Російськомовні українці за кордоном частіше мають конфлікти з місцевими мешканцями ніж україномовні, про це повідомляється під час презентації дослідження «Повернення українців додому та їх реінтеграція в українське суспільство», проведеного ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україну. Дослідження здійснювалося в межах проєкту «Повернення: зміцнення довіри між українцями, що повертаються на батьківщину та іншими громадянами, організаціями й органами влади, забезпечення мирних взаємовідносин в стратегії соціального розвитку на національному та регіональному рівнях». Партнерами були Київська група Безпеки та Розвитку і Центр національного відродження.

Основна причина – російськомовні сприймаються як представники або прихильники країни-агресора.
Дослідження складалося з кількох етапів:
- кількісного опитування українців, які перебувають або перебували за кордоном після 24.02.2023 року внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Анкета кількісного опитування поширювалася в пабліках та групах українців за кордоном, шляхом таргетованої реклами та через дружні спільноти і діаспорні організації. Отримано і оброблено 281 відповідь;
- проведення глибинних експертних інтерв’ю з лідерами формальних та неформальних спільнот українців за кордоном;
- комплексного аналізу проблематики українців за кордоном, в тому числі – наявних чи відсутніх державних політик, динаміки соціологічних досліджень та інших даних з відкритого доступу.

Аналіз отриманого масиву інформації показав, що переважна більшість опитаних задоволені умовами перебування за кордоном та ставленням держав, що приймають українців (лише 10% згадують про негатив). Понад 50% знайшли роботу, продовжуючи отримувати соціальні виплати. Опитані визнають негативне ставлення до працівників на низькокваліфікованих посадах, важкі умови та нижчу за очікувану оплату праці.
Вивчивши мовний аспект, було встановлено, що 2/3 українських громадян, які до 24.02.2022 року спілкувалися в побуті російською, змінили її на українську або здійснюють поступовий перехід на українську. Також важливим є те, що ті, хто залишився російськомовним, мали майже в 3 рази більше конфліктів з місцевими мешканцями, аніж решта біженців. Шляхом додаткового опитування було визначено, що це відбувалося передовсім через те, що носіїв російської мови за кордоном часто асоціюють з країною-агресором.

В цілому ж конфлікти з місцевими мешканцями були у 7% українських біженців, і вони не були пов’язані з поганим ставленням до іноземців в країні перебування, а також – з політикою приймаючої держави.
Презентацію дослідження можна завантажити за цим посиланням: https://bit.ly/reintegration_ua


















На реалізацією проєкту працювала команда:
- Юрій Гончаренко – керівник проєкту #Повернення
- Оксана Вальд – Голова Правління ГО Фонд сприяння демократії
- Костянтин Канішев – провідний аналітик ГО Фонд сприяння демократії
- Валентин Балагура – експерт з суспільно-політичних питань проєкту
- Дмитро Сапон – креативний менеджер проєкту
- Валерій Майданюк – методичний керівник проєкту

В презентації взяли участь:
- Юрій Гончаренко, CEO Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, віцепрезидент ГО “Фонд сприяння демократії”;
- Микола Посівнич, голова ЛОО “Центр національного відродження”;
- Валерій Майданюк, PhD з політології, експерт ГО “Фонд сприяння демократії”;
- Валентин Балагура, експерт з суспільно-політичних питань ГО “Фонд сприяння демократії”.
Запис трансляції презентації: