Четвер, 1 Грудня, 2022
АвторськеАналітикаБіженціСуспільство

Вудка замість риби: як працевлаштовуються українські біженці у Польщі та Німеччині

“Феноменально висока професійна активізація, вони не живуть за рахунок соціальної допомоги”, — так біженців з України охарактеризував заступник голови Польського фонду розвитку Бартош Марчук. Таким чином високопосадовець відреагував на той факт, що у Польщі з початку вторгнення Росії в Україну працевлаштувалися 70% від усієї кількості біженців працездатного віку.

Про це у своїй статті пише Анатолій Зимнін, прессекретар міграційної платформи EWL, передає “Європейська правда”.

Експерти міграційної платформи EWL вважають, що для найбільших економік ЄС буде корисним досвід Польщі у забезпеченні роботою такої кількості біженців.

І прогнозують, що у майбутньому європейські країни можуть розгорнути боротьбу за українських біженців, які здатні вирішити їхні проблеми з дефіцитом кадрів на ринку праці та демографічною кризою населення Європи, яке старішає.

Польща досягла небувалих успіхів у професійній активізації українських біженців, адже від початку повномасштабної російської агресії у цій країні знайшли роботу понад 430 тисяч новоприбулих українських громадян — про це свідчить нове дослідження EWL Group “Біженці з України — професійна активізація у Польщі і Німеччині”, яке у липні ми проводили разом із Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету в обох країнах серед тих мігрантів, котрі вже почали працювати.

У Польщі це близько 2/3 від кількості усіх біженців працездатного віку (беручи до уваги, що більшість цієї групи — це жінки з дітьми). Досі жодній країні в історії не вдавалося забезпечити роботою таку кількість біженців. 

“Українські біженці показали, що їм потрібна умовна вудка, а не риба. Наше дослідження підтвердило, що більшість дорослих біженців з України, які проживають у Польщі та Німеччині, планують працевлаштуватися”, — наголошує голова правління Міграційної платформи EWL Анджей Коркус. 

Не спрацював жоден негативний механізм

У попередніх дослідженнях українських біженців у Польщі, Німеччині, Румунії та Чехії, яке ми проводили навесні цього року, йшлося про вивчення портрета цих людей, причин вибору ними тієї чи іншої країни або їхніх планів на майбутнє. Якщо узагальнити, це була жінка з дитиною чи кількома дітьми, якій 35–37 років, добре освічена і така, що прагне працювати. Утім, більшість із них хотіли повернутися додому.  

Нове дослідження групи біженців у Польщі та Німеччині, які вже працюють, показало: вони прагнуть якнайшвидше стати на ноги і забезпечувати себе самостійно попри те, що держава і місцеві громади гарантують їм соціальну допомогу. Українці досить швидко адаптувалися, почали шукати житло і роботу. При цьому у 77% з них у Польщі і в 55% у Німеччині є діти.  

Чому в ситуації з українцями не подіяв жоден із негативних механізмів, які зазвичай пов’язують із біженцями?

Окрім прагнення українців працювати, ще й найімовірніше тому, що вперше в історії Євросоюз фундаментально змінив своє мислення і надав мільйонам біженців механізм “тимчасового захисту”. Такий механізм дозволив прибулим відразу легально працювати, а не чекати в таборах для біженців без права роботи.  

І в Німеччині, і в Польщі “тимчасовим захистом” скористалося понад 80% представників цієї групи. Згідно з даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 1 вересня 2022 року понад 4 млн біженців з України зареєструвалися на отримання тимчасової охорони або аналогічних національних систем захисту в Європі.

У Польщі тимчасову охорону надано понад 1,3 млн громадянам України, у Німеччині — понад 670 тис. людей. 

Переважна більшість (понад 80%) респондентів у Польщі та Німеччині визнали, що отримували фінансову допомогу в країні свого нинішнього перебування — утім, фінансовою допомогою біженці користувалися дослівно для того, щоб “стати на ноги”.

В Європу поїхали освічені та досвідчені

Як і в попередніх дослідженнях EWL, бачимо, що до Польщі та Німеччини приїхала освічена частина українського суспільства, причому молодша — саме до Німеччини.  

“Серед біженців, які працюють у Німеччині, істотну групу (майже 16%) становлять молоді люди у віці 18–25 років, тоді як у Польщі їх лише 10%. Приїзд багатьох із них означає високу транскордонну мобільність та готовність влаштуватися на добре оплачувану роботу”, — коментує Міхаліна Сєлевич, директорка з питань міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL. 

Найімовірніше, до Польщі й Німеччини переїхало багато представників українського середнього класу, який стабільно почувався в Україні — понад 80% біженців до цих країн раніше не мало досвіду роботи за кордоном.  

Попри це, чверть із них в обох країнах знайшла роботу завдяки рекомендаціям друзів чи родичів, чимало скористалися допомогою державних органів чи працевлаштувалися самостійно.  

Утім, за словами Сєлевич, найбільшою перешкодою у професійній активізації в обох країнах є знання місцевої мови: її не знає більше половини біженців у Польщі (53%) та Німеччині (55%). Про добре чи дуже добре знання місцевої мови говорять лише 13% біженців, котрі працюють у Польщі, та 18% — відповідно в Німеччині.  

