29 вересня 2025 року в Києві, в агентстві «Укрінформ», відбувся круглий стіл “Проблеми економічного розвитку України 2025–2030 та демографічні виклики”, організований ГО “Фонд сприяння демократії” й “Українським безпековим клубом”. Одним із спікерів заходу став Микола Малуха — директор з комунікацій CASE Україна, керівник проєкту “Ціна держави”. У своєму виступі він порушив низку критичних питань, що лежать в основі спроможності країни до відновлення та сталого економічного розвитку.
За словами експерта, фундаментальна проблема полягає в інституційній неспроможності державних органів — насамперед Міграційної служби. Навіть маючи законодавчі норми для спрощеного надання громадянства (наприклад, на підставі родинних зв’язків з УРСР), система працює вибірково й корупційно.
«Це найбільш нереформований орган, який не видає нормальні документи, тобто отримання українського громадянства або посвідки на проживання — це є величезна проблема. Проблема, яка часто вирішується переважно хабарями».
Він навів особистий приклад: його дружині відмовили в отриманні громадянства, попри документальне підтвердження походження з території УРСР, оскільки держава не забезпечує доступ до потрібних архівів.
Ця архаїчна система, на думку експерта, перетворює потенційну перевагу — кадровий резерв з-за кордону — на втрачений ресурс. Без реформування Міграційної служби будь-які стратегії повернення діаспори або залучення іноземних фахівців залишаться на рівні декларацій.
Говорячи про податкову систему, Микола Малуха наголосив, що найбільшим бар’єром для бізнесу є не ставки податків, а адміністративні зловживання та відсутність відповідальності податкових органів.
«Коли деякі бізнеси звинувачують, що вони тримаються на ФОПах — це не питання оптимізації податків, а спосіб уникнути проблем з податковою. Як тільки ти переходиш на загальну систему, то в тебе виникають всі ці проблеми. Один із прикладів — блокування податкових накладних без жодних наслідків для посадовців, що спричиняє зупинку роботи компаній. Податкова блокує податкові накладні, зупиняє роботу бізнесу, і за це ніхто не несе відповідальності. Влаштовують перевірки, забирають оргтехніку, а потім нічого не знаходять і просто повертають».
Експерт підкреслює, що без скасування презумпції винуватості підприємця з боку контролюючих органів економічне зростання буде штучно стримуватись.
Ще однією ключовою темою стало надмірне навантаження на бюджет, зокрема витрати на Пенсійний фонд. У 2026 році вони можуть сягнути понад 1 трильйон гривень, при цьому 40% фінансується напряму з бюджету.
«Наступного року ми вже перетнемо 1 трлн грн витрат на Пенсійний фонд. Ця система неефективна, вона застаріла і на 40% фінансується з бюджету — тобто з податків».
За таких умов держава змушена вводити нові податки на мобільний зв’язок чи першу реєстрацію авто, щоб покривати дефіцит. Це, в свою чергу, демотивує підприємництво та споживання.
Від скорочення регуляцій до десовєтизації
Малуха окреслив конкретні приклади “невидимих” бар’єрів, які можна прибрати вже зараз. Наприклад, акт виконаних робіт — обов’язковий для бухгалтерського обліку документ, скасування якого вже близьке.
«Акт виконаних робіт коштував економіці 3–4 мільярда гривень або 0,6% ВВП».
Інша яскрава проблема — підключення до електромереж, яке займає до 350 днів і супроводжується корупційними вимогами. «Підключення до електромереж — це проблема. Це може займати 300–350 днів і супроводжується хабарями».
Простих рішень немає, але правильні — очевидні
Малуха закликає уникати популізму і не чекати «економічних див». Стійке зростання можливе лише завдяки послідовному застосуванню раціональних економічних рішень.
«Економічних див не існує. Є набір правильних речей, які, якщо їх держава робить — буде зростання».
У воєнний період наслідки помилок особливо руйнівні. Саме тому, на думку експерта, важливо, щоб стратегія економічного відновлення базувалась на тверезій оцінці реальності, ефективному адмініструванні і ревізії кожної політики, що впливає на інвестиційний клімат.
«Під час війни неправильні рішення набагато болісніше б’ють по економіці».
Микола Малуха окреслив чітку і обґрунтовану позицію: без реформування інституцій, зміни податкової логіки, зменшення корупційних бар’єрів і перегляду неефективних витрат — Україна не зможе вийти на шлях сталого зростання. Війна не скасовує цих вимог — вона лише робить їх невідкладними.
