В Україні сформувалося окреме середовище людей, які уникають участі в обороні держави, а реакція суспільства на цей процес виявилася недостатньою. Таку оцінку висловив медіаексперт Олексій Ковжун під час панельної дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії».
Обговорення відбулося 9 жовтня 2026 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» у Києві. Організаторами виступили Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Учасники розглянули інформаційні та когнітивні загрози, способи протидії російському впливу й можливості зміцнення суспільної стійкості.
Мобілізація стала полем інформаційного протистояння
За словами Олексія Ковжуна, питання мобілізації показало, як внутрішні суперечності можуть перетворюватися на інструмент інформаційного впливу росії. Він вважає, що в Україні сформувалася субкультура «ухилянтів», яка має власну мову, символи та зовнішні атрибути.
«Історія з мобілізацією тому приклад, бо тут було пропущено багато м’ячів від росіян. Ми маємо перед собою створену, живу, вібруючу і вітальну субкультуру ухилянтів зі своїми футболками, зі своїм вокабуляром», – сказав медіаексперт.
Як пояснив Ковжун, ознаки цього явища можна помітити в повсякденному житті. Йдеться, зокрема, про специфічні вислови, написи на футболках, патчі та наліпки на автомобілях.
На думку експерта, поширення подібної символіки й лексики свідчить про формування впізнаваної субкультури. Він вважає, що державні інституції та громадянське суспільство мали б раніше звернути увагу на цей процес і його можливі наслідки.
Суспільна відповідальність починається з самоорганізації
Олексій Ковжун також звернув увагу на поширене очікування, що основний тягар розв’язання суспільних проблем має брати на себе держава. Натомість, за його словами, важливо розвивати особисту відповідальність і готовність громадян долучатися до спільних рішень.
Як приклад експерт навів ОСББ. Коли мешканці не беруть участі в управлінні будинком, але очікують, що всі проблеми вирішить хтось інший, можливості спільноти до самоорганізації зменшуються. Аналогічний підхід, на його думку, проявляється і в ставленні громадян до держави.
Показовою Ковжун назвав ситуацію в одному з домових чатів, де обговорювали місце перебування представників ТЦК. Замість конструктивної розмови частина учасників перейшла до звинувачень і суперечок про те, хто є патріотом.
За словами медіаексперта, подібні конфлікти демонструють глибші розбіжності в розумінні громадянами власного обов’язку перед суспільством і відповідальності за майбутнє країни.
Реакція на маніпуляції не повинна визначати порядок денний
Ще одним ризиком Олексій Ковжун назвав ситуацію, коли суспільство та медіа діють переважно реактивно — відповідають на інформаційні приводи, створені іншими. Такий підхід залишає простір для російських маніпуляцій, які використовують внутрішні конфлікти й суспільну поляризацію.
Експерт наголосив, що мобілізація є не лише військовим чи адміністративним питанням, а й складовою інформаційного та когнітивного протистояння. Тому важливо не обмежуватися спростуванням ворожих повідомлень, а самостійно формувати суспільний порядок денний.
«Українське суспільство має навчитися не лише реагувати на інформаційні атаки, а й самостійно формувати порядок денний та визначати межі прийнятного», – підкреслив Ковжун.
Для зміцнення суспільної стійкості Україні необхідно поєднувати протидію зовнішньому інформаційному впливу з роботою над внутрішніми суперечностями. Самоорганізація, громадянська відповідальність і здатність визначати власні пріоритети мають стати важливими складовими протистояння російським маніпуляціям.