“Цей факт залишається особливо важливим з точки зору професійної активізації біженців з України — він унаочнює потребу впровадження безкоштовних мовних курсів. Інша ситуація — зі знанням англійської мови, кожен другий респондент у Німеччині (53%) заявляє про знання цієї мови принаймні на комунікативному рівні, тоді як у Польщі таких осіб 33%”, — стверджує Сєлевич.

Вона наголошує, що

більше половини респондентів в обох країнах вже вивчають мову країни перебування.

Слід звернути окрему увагу на те, що серед біженців, які перебувають у Польщі, помітно високий відсоток людей, які використовують українську мову на роботі (68%), у Німеччині це радше російська та англійська мови.

Цей факт особливо важливий з точки зору професійної активізації біженців з України, що вимагає запровадження безкоштовних мовних курсів з метою покращення знань людей, які бажають і готові працювати. 

Де працюють і скільки заробляють?

Де саме почали працювати біженці? У Польщі найчастіше у готелях та гастрономічній галузі (29%), у сфері послуг (18%), промислового виробництва (14%), торгівлі (11%), а також у сільському господарстві (7%) та логістиці (7%).

У Німеччині так само на першому місці готелі та гастрономічна галузь (31%), а далі торгівля (19%) та сфера послуг (12%). Важливим сектором у Німеччині (10%) є робота з догляду за людьми похилого віку та домашня допомога, де попит на працівників високий. Лише 7% респондентів у Німеччині працюють на промисловому виробництві. 

Середні заробітки безперечно вищі в Німеччині — майже втричі. У Польщі це 541 євро щомісяця, а в Німеччині — 1467 євро (на руки).

Диспропорції бувають значними: понад чверть (26%) респондентів у Німеччині зізналися, що заробляють понад 2000 євро, а 42% біженців з України в Польщі заробляють менше 500 євро. 

Найбільша різниця в заробітках між Польщею та Німеччиною стосується адміністративної та офісної роботи, логістики та транспорту, сільського господарства та сфери освіти. У свою чергу найменші диспропорції в оплаті праці спостерігаються у сфері торгівлі та послуг. 

Міхаліна Сєлевич звертає увагу на зміни намірів серед біженців, якщо йдеться про повернення в Україну.  

Зростає відсоток українців, які хочуть залишитися за кордоном принаймні на деякий час після закінчення війни. На сьогодні це майже половина серед усіх, хто працює.

“У нашому попередньому звіті “Біженці з України в Польщі, Чехії та Румунії” лише кожен третій респондент заявив про бажання залишитися в Польщі принаймні на рік. Утім, тоді опитування стосувалося усіх біженців, а не лише тих, хто працює.

Наявність роботи додає впевненості й самостійності на новому місці, допомагає краще адаптуватися і інтегруватися в нову країну”, — розповідає Міхаліна Сєлевич. 

Чи може Німеччина стати конкурентом Польщі на ринку праці?

Половина біженців з України у Польщі знайшла житло за допомогою роботодавця (у Німеччині — третина). Саме цей чинник, поряд з можливістю використовувати на роботі рідну мову, вирізняє Польщу на тлі Німеччини.

Це допомагає швидше адаптуватися до робочого місця, відчувати гідність і самостійність у чужій країні.  

Комфортним умовам у Польщі українські біженці можуть завдячувати попереднім хвилям міграції, які розбудували громадську “інфраструктуру для українців” у цій державі, що також підхопив бізнес. У Польщі ринок праці для іноземців вже роками налагоджений і цивілізований.

“Польща вважається одним із найважливіших напрямків міграції працівників з України, — підкреслює голова правління Міграційної платформи EWL Анджей Коркус. — Вона надала можливості розвитку українцям. Ті, хто володіє польською мовою, стають менеджерами і керівниками. Вони допомагають новим працівникам, які не знають польської, швидко адаптуватися і почати працювати, а також інтегруватися в Польщі”.

Анджей Коркус підкреслює, що забезпечення житлом і проїздом до робочого місця стало певним “обов’язком” польських підприємців, які пропонують просту фізичну роботу для іноземців — більшість вакансій передбачає наявність житла для працівників.

“Саме тому Польща, де значно менша кількість вільних вакансій і значно менший ринок праці, змогла працевлаштувати вдвічі більше біженців з України, ніж потужніша німецька економіка”,

додає Коркус. 

Це підтверджує і Ян Маліцький, директор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, у партнерстві з яким робилося дослідження:

“На тлі інших європейських країн саме Польща вирізняється багаторічним досвідом співпраці з українськими громадянами. Вони одночасно зробили і, найімовірніше, далі робитимуть помітний внесок у розвиток польської економіки”.

Польща, а за нею й Німеччина стали не лише притулком — але й домом для біженців з України. Передусім через роботу і школу, через які відбувається інтенсивна інтеграція з місцевим суспільством.

Група українських біженців досить швидко адаптується. Це вдається завдяки згуртованій співпраці держави, бізнесу, громадянського суспільства та завдяки бажанню і працьовитості самих мігрантів.

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.