Четвер, 2 Травня, 2024
СуспільствоУкраїна

Ми просимо про допомогу, але мовчимо як Держава, що ми можемо зробити для світу, – Ігор Харченко

Відбулась зустріч натему: «5 років від початку Майдану…»

Юлія Тищенко з Національного інституту стратегічних досліджень та Ігор Харченко з «Центру розвитку суспільства» проаналізували як прожила країна від початку протестних акцій на Майдані 2013-2014, як втілилися в життя вимоги Майдану, як змінилося громадянське суспільство, як вшановувати пам’ять загиблих, чи повинні жертвами визнати убитих правоохоронців, іноземний досвід у питанні примирення, нові виклики перед суспільством та державою.

«Ці 5 років були дуже складними, незаконна окупації, анексія, війна. Це все наклало відбиток на всі моменти життя. Коли суспільство наелектризовані завищеними очікуваннями, які не справдились, то це складно. Не всі очікування з приводу реформ та асоціації з ЄС справдились. Ми використали не всі можливості. Але країна не стоїть на місці», – сказала Юлія Тищенко. Вона зазначає успіхи волонтерської діяльності, громадянського суспільства, реформи в сфері децентралізації. «Ми не отримали нового закону про вибори. На політичній арені всі ті ж обличчя. Я би не сказала, що щось змінилося, на жаль», – зазначає вона.

«Після Майдану ми б мали отримати нові політичні сили, зміни в управлінській сфері. На жаль, цю можливість ми втрати. Україна не використовує всі можливості на світовій арені. Ми працюємо в один бік, говоримо про те що нам треба допомогти, але мовчимо про те, що можемо зробити до світу», – сказав Ігор Харченко.

«Після Майдану не відбулося повне перезавантаження суспільства. В нас більше радикалізувались протести, після Майдану сталася більша поляризація суспільства. Держава не працює якісно, наприклад початок опалювального сезону. З цим потрібно працювати, занепокоєння такого типу речі у мене викликають» – зазначила Юлія Тищенко.

Ігор Харченко пояснює, чому нові обличчя, які з’явились після Майдану не затвердилися на політичній арені, адже в нас не має інституту лідерських якостей. Гарний лідер має бути не лише експертом в якійсь справі, а й організатором. Він зазначає, що мала бути б створена окрема політична партія, а ті люди йшли в Раду поодинці. Це була стратегічна помилка. Громадські організації могли б вирощувати нових лідерів, щоб вони могли війти в політичну систему. Інакше, ми програємо.

«Не можна говорити вже про Україну пост радянську. Росія пропонувала нам імперський проект «Руського міру» який не був сприйнятий українським суспільством. Війну на Сході можна трактуваги як війну за незалежність», – говорить Юлія Тищенко, Національний інститут стратегічних досліджень.

Вона зазначає що є прорив з приводу української мови, літератури, кінематографу. Останні роки ми бачимо несприйняття Росії, суспільство консолідується, рухається до Європи, що для кожного розуміється, як щось своє. «Немає відповіді в політичних еліт, як завершити війну на Сході. Росія буде шукати шпаринки для нео імперського реваншу. Це війна смислів», – говорить вона.

«Те що відбувається на Сході це гаряча війна. А хто виграє війну на світоглядному рівні, той виграє. Якщо ми програємо на всіх рівняти, але виграємо на світоглядному, то перемогу за нами. Я вірю, що всі території України будуть повернуті», – сказав Ігор Харченко.

Залишити відповідь