Неділя, Липень 21, 2019
АвторськеВ КиєвіКультураМистецтвоСуспільство

«Вірші з війни»/ «100 новел про війну». Презентація двотомника Бориса Гуменюка

7 лютого в Національному музеї літератури України було презентовано дві книги «кіборга» Бориса Гуменюка. Презентація пройшла з аншлагом і тривала більше двох годин. За весь цей час кількість людей у залі тільки зростала. Було сказано чимало щирих і несподіваних слів про причинця торжества, прочитано його віршів (як завжди, публіці довелося стримувати сльози) та показано його картин. Виявилося, що Борис Гуменюк – не лише письменник, а й художник. За пензлі він узявся лише півтора роки тому. Вважає це своєю особистою реабілітацією. Продукти реабілітації можна придбати – «підходьте, я вам на вушко скажу, скільки коштують».

Це вже третє видання, хоча кожне нове стає дедалі більш доповненим і солідним. Двотомник «розрісся» з першої збірки «Вірші про війну», де було лише 14 текстів, написаних на передовій російсько-української війни. Збірка побачила світ у «Видавництві Сергія Пантюка», була відзначена 2014 року літературною премією ім. В. Свідзінського та увійшла до списку Премії «Найкраща книга 22 Форуму видавців» у номінації «Спеціальна відзнака Міжнародного Інституту освіти, культури та зв’язку з діаспорою НУ «Львівська політехніка». У 2015 р. видавництво «Ярославів Вал» зробило більш повне видання «Віршів з війни», яке мало вже 136 сторінок. І ось видавництво «ДІПА» вирішило розвинути успіх. Тим більше проект «14 друзів хунти», на думку видавців, вийшов таким вдалим значною мірою завдяки включеному в цей збірник Гуменюкові.

На сьогодні «Вірші з війни» перекладено та видано кримсько-татарською й польською мовами, окремі вірші з неї перекладалися англійською, німецькою та російською. Доки літературознавці ламають списи щодо цієї незвичної форми – чи то верлібр, «вільний вір», чи то вірш у прозі – читачі з великим захватом читають.

«Високоестетичні образи і глибинні філософські роздуми капітулюють, коли цивілізований світ вчергове занурюється у якусь первісну, тваринну, жорстоку бійню, – написала літературознавиця Ніна Головченко. – За всієї поваги до Д. Джойса і М. Пруста, саме манера Б. Гуменюка нині є актуальною, зрозумілою та доступною всім категоріям українських читачів: і високочолому професору, й епатажному політику, і звичайному солдату, котрий добре розуміється на безпілотниках і тепловізорах. В осмисленні подій Майдану і війни автор передає своє суб’єктивне безпосереднє враження як учасника подій, водночас прописує ці процеси в загальноісторичному контексті боротьби українців за незалежність. Тональність художніх текстів – епічний журливий спокій – так само є чесним і органічним баченням війни у її глибинному вимірі автором. Настрій (пафос), образність твору Б. Гуменюка тяжіють не до суб’єктивізму зачарованого красою соняха декадента-богемця, а до чіткої позиції гуманіста, громадянина, патріота».
Оскільки рукописи вже поступово відходять у минуле, то в якості подарунка у фонд Національного музею літератури України Борис Гуменюк пообіцяв свій перший військовий однострій (якщо це можна так назвати), а поки що вручив свою іменну саперну лопату – «холодну зброю цієї війни».

Довідка. Борис Гуменюк – відомий письменник, громадський та політичний діяч. Був членом проводу Крайової організації УГС (Української Гельсінської Спілки), головою виконкому обласного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, заступником голови районної організації НРУ (Народного Руху України), брав участь у студентському голодуванні 1990 року. У літературі дебютував 1993 року першою збіркою віршів «Спосіб захисту» (видавництво «Український письменник»). Автор романів «Лук’янівка» (2005 рік, видавництво «Факт»), «Острів» (2007 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»), повісті «Та, що прибула з неба» (2009 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»), збірки поезій «Вірші з війни» (2014 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»; 2015 рік, видавництво «Ярославів Вал»).

Нагороджений медалями «Святих Кирила та Мефодія» (2006 р.) і «За жертовність та любов до України» (2015 р.) Української Православної Церкви Київського Патріархату, названий «Людиною року» національним конкурсом рейтингів «Золота фортуна» (2014 р.).

Залишити відповідь

five × one =