Цими днями, через п’ять років після загибелі Небесної сотні у в’язниці опинилися лише кілька так званих тітушок. Справи проти співробітників «Беркута», в тому числі і тих, які стріляли на Інститутській, все ще розслідуються або слухаються в судах. Чому справа «майданівців» рухається зі страшним скрипом?
Відзначимо, що близько двох десятків родичів загиблої Небесної сотні за ці п’ять років померли, так і не дочекавшись вироків про загибель своїх рідних. Чи може бути щось більш жахливе — питання риторичне…
У вбивствах на Майдані офіційно підозрюють 66 осіб. 46 з них, за інформацією право охоронців покинули межі України і зараз перебувають у розшуку. Ще частина підозрюваних перебуває під вартою і чекає вироків.
Реальні тюремні терміни отримали усього 9 чоловік. Всі вони, за словами голови управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка- «тітушки». В інших вироках – а їх більше 40 – йдеться або про умовні терміни, або про інші види покарань (штрафи, тощо).
Адвокат декількох сімей Небесної сотні Віталій Титич, зазначає, що жоден з «беркутівців» за вбивство засуджений не був і це, за словами правозахисника, вельми дивно, «тому що в день розстрілів на Інститутській було багато стаціонарних і персональних відеокамер, які фіксували події «від» і «до» і можуть бути беззаперечними доказами в судах».
Син Сергія Бондарчука (активіст, учитель фізики в одній зі шкіл Старокостянтинова Хмельницької області загинув 20 лютого 2014 року при винесенні поранених з Інститутської), Володимир стверджує, що знає підрозділ, де служив вбивця батька. «Відповідальні особи – спецпідрозділ київського «Беркуту», яким керував Дмитро Садовник. Спочатку він був затриманий, але пізніше суд відпустив його під домашній арешт, після чого він оперативно покинув межі країни і, за словами, Володимира Бондарчука, наразі переховується в Криму.
Адвокати і члени сімей Небесної сотні називають кілька головних причин, через які «справа честі» багатьох сьогоднішніх високопосадовців помітно пробуксовує.
Перша причина – фактична відсутність реальної, а не декларативної співпраці між МВС і СБУ. А саме там служили і продовжують служити деякі фігуранти справ про розстріли.
Друга причина – ситуація в Генпрокуратурі, а конкретно – далеко не безхмарні стосунки між Сергієм Горбатюком і Юрієм Луценком. До речі, пан Горбатюк неодноразово публічно скаржився на заступників генпрокурора, мовляв, вони перешкоджають слідству.
Третя, і, напевно, ключова причина полягає в тому, що, за словами нашого джерела в ГПУ, приблизно через півроку справи Небесної сотні будуть передані з управління спецрозслідувань Генпрокуратури в Державне бюро розслідувань (ДБР).
За словами джерела “Голос-Інфо”, новий президент, якого українці виберуть 31 березня, повинен негайно вирішити наступну дилему, а саме – потрібно вирішити питання про переведення спецпідрозділу ГПУ до складу ДБР, щоб вони могли продовжувати працювати. Зараз в ДБР немає жодної людини, яка готова підняти майже тисячу томів і почати розбиратися в справах Майдану фактично з нуля. «Тому, аби не втратити час, потрібно прийняти рішення про переведення слідчих управління спеціальних розслідувань в ДБР для ефективного продовження роботи», – резюмує наш співрозмовник з Генпрокуратури.
Буквально на днях начальник управління спецрозслідувