Нова операція НАБУ і САП знову актуалізувала питання взаємодії антикорупційних органів з Офісом Генерального прокурора та іншими силовими структурами. На думку політолога Ігоря Чаленка, йдеться вже не лише про окремі кримінальні провадження, а про ширше протистояння всередині правоохоронної системи.
Керівник Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко в ефірі 24 Каналу зазначив, що подібні конфлікти виникають щоразу, коли діяльність антикорупційних органів зачіпає інтереси високопосадовців. Додатковим фактором залишається недостатній рівень довіри до українського державного апарату як з боку громадян, так і міжнародних партнерів.
Між правоохоронними структурами триває протистояння
За словами Чаленка, нинішня операція НАБУ і САП відбувається на тлі вже наявної напруги між різними українськими силовими структурами. Раніше подібні суперечності виникали не лише між антикорупційними органами та Офісом Генерального прокурора, а й за участю ГУР, СБУ та ДБР.
«Дуже часто конкретне розслідування стає приводом для більш системної боротьби. І таке протистояння сьогодні дійсно присутнє», – пояснив політолог.
Однією з причин конфліктів експерт називає різне сприйняття ролі НАБУ і САП усередині державного апарату. Ці структури створювалися для розслідування корупційних злочинів, зокрема тих, до яких можуть бути причетні високопосадовці.
Водночас частина чиновників сприймає антикорупційну вертикаль як структуру, яка не вписується у традиційну систему державного управління.
«Опоненти антикорупційних органів часто сприймають їх як певне “інородне тіло”, нав’язане згори, яке не є частиною звичної державної вертикалі», – зазначив Чаленко.
Особливо гостро ситуація проявляється тоді, коли діяльність антикорупційних органів безпосередньо зачіпає інтереси представників влади. У таких випадках, за словами політолога, особисті інтереси окремих посадовців можуть вступати у конфлікт із державними інтересами, посилюючи протистояння між відомствами.
Недовіра до влади посилює проблему
Окремим фактором залишається дискусія щодо міжнародної співпраці українських антикорупційних органів. Зокрема, НАБУ критикують через присутність представника ФБР, хоча співпраця між відповідними структурами здійснюється в межах офіційних домовленостей України та США.
На думку Чаленка, подібні дискусії є проявом значно ширшої проблеми – недовіри до української державної системи.
«Усе це впирається в недостатню довіру до української влади. Причому не лише нинішньої – йдеться загалом про український бюрократичний апарат», – наголосив політолог.
Питання корупції залишається особливо чутливим як для українського суспільства, так і для міжнародних партнерів. Саме тому конфлікти між антикорупційними та силовими структурами мають наслідки, що виходять далеко за межі конкретних кримінальних проваджень.
За словами експерта, системне протистояння між відомствами послаблює суспільну стійкість України та може негативно впливати на її здатність протистояти зовнішнім загрозам, зокрема російській агресії.
«Таке системне протистояння негативно впливає і на стійкість українського суспільства, і на нашу здатність так само стійко відбиватися від зовнішньої загрози, зокрема російської агресії», – сказав Чаленко.
Водночас, на думку політолога, черговий конфлікт між силовими відомствами не варто розглядати ізольовано. Потрібно встановити причини системної напруги між структурами та не допустити повторення попередніх помилок.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможе українська правоохоронна система перейти від взаємних звинувачень до усунення причин конфліктів і проведення необхідних інституційних змін.
