрію фалькову, повідомляє ЗІФ.

У листі законодавець зазначив, що російська та українська мови «сформувалися на основі колись спільної давньоруської мови, чим і зумовлена ​​їхня схожість». При цьому фьодоров підкреслив, що українська мова є «невід’ємною, значущою частиною культури Росії», а в Криму має статус державної поряд із російською та кримськотатарською.

Про всяк випадок, депутат нагадав, що регуляторами норм української мови сьогодні є Інститут української мови та Інститут мовознавства Національної академії наук України. Але вирішив гнути свою лінію, і запропонував «для захисту української мови» заснувати установу, яка… регулюватиме правила її використання на території росії, «буде незалежною від політичних рішень та спроб штучних реформ мови з боку Києва».

Також, як стверджує фьодоров, «у період формування українських націоналістичних ідей на початку XX століття, а також у наші дні робляться спроби штучно змінити правопис, фонетику української мови, інтегрувати до неї нову лексику з метою віддалити від російської». Зокрема, він нагадав, що навесні 2019 року уряд України ухвалив нові норми українського правопису, у тому числі щодо «українізації» написання російських прізвищ, що можна вважати «спробою вплинути на самоідентичність російської частини суспільства».

«З метою збереження української мови та зниження штучного, політично заангажованого впливу на неї прошу вас розглянути питання про доцільність створення в Росії установи (інституту), що регулює норми української мови», – йдеться у тексті звернення.

Отже, як би дурнувато не виглядали такі росіянські закиди, вони знаходяться в ключі загальної політики кремля. Саме так вони бачать свою міфічну денацифікацію: через винищення національного коріння, переінакшення мови, «зачищення» історії та русифікації системи освіти.

«Втручання кремля у лексикографічну галузь є поверненням до сталінської кампанії 1930-х років з мововбивства, коли під приводом боротьби з «націоналістичним шкідництвом на мовному фронті» майже всі українські мовознавці були репресовані, а їхні праці заборонені», – відзначають фахівці Центру протидії дезінформації при РНБОУ.

На їхню думку, проголошена московитами фіктивна потреба «унормування» української мови є новим прийомом ведення гібридної війни, спрямованим на вкорінення у свідомість росіян та українців головної ідеологеми про «законність» приєднання до росії загарбаних територій, які росія оголошує «законним простором своїх національних інтересів». 

Ще одним «українським мовознавцем» уявив себе напередодні 1 вересня очільник спілки кінематографістів рф, режисер нікіта міхалков.

  • Українська мова стала образом русофобії, розумієте? Тобто словосполучення, які ми чуємо в українській транскрипції чи вимові, вони для нас, і для світу загалом, для них самих є формулюванням ненависті до росії. Тому… я дуже злякався, тому що якщо будуть предмети викладатись українською, це катастрофа. Це абсолютно закладена міна у всю історію, – прокоментував цей заяложений путініст на форумі педагогів підмосков’я заяву міносвіти, що на окупованих територіях навчання українською мовою буде доступним для усіх, хто цього забажає.

Цього старечого маразму не витримали навіть журналісти «московського комсомольця», які у матеріалі «язик под хренью: міхалков розкрив небезпеку викладання українською» розкритикували його оголошення війни українській мові. І нагадали, що за даними перепису 2010 р. в рф проживали понад 1,9 млн українців. А 1,13 млн жителів росії володіли українською мовою. При цьому, за останні 12 років багато чого змінилось, тож ці цифри можна щонайменше помножити на два.

Проте глобально у вищих російських ешелонах таки готові «каленим залізом» смалити і топити за «денацифікацію освіти» на окрупованих територіях України.

Тож у держдумі заявили, що розробляють відповідну програму («денацифікації освіти на Україні») та запускають міжнародний інтернет-ресурс, до якого «матимуть доступ усі».

  • Але для нас найважливіше, що доступ до нього будуть мати українські громадяни. Він називатиметься StopNacismInEducation.com, – зазначив заступник голови держдуми борис чернишов.

Щоправда, ресурс за два тижні так і не було запущено, і якщо набрати цю адресу в браузері, він видасть помилку. Чи то окупованих територій поменшало після контрнаступу ЗСУ, чи вже просто втрачено зміст появи цього ресурсу – невідомо. Але плани були грандіозні.

За задумом його «творців», на цьому ресурсі будь-хто, у тому числі й українці, зможуть відправити анонімну скаргу на нацифікацію освіти. А ідея появи цього «сервісу» пов’язана з тим, що у підручниках, які московити знайшли в українських школах на захоплених територіях, міститься «пропаганда жорстокості та антиросійських ідей» (вони обов’язково ідуть у парі, – ЗІФ), яка викривлює «спільну історію», у тому числі історію ІІ світової війни.

Рашисти також з усіх сил педалювали тему якомога швидшого переходу «звільнених українських територій на російські освітні стандарти», – на цьому, зокрема, наполягає секретар генради «єдиної росії» андрєй турчак. Адже, за його словами, українських дітей «мілітаризували з раннього дитинства, та вселяли ненависть до росії».

І ще одна фантазія «російських болотяників» з держдуми полягає у залученні ветеранів та «учасників спецоперації» до викладання в школах на окупованих теригоріях. За словами чернишова, «це герої, які своїм прикладом повинні показувати і розповідати, що таке росія, і як вона турбується та бореться за свободу».

Так і уявляється якийсь підстрелений «ветеран», який гордо розповідає про вбивства мирних мешканців Бучі, Маріуполя чи Ізюма, обстріли будинків Миколаєва, а потім обов’язково про «героїчний відхід з-під Балаклеї» в рамках «боротьби за свободу».

Щоправда, є надія, що він розповідатиме про це не українським, а російським школярам. На уроках денацифікації від великоросійського шовінізму під гаслом «Ніколи знову».

Залишити відповідь