Людина, яка свідомо перейшла на українську, в умовах тривалого стресу може повертатися до попередніх мовних звичок. Причина може полягати у тому, що мозок у стресових ситуаціях намагається економити когнітивний ресурс. Про це заявив соціальний психолог Олег Покальчук.
Мова і когнітивне навантаження
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».
Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Під час окремого блоку дискусії соціальний психолог Олег Покальчук розповів про психологічні механізми переходу на українську. За його словами, для дорослої людини зміна багаторічної мовної практики потребує свідомого контролю та додаткових зусиль.
Людині доводиться стежити за власними мовленнєвими звичками, контролювати автоматичне використання старих конструкцій та формувати нові. Водночас війна, економічна нестабільність і постійна тривога створюють тривалий стрес, який може скорочувати доступний когнітивний ресурс.
Мозок повертається до автоматизованого
Для пояснення цього процесу Олег Покальчук використав аналогію зі смартфоном, який переходить у режим енергозбереження.
«Голова включає такий режим, як у смартфоні енергозбереження. У нас редукуються функції префронтальної кори, які відповідають за так зване критичне мислення, за мораль і етику, і лишаються емоції. Тобто момент здетиніння поведінкових і мовленнєвих паттернів, він економить людині її зусилля… бо всяке зусилля – це енергія», — пояснив Олег Покальчук.
За його словами, саме тому в умовах стресу людина може повертатися до найбільш автоматизованих моделей поведінки, зокрема тих, які були сформовані ще в дитинстві.
Російський контент використовує прості моделі
Ще одним фактором психолог назвав інформаційне середовище. Він звернув увагу на те, що російський маскультурний продукт часто орієнтується на прості та динамічні форми подачі інформації.
На думку Олега Покальчука, складний академічний український контент не завжди може ефективно конкурувати з таким продуктом. Для залучення масової аудиторії необхідно враховувати її спосіб сприйняття та комунікувати зрозумілою мовою.
«Чим примітивніший комунікат російською мовою, тим краще він заходить в масову свідомість… Якщо ви хочете, щоб вас зрозуміли, ви повинні говорити тими мовними конструкціями, якими говорить ваш об’єкт впливу», — зазначив Олег Покальчук.
Яким має бути український контент
На думку психолога, для поширення української мови недостатньо лише встановлювати законодавчі вимоги. Не менш важливо сформувати україномовне середовище, яке буде конкурентним за увагу аудиторії.
Йдеться про регулярне використання української у:
- освіті;
- культурі;
- медіа;
- бізнесі;
- повсякденному спілкуванні.
Саме постійна присутність української в різних сферах життя може сприяти формуванню нової автоматизованої мовної звички.
За словами Олега Покальчука, успішний мовний перехід потребує врахування психології людини та особливостей інформаційного середовища. Українська має бути не лише мовою, якої вимагають, а й мовою, якою зручно, зрозуміло та природно користуватися щодня.
