Четвер, 1 Жовтня, 2026
АналітикаБоротьба в тилуПодіїСуспільствоУкраїнаЦікаве

Українська мова як фактор національної безпеки: УБК обговорив нову модель мовної політики

29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну зустріч «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності». Її організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.

Учасники дискусії наголосили: в умовах російсько-української війни українська мова стала одним із факторів захисту державної та національної ідентичності, а отже мовна політика потребує не лише законів і санкцій, а й нових позитивних стимулів.

Мова як елемент гібридної війни

На початку зустрічі голова Українського безпекового клубу, військовослужбовець Юрій Міндюк наголосив, що Росія традиційно використовує мовне питання як інструмент впливу.

Юрій Міндюк, голова Українського безпекового клубу, військовослужбовець

«Ми давно живемо в режимі гібридної війни, де мова є її елементом. Мова є таким самим безпековим викликом».

За словами Міндюка, мова відіграє ключову роль у формуванні ідентичності, оскільки є одним із нормотворчих і смислотворчих чинників для нації.

Від штрафів до позитивної мотивації

Однією з центральних тем стала психологія переходу громадян на українську.

Олег Покальчук, соціальний психолог . (Фото: Укрінформ)

Соціальний психолог Олег Покальчук, представляючи доповідь «Психологія переходу на українську мову: виклики, завдання, небезпеки», звернув увагу на емоційний компонент мовного питання.

Він застеріг, що надмірна демонстрація моральної переваги україномовної частини суспільства може сприйматися частиною громадян як засудження. Тому, на його думку, перевагу слід віддавати позитивним стимулам.

«Більшою мірою ми маємо зосереджуватися на позитивній» мотивації.

Євген Золотарьов, голова ГО «Українська стратегія», модератор онлайн-частини дискусії. (Фото з сайту hromadske.tv.)

Голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов, який модерував онлайн-частину дискусії, також закликав перейти від констатації проблем до практичних механізмів.

«Щоб ми менше бідкалися і розводили руками, а зосередилися на тому, як ми можемо позитивно мотивувати наших співгромадян переходити спочатку на дві мови, а потім з двомовної на українську».

Український контент як поле боротьби

Окремий блок стосувався механізмів, які впливають на доступність українського культурного продукту.

Учасники говорили про викуп прав на російські та українські версії фільмів, комп’ютерних ігор та програм, після чого українська локалізація може взагалі не з’явитися.

Любомир Мисів, заступник директора соціологічної групи «Рейтинг», соціолог. (Фото з сайту hromadske.radio.)

Заступник директора соціологічної групи «Рейтинг», соціолог Любомир Мисів, який виступив із темою «Мова в контексті соціології», звернув увагу також на міжнародну культурну та академічну спадщину російського домінування.

«Ми фактично є в наративі повністю до цього часу російського».

За його словами, українське мистецтво, історія та культура досі в окремих випадках розглядаються за російською академічною моделлю.

Три приклади, коли українська стала мовою статусу

Під час зустрічі навели три приклади, які учасники пов’язали з позитивною мовною мотивацією:

  • «Гаррі Поттер» українською вийшов швидше, ніж російською;
  • табло McDonald’s без російської версії не стало причиною відтоку клієнтів;
  • ПриватБанк у 2022 році відмовився від російської версії застосунку, отримавши позитивну реакцію користувачів.

Ці приклади, на думку учасників, свідчать про можливість формування такого мовного середовища, де українська асоціюється не лише з вимогою чи обов’язком, а й зі статусом.

«Хто що робить, а хто не робить»

Про інституційні проблеми мовної політики говорила перший заступник голови Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Аліна Шпак. Вона представила доповідь «Державна політика щодо мовного фактору».

Аліна Шпак, перший заступник голови Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. (Фото: «Файна гутірка»)

«Нам потрібно чесно відповісти, хто що робить, а хто не робить».

За її словами, поряд із законодавством та інституціями існує «сіра зона», де системна відповідальність за просування української мови залишається недостатньо визначеною.

Анастасія Розлуцька, керівниця проєкту «Назустріч», засновниця «Є-мова» та волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови». (Фото: Український кризовий медіацентр)

Практичний аспект представила керівниця проєкту «Назустріч», засновниця «Є-мова» та волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» Анастасія Розлуцька. Вона говорила про розмовні клуби та інші формати, які дозволяють громадянам переходити на українську в безпечному середовищі.

Нова концепція мовної активації

Під час засідання УБК вперше представили драфтову Концепцію програми мовної активації та переходу на українську мову для російськомовних та двомовних громадян.

За словами Юрія Міндюка, документ перебуває на етапі первинних напрацювань. Його планують розвивати та презентувати владі й громадянському суспільству.

Також модератори анонсували експертну анкету в межах форсайту «Національна ідентичність як запорука цілісної нації», покликану визначити проблеми та можливі рішення щодо підвищення статусу української мови.

Які рішення запропонували

Серед основних напрямів, які прозвучали під час дискусії:

  1. Єдина система Open Data для збору й аналізу мовних даних під управлінням Міністерства культури.
  2. Мовний менеджмент у закладах освіти, бізнесі та органах місцевого самоврядування.
  3. Позитивні стимули замість надмірного акценту на адміністративних покараннях.
  4. Підтримка україномовної локалізації комп’ютерних ігор та медіапродукту.
  5. Протидія механізмам, які дозволяють блокувати поширення українського культурного контенту.

Експертна зустріч продемонструвала зміну підходу до мовного питання: від винятково нормативного захисту — до формування конкурентного україномовного середовища.

Учасники наголошували, що мова має бути не лише об’єктом державного регулювання, а й мовою престижу, культури, бізнесу та сучасного цифрового продукту. Саме це, на їхню думку, може стати наступним етапом зміцнення мовної стійкості України.