Чи очікує світ чергова економічна криза? Чи зможе Європа зберегти єдність? Чого радить вчити дітей один з найуспішніших бізнесменів світу?
Це лише кілька тем, які обговорювали цього тижня представники бізнесової і політичної еліти світу у Давосі, і які, безперечно, матимуть вплив на життя українців.
1. Криза і борги
У переддень початку форуму у Давосі МВФ заявив про подальше погіршення своїх прогнозів щодо розвитку світової економіки. За три місяці, що минули від останніх жовтневих прогнозів, МВФ погіршив свої розрахунки для світової економіки на 0,2% цього року, і тепер очікує, що зростання не перевищить 3,5%.
“Після двох років стабільного зростання, світова економіка розвивається повільніше, ніж очікувалося, ризики зростають, і вони є дедалі більш переплетеними та взаємопов‘язаними“, – заявила у Давосі керівник МВФ Крістін Лаґард, наголосивши водночас, що про наближення масштабної світової кризи поки що не йдеться.
“Чи означає це, що світова рецесія прямо за рогом? Ні, – заявила пані Лагард, і дала пораду світовим лідерам. – Будьте готові, якщо сценарій щодо уповільнення економіки матеріалізується”.
Двома головними ризиками у МВФ називають проблеми у світовій торгівлі та погіршення фінансових умов. Це погіршуватиме інвестиції і шкодитиме виробничим ланцюжкам у всьому світі. Такий розвиток подій є тим більш небезпечним, якщо згадати про боргові проблеми держав і приватного сектору.
Світ ще ніколи не був таким великим боржником – загальна сума запозичень нині становить 250 трлн доларів, із них корпоративний борг становить 29 млрд доларів. Світові лідери обговорювали боргові проблеми під час кількох засідань, що мали промовисті назви: “Годинникова бомба боргів” і “Коли лусне бульбашка корпоративного боргу”.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ домовилися про нову програму співпраці – stand-by, за якою Україна може розраховувати на 3,9 млрд доларів.
Перший транш із цієї програми на 1,4 млрд доларів Київ отримав у грудні 2018 року, що дозволило наростити валютні резерви країни до понад 20 млрд доларів – найвищого рівня за останні 5 років. Це одразу суттєво зміцнило курс гривні.
Цей кредит має забезпечити фінансову стабільність в Україні на час пікових виплат за зовнішніми боргами.
За підрахунками НБУ, у 2019-2020 роках планові валютні виплати з відсотками становитимуть 17 млрд дол.
Наступного року у бюджеті країни закладено 417 млрд грн на виплату внутрішніх і зовнішніх боргів. Це близько третини всього бюджету країни.
Під час Давоського форуму президент України Петро Порошенко зустрівся із керівником МВФ Крістін Лаґард, яка наголосила “нагальність пришвидшення реформ в Україні, аби забезпечити стабільне економічне зростання та покращити умови життя людей на тривалу перспективу”.
2. Європа: комплекс меншовартості?
У Німеччині ВВП на душу населення становить 45 тисяч доларів. У Польщі – близько 14 тисяч доларів. Чи може майнова нерівність, яка розділяє не лише різні країни у ЄС, але й населення окремих країн, вибудовувати єдину позицію щодо внутрішньої та зовнішньою політикою?
Ця тема також стала однією з провідних на Давосі у 2019 році, де лідери Німеччини, Італії та Іспанії так само продемонстрували різні бачення європейського майбутнього.
“Почуття відчаю поширюється, – заявив прем‘єр-міністр Італії Джузеппе Конте. – Навіть середній клас стикається із бідністю. Усі відчувають, що завтра буде гіршим, ніж сьогодні”.
Важко сказати, чи не розділив би такі думки президент Франції Франсуа Макрон, який відмовився від поїздки до Давоса через кризу в країні через протести “жовтих жилетів”.
Проте канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка наприкінці цього року заявила про бажання залишити велику політику, була більш оптимістичною. Вона закликала лідерів світу не обмежуватися “вузькими національними інтересами” і реформувати міжнародні інституції таким чином, аби ситуація стала виграшною для кожного.
Вона визнала серйозність викликів “брекзиту” і міграції для Європи, але наголосила, що саме зміцнення європейської економіки дозволить Європі грати більш активну участь на міжнародній арені, – за зразком того, як це роблять США.
“Ми бачимо, наскільки ефективною може бути економічна потуга, – заявила пані Меркель у контексті санкцій і політики США проти Ірану. – Це стало можливим завдяки міцності долара як валюти”.
“Тож коли виникає запитання, як країни єврозони можуть домінувати, … треба розуміти, що ми повинні бути економічно сильними, аби заявити про себе”, – заявила німецький канцлер.
3. Традиційний газ і нетрадиційна енергетика
Також у Давосі Ангела Меркель зробила ще одну заяву, яка напряму стосується України.
“Німеччина і надалі купуватиме російський газ, це зрозуміло, але ми будемо диверсифікувати джерела постачання та покладатимемося на скраплений газ, який переважно надходить із Сполучених Штатів“, – заявила канцлер Німеччини.
Оглядачі зрозуміли це як спробу Берліна надіслати заочний сигнал президенту США Дональду Трампу, який відмовився від участі у давоському форумі цього року.
Президент Трамп неодноразово критикував Німеччину за щодалі більшу залежність від одного постачальника газу – Росії, а його адміністрація розглядає можливість запровадження санкцій щодо компаній, пов’язаних із будівництвом газопроводу “Північний потік-2”.
У свою чергу від того, чи вдасться Росії запустити цей проект, залежить, чи зможе Україна зберегти комерційно прийнятні обсяги транзиту газу своєю територією, через яку нині до Європи іде понад 40% російського газу.
Втім, докладаючи зусиль для збереження транзиту традиційного газу, Україна також намагається розбудовувати альтернативну енергетику.
Під час форуму у Давосі було підписано масштабну інвестиційну угоду між норвезькою NBT, французькою Total та Європейським банком реконструкції та розвитку про будівництво нового вітрового енергетичного комплексу “Сиваш” на Півдні країни.
Загальна сума інвестицій складає близько 450 млн доларів. Перша черга будівництва буде розрахована на 250 МВт потужності, а загальна потужність вітрової електростанції становитиме 700-800 МВт.
Президент Петро Порошенко, який був на підписанні угоди, зазначив, що прихід в Україну компаній із загальною капіталізацією в 1 трлн доларів, може стати ознакою повернення до України серйозних інвесторів.
Очікується, що до 2050 року близько половини світової енергії вироблятиметься із відновлювальних джерел – енергії вітру та сонця.
4. Китай впливає на всіх
В останньому кварталі минулого року ВВП Китаю зріс лише на 6,5%. Це найнижчі темпи росту економіки цієї країни від часів фінансової кризи 2008 року. За очікуваннями, цього року зростання китайської економіки може ще більше уповільнитися.
Оскільки Китай є провідним учасником світової торгівлі, те, що відбувається у цій країні, рано чи пізно впливає на більшість країн світу. Наприклад, у 2018 році Україна експортувала до Китаю лише аграрної продукції на 1,2 млрд доларів.
Крім того, те, що Китай є одним з провідних виробників металу, а також його торговельні війни з США, вже зумовили серйозні зміни на світових ринках сталі, де Україна також посідає одне з провідних місць.
Віце-президент Китаю Ванг Кішан у традиційній для китайських лідерів манері заявив, що Пекін і надалі зберігатиме свій вплив на світ:
“Китайські інтереси і майбутнє тісно пов’язані із загальносвітовими”, – заявив він під час окремої промови під час Давоського форуму.
5. “Вчити дітей робити те, що не можуть роботи”
Біткоїн втратив до 70% від своєї вартості від 2017 року, коли вартість цієї криптовалюти сягала своїх максимумів. Проте технологічні інновації і надалі залишатимуться одним із ключових факторів розвитку світової економіки. Цю тезу учасники Давосу-2019 також повторювали досить часто.
Але керівник одного з світових інтернет і технологічних гігантів Alibaba Group Джек Ма наполягає, що у світі людей технології є вторинними.
“Ми повинні вчити дітей бути креативними та іновативними, щоб вони могли робити речі, які не можуть робити роботи“.
“Машини майбутнього матимуть чіпи, але люди мають серця. Освіта має рухатися у цьому напрямку”.
“Щоб керувати розумними людьми, треба використовувати культуру і систему цінностей, аби вони вірили у те, що роблять. Контролювати дурних можна правилами і паперовою роботою”.
“Експертів щодо майбутнього нема. Є лише експерти з минулого”.
Минулого року також під час Давосу Джек Ма заявив, що завдячує жінкам успіхом своєї компанії.
Учасники цьогорічного Давоського форуму, серед яких жінки становлять лише 22%, також багато говорили про те, якою може бути майбутня роль жінок у світовій економіці.
Поки що ж жінкам доведеться чекати 217 років, аби закрити так званий “гендерний геп” – різницю в оплаті праці із чоловіками на тих самих посадах.
У Давосі також були озвучені результати дослідження, згідно із яким 5,3% керівників півтори тисячі найбільших компаній у світі звати Джон. Ще 4,3% директорів – Девіди. Усі жінки – із різними іменами – складають 4,1% на провідних посадах у бізнесі.
