П’ятниця, Грудень 14, 2018
novyny.org@gmail.com
АвторськеАналітикаІсторіїОборона

«Відкосити» від служби: здоровий глузд чи відсутність патріотизму?

До армії йде лише кожен 20-й призовник

Згідно із Законом «Про військовий обов’язок і військову службу», кожен українець призовного віку, який іще не служив в армії,упродовж десяти днів після оголошення про черговий призов має добровільно прийти до військкомату.

Так було і раніше, і зараз, як свідчить практика,приходять, зазвичай, кількасот молодих людей на всю країну. Решта ж або чекають повісток, або роблять усе можливе і неможливе, аби таких повісток взагалі не одержати. Більше того, і після отримання виклику до військкомату левова частка потенційних військовослужбовців до призовних пунктів не поспішають,розраховуючи, що й цього разу «якось та пронесе». Адже останніми роками під час кожної призовної кампанії до війська йдуть від 10 до 20 тисяч людей – тобто,кожен 20-й (або й 40-й) із понад 400-тисячного загального мобілізаційного резерву призовної молоді.

Єдиних правил і «черговості» призову юнаків до армії немає – пояснив військовий експерт, заcтупник начальника Генштабу ЗСУ (у2006-2010 роках) Ігор Романенко. Усе – на розсуд співробітників кожного військкомату, на якого покладені відповідні завдання:

 «Попередньо до військкоматів находить запит щодо кількості призовників, яких можна залучити до служби у той чи інший період. І вже після підтвердження можливості задовольнити його, формується конкретний план призову, – розповідає військовий експерт. – А його втілення залежить від ситуації, на яку впливають багато факторів.Насамперед, міграційний – мільйони українських чоловіків перебувають на заробітках за кордоном. Серед них і чимало осіб призовного віку. Частина людей навмисне ухиляються від служби (за неофіційними даними, таких від 80 до 85тисяч – ред.). Багато юнаків, котрі перебувають на обліку, вступають н навчання, а отже – отримують право на відстрочку. У когось змінюються сімейні обставини. Усе це враховують при підготовці до призову», – розповів Ігор Романенко.

Також, за його словами, важливе значення має проходження призовниками психологічних і профорієнтаційних тестів – адже кожен військкомат отримує завдання щодо направлення певної кількості юнаків на службу до конкретних видів та родів військ.

Саме поліпшення якості кадрів для строкової служби завдяки влаштуванню додаткових тестів та проведенню більш ретельних обстежень військово-медичними комісіями – одна з цілей ухвалення рішення про продовження терміну нинішнього призову із 2 до 3 місяців. Також, як зазначають у Генеральному штабі ЗСУ, це дозволить «розвести в часі» призов до Збройних сил,Нацгвардії, Держприкордонслужби і Державної спеціальної служби транспорту.

Лави цих структур нинішньої осені мають поповнити майже 18 тисяч юнаків віком від 20 до 27 років. Це – майже на три тисячі більше, ніж потрапили під цьогорічний весняний призов, і на сім з половиною тисяч перевищує показники осіннього призову минулого року. Утім, це – не рекордний показник: у рамках деяких попередніх призовів на службу зараховували до 22 тисяч людей.

Тож хто він, потенційний призовник-2018?

Чоловік віком від 20 до 27 років, який не має підстав ля відстрочки або звільнення від служби в армії. До речі, нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, яким збільшила призовний вік до 30 років.  Утім, на цьогорічних призовників дія відповідної норми ще не поширюється. 

Що ж до прав громадян на відстрочку чи звільнення від служби, то законодавством передбачено для цього понад 20 підстав. З-поміж«основних», зокрема, такі:

  • чоловіки,які мають двох та більше дітей або вагітну дружину,
  • студенти денних відділень закладів професійно-технічної і вищої освіти та духовних семінарій,
  • призовники,які є єдиними годувальниками в сім’ї, а також педагоги, лікарі,священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Згідно зі статтею 18 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», можуть бути повністю звільнені від служби в армії чоловіки:

  • визнаніза станом здоров’я непридатними до військової служби,  
  • які досягли 30-річного віку (на день відправлення на строкову службу),
  • які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах,
  • які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків 1 і 2 контрактів,
  • яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні)звання офіцерського (начальницького) складу,
  • засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі зі звільненням від відбування покарання,
  • призовники,чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Призовники-2010-х: розумніші, але слабші

«Нинішні призовники – набагато освіченіші і так бимовити краще підготовлені до самостійного життя. Але зі станом здоров’я і фізичною підготовкою мають набагато більше проблем, аніж мали в такому віці їхні батьки, – ділиться спостереженнями Ігор Романенко, – адже сучасні ґаджети з одного боку справді сприяють інтелектуальному розвитку молоді, але шкодять м’язовій активності, витривалості, іншим якостям, без яких в армії не обійтися.Далеко не всі юнаки займаються спортом, ведуть здоровий спосіб життя. Чимало мають надмірну вагу чи навпаки – через постійне недоїдання за статурою і масою тіла нагадують 14-15-річних підлітків».

За таких обставин, на думку військового експерта,медикам також може знадобитися додатковий час, аби точно визначити, що юнак немає особливих проблем зі здоров’ям. А потім уже – завдання сержантів і молодших офіцерів у армії допомогти йому упродовж кількох місяців зміцніти фізично.

