Понеділок, 26 Лютого, 2024
АналітикаВійнаУкраїна

Чи піде білоруська армія війною на Україну?

Ситуація на українсько-білоруському кордоні, ясна річ, перебуває в центрі уваги української влади та Західних партнерів. З одного боку, наразі у прикордонних з Україною районах білорусі українська розвідка не спостерігає активних переміщень російських військових, що може свідчити про відсутність ознак підготовки наступу з цього напрямку. Також лукашенко на зустрічі зі закордонними та білоруськими журналістами 16 лютого в мінську заявив, що білоруська армія долучиться до російської у війні тільки у разі прямого нападу на білорусь. А з іншого боку, лукашенко також нагадав, що білорусь є військовим та економічним союзником росії, країни мають спільне військове угруповання, передає ЗІФ.

Але, незважаючи на те, що дотепер заклики путіна щодо прямої участі у кремлівській авантюрі не були результативними (у 2022 році президенти двох країн зустрічалися понад 10 разів), можливість лукашенка самостійно приймати рішення залишається під великим питанням. Навіть його остання заява журналістам виглядає неоднозначно: «Я готовий разом із росіянами воювати з території білорусі лише в одному поки що випадку: якщо звідти хоч один солдат прийде на територію білорусі вбивати моїх людей». Тобто, застереженням за Фрейдом «поки що» лукашенко підкреслює, що це лише його позиція на сьогодні.

Які ж аргументи того, що слова лукашенка не мають заспокоювати ні військове керівництво, ні жителів прикордонних з білоруссю населених пунктів.

1. Хоча білоруська армія досі не вступила у війну на боці рф, її територія залишається плацдармом для російської атаки на Київ. Від 6 до 10 тис. російських військових, які дислоковані в білорусі, мають чітку структуру управління та контролю, необхідні для нападу на Україну. Російські винищувачі МіГ-31К, оснащені ракетами «Кинжал», регулярно злітають з білоруських аеродромів для обстрілів української території.

2. За оцінками західних експертів, наприкінці року росіяни сподіваються створити всі умови для нового наступу з території білорусі. Для цього у вересні москва та мінськ планують провести великі військові навчання та завершити фазу весняного призову 2023 року, а до осені – провести один або декілька додаткових призовів у запас. Окрім того, кремль розраховує, що до кінця року військова промисловість устигне забезпечити більшу частину необхідної для вторгнення з білорусі техніки, озброєння та боєприпасів.

3. Сама білоруська армія в мирний час нараховує 75 тис. військових, але у разі загрози війни її чисельність можна збільшити до півмільйона. Під наглядом російських інструкторів проводяться т. зв. раптові перевірки боєздатності, в рамках яких білоруські військові здійснюють кидки до кордону з Україною та відпрацьовують форсування річок неподалік кордону з Польщею.

4. Влада «несподівано» обмежила доступ до прикордонної смуги трьох районів Гомельської області (Лоївського, Брагінського та Хойніцького), які межують з Київською та Чернігівською областями України. Саме з території цих районів у лютому 2022 року почався наступ російських військ на Київ.

5. Кремль не відмовився від своїх максималістських цілей у війні проти України. Реальний вступ білорусі у війну змусив би ЗСУ відволікти на цю ділянку чималі сили та засоби й полегшити росіянам ситуацію на інших ділянках фронту.

Немає сумнівів, що на черговій зустрічі 17 лютого путін знову спробує схилити нелегітимного президента білорусі до прямої участі у війні проти України. Розрахунок путіна будується на впевненості, що білоруський диктатор повністю залежить від москви, а білоруська економіка тримається лише за рахунок дешевих російських енергоносіїв та вільного доступу на російський ринок. Проте запорукою політичного довголіття лукашенка протягом 28 років була здатність нескінченно торгуватися, маневрувати, обіцяти та не виконувати свої обіцянки. І чим сильніше тисне кремль, вимагаючи вступу білорусів у війну, тим сильніше чинить опір і сам лукашенко. Щоб ухилитися від війни, лукашенко наразі просуває аргумент, спрямований на розуміння путіна, – білоруську армію не можна відволікати на Україну, адже із заходу загрожують напасти Польща та Литва. Крім «НАТОвського», нещодавно з’явився і «китайський» аргумент, мовляв, «товариші в Пекіні дуже просили цього не робити».

Чи вистачить лукашенкові аргументації, щоби відтягнути участь білорусі у війні, покаже час.

Наразі, незважаючи на те, що до війни в рб усе-таки готуються, можна сподіватись, що в першій половині року рф не нанесе удар з її території.

Із цим погоджуються і аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які вважають малоймовірним новий наступ на Україну з білорусі на початку 2023 року, але допускають, що атака з цього напряму відбудеться наприкінці року.

Залишити відповідь