Вівторок, 8 Вересня, 2026
СуспільствоУкраїна

У Пужниках знову не знайшли масового поховання: історик закликає не поспішати з висновками

На Тернопільщині завершився черговий етап пошукових робіт на території колишнього села Пужники, де досліджують місця можливого поховання жителів, які загинули у 1945 році. Масового поховання цього разу також не виявили.

Про це, як пише ЗІФ, повідомила археологиня спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Аліна Харламова. За її словами, пошукові роботи у Пужниках можуть продовжити згодом.

Черговий етап спільної українсько-польської експедиції розпочався 1 вересня. Науковці планували дослідити понад 1000 квадратних метрів території. Попередні пошукові роботи, які проводили у червні, також не дали змоги виявити масового поховання.

Вісім людей уже ідентифіковані

Паралельно триває ідентифікація останків, знайдених під час попередніх ексгумацій.

За даними Суспільного, у лабораторії в Щецині вже встановили особи восьми людей, загиблих у Пужниках. Дослідники також вивчили зразки ще чотирьох ексгумованих людей.

У вересні 2025 року після ексгумації в Пужниках перепоховали останки 42 людей, які загинули у 1945 році. Ексгумаційні та пошукові роботи проводять спільно українські та польські фахівці. Колишнє село розташоване на території Коропецької громади Тернопільської області.

Історія Пужників залишається дискусійною

На тлі пошукових робіт український історик Ігор Берчак закликає обережно ставитися до тверджень про обставини знищення Пужників.

У статті для «Історичної правди» він зазначає, що в Державному архіві Львівської області знайшов список жителів села, які в межах так званого «обміну населенням» виїхали до Польщі. За його даними, у 1945–1946 роках із Пужників до Польщі виїхало 814 людей.

«Отже, Пужники знищила не УПА, а Сталін!!» — робить висновок дослідник.

Водночас Берчак наголошує, що історія села під час Другої світової війни була складною та багатогранною. За його словами, у Пужниках і навколо них відбувалися сутички з німецькими військами, радянськими партизанами та бійцями УПА, однак він стверджує, що задокументовано лише один випадок зіткнення з українськими повстанцями.

Історик також критикує медіа, які, на його думку, поширювали твердження про нібито знищення Пужників УПА, пов’язуючи події 1945 року з Волинню.

«Українські повстанці ніколи не знищували село, як це заявляють деякі ЗМІ, що полюють за гарячими і клікбейтними заголовками».

Берчак закликає польських та українських дослідників продовжувати роботу з архівними документами й не поспішати з проведенням ексгумацій без ґрунтовного історичного дослідження.

Він також порушує питання взаємного вшанування жертв, закликаючи відновлювати українські могили та пам’ятники на території Польщі.

Таким чином, пошукові роботи у Пужниках тривають на тлі складної історичної дискусії. Нових масових поховань наразі не виявлено, а остаточні висновки щодо обставин загибелі людей та подій у селі потребують подальшого вивчення архівних матеріалів і результатів досліджень.