Більше прав для військкоматів?..

Окремо Ігор Романенко наголошує на необхідності посилити відповідальність за ухиляння від служби. Поки що покарання – доволі символічне…

За порушення призовниками правил військового обліку,неявку їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган відомостей, а також порушення порядку проходження навчальних зборів передбачено штраф – від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-119 гривень), а при повторному протягом року порушенні – штраф 170-255 гривень. За псування або недбале зберігання призовниками обліково-військових документів юнакам також загрожує штраф – від 17 до 51 гривні. А за злісне ухилення від військової служби –передбачене набагато суворіше покарання: позбавлення волі терміном до трьох років. При цьому справа, зазвичай, завершується умовним терміном. Приміром,щороку в Україні порушують приблизно півтори тисячі кримінальних проваджень за ухилення від проходження військової служби. Лише у кожному десятому випадку ухвалюють судові рішення – про сплату штрафів та умовне ув’язнення. До реальних термінів засуджують лише дезертирів, які втекли зі зброєю і вчинили інші злочини.

«Працівникам військкоматів ще потрібно добряче«побігати», аби довести факт навмисного ухиляння від служби, – каже генерал Романенко, – Водночас не секрет, що для сотень тисяч наших співвітчизників заробітчанство за кордоном – не лише джерело заробітку, а й спосіб ухилитись від служби в армії. Чимало юнаків звикли на час призову або переховуватися у родичів або просто нікому не відчиняти двері своїх помешкань. Поки що єдиного алгоритму дій у таких випадках законодавець не передбачив. Усе – на розсуд і під відповідальність працівників військкоматів, які, по суті, не мають належних важелів впливу на ситуацію», – наголошує Ігор Романенко.

З одного боку він засуджує сумнозвісні «облави» на призовників, якими запам’яталася минулорічна призовна кампанія – зокрема, у Києві та Львові. А з іншого – розуміє колег, які потерпають від відсутності державницького підходу у цій сфері:

«Дивно. Але виходить, що, згідно зі списками, у нас сотні і сотні тисяч призовників, яких «вистачить» на добрий десяток призовних кампаній. Де-факто ж маємо ситуацію, коли плани призову ледь виконуються чи й не виконуються взагалі», – підсумовує військовий експерт.

Що ж до самих юнаків, то, як свідчить досвід попередніх призовних кампаній, їхні думки щодо перспектив служби в армії розділяються. Поки що активне обговорення перебігу нинішнього призову в соцмережах не почалося. Але у Фейсбуці пощастило натрапити на повчальну історію від поетеси із Тернополя Любові Бурак. У ній знаходимо багато відповідей на запитання: «чому я (мій син) повинен служити Батьківщині?». І реакції на аргументи тих, хто вважає, що «служити мають інші, а не я і не члени моєї родини»… Жінка розповідає про розмову з двома «патріотками», які вважають, що їхні сини, маючи вищу математичну освіту, не повинні витрачати час на службу в армії – тим паче, як вони висловлюються, «російськомовній і немотивованій»…Радимо прочитати докладніше:

І насамкінець. У Генштабі ЗСУ вкотре нагадали:військовослужбовців строкової служби до виконання завдань у складі Об’єднаних сил на Донбасі не залучатимуть!

Статистика свідчить

До речі, українці вважають службу в армії втратою часу і не засуджують людей, які ухиляються від неї. Про це свідчать результати опитування «Стан української армії»,проведеного Інститутом Горшеніна. Опитування показало, що більшість громадян України (67,9%) не засуджують молодих людей призовного віку, які уникають служби в армії. З них відповідь «швидше, не засуджую» вибрали 41,7%, «точно не засуджую» – 26,2%. При цьому чверть українців (24,7%) засуджують хлопців, які ухиляються від військової служби. З них відповідь «швидше, засуджую» дали 14,4%, «точно засуджую» – 10,3%. Важко відповісти на це питання – 7,4% респондентів.

І це, коли в Україні вже чотири роки йде війна. Що тут: відсутність патріотизму, банальний страх,небажання втрачати час на «дурощі», батьківська опіка за дітей чи просто небажання змінювати умови життя?

Дуже часто армія сприймається людьми як місце, куди йдуть діти з малозабезпечених,неблагополучних сімей тощо. Згідно з результатами опитування, майже половина українців (47,9%) вважають, що молоді люди зараз не хочуть служити в армії,тому що це втрата часу, який можна було б витратити на навчання, професійне зростання. Близько третини вважають, що причина небажання служити в армії –погане здоров`я молоді призовного віку (33,7%); «дідівщина», знущання в армії над новоприбулими (32,7%), а також – зніженість сучасної молоді, її страх перед тяготами і випробуваннями армійського життя (30,7%). Більш як чверть респондентів бачать причину відмови молодих людей від військової повинності у відсутності в них відчуття боргу перед Батьківщиною (29,4%), у важких побутових умовах, поганому харчуванні в армії (27,8%).  Також не бажають служити, побоюючись попасти на передову, хоча новачків туди ніхто не посилає.

Крім того в суспільстві до війни були поширені пацифістські настрої, а  чверть опитаних (25,1%) й до цих пір вважають,що українська армія має складатися лише з солдатів-контрактників, а не з солдатів термінової служби.

Залишити відповідь

9 − seven =