Визначальними факторами для рішення – повертатися додому, чи ні, є безпека та працююча критична інфраструктура. На ці чинники насамперед звертають увагу українці, які через війну опинилися у Німеччині, Польщі або Чехії, передає ЗІФ.
Як видно із результатів опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 34% респондентів вказали, що для повернення в Україну для них важлива нормальна робота критичної інфраструктури, і стільки ж – «безпека». Ще 26% зазначили, що повернуться після завершення війни.
26% назвали критерієм житлове питання. Можливість знайти роботу назвали фактором 16%, доступність шкіл і дитсадків для дітей – 13%. Ще 4% відзначили як умову – звільнення їхнього населеного пункту від загарбників. Відповідаючи на це питання, респонденти мали змогу обрати кілька найважливіших для них чинників.
Більшість опитаних українців з тимчасовим захистом у Німеччині, Польщі та Чехії скоріше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами проживання в новій країні: сукупно це 66%.
Із них повністю задоволені умовами життя 28%, скоріше задоволені – 38%, незадоволені – 26% респондентів.
Прикметно також, що 45% опитаних задумуються про те, щоб отримати громадянство іншої країни, і ще 12% опитаних вже подали документи та чекають на рішення; 7% у вибірці вже мають друге громадянство, крім українського.
Не подавали документи і не планують робити цього 34% опитаних.
Як зазначають у КМІС, опитування проводили 20-26 квітня 2024 року на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера. Всього опитали 801 респондента – дорослих громадян України у віці 18 років і старших, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії.
Дослідники також наголошують, що теоретична статистична похибка такої вибірки не мала би перевищувати 3,5%, але через низку факторів фактична похибка буде дещо вищою.
І ще кілька показових результатів наведемо у вигляді графіки.
Отже, запитання про те, з яких джерел опитані отримують інформацію про новини та останні події в Україні – українських, закордонних чи обох одразу.
Соціологи зазначають, що фактично це – один з маркерів збереження змістовного зв’язку з Україною.
І ще одне питання, яке непрямо свідчить, наскільки українські мігранти переймаються майбутньою долею своєї країни і готові на неї впливати. «Якби було ухвалено рішення незабаром провести в Україні вибори до Верховної Ради, наскільки ймовірно Ви б узяли (чи ні) в них участь?»
Коментуючи результати дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький звернув увагу на те, що українці, які зараз проживають в Україні, визнають, що наша країна зазнала потужного демографічного удару, і в перспективі насувається значна проблема. Експерти також говорять про демографічний виклик і потребу обговорювати різні сценарії та можливі заходи. Попередні опитування КМІС показували, що абсолютна більшість тих, хто зараз проживає в Україні, нормально ставиться до українських біженців (які легально виїхали з країни), хоча на тлі зростання психологічної напруженості і втоми можуть посилитись тенденції до критичного ставлення.
На думку Грушецького, результати цього опитування показують, що значна частина українських біженців втрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано, і в будь-якому випадку ми би втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що варто для цього робити. З одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають зіграти свою роль у підтриманні контакту з громадянами закордоном, працювати з ними, зберігати зв’язок та мотивувати повернутися. З іншого боку, комунікація не може бути односторонньою, тобто українці закордоном також мають свою «сферу відповідальності» і повинні мати мотивацію повернутися та докладати релевантних зусиль для збереження зв’язку з Україною.
«На особистісному рівні багатьох українців закордоном чекає непросте рішення – вкорінюватися на новому місці чи чекати на певний момент для повернення. Проте рішення має бути чесним і із самим собою та з Україною і українцями. Якщо ж переважає щире бажання повернення, влада та українське суспільство мають демонструвати свою підтримку», – підкреслив виконавчий директор КМІС.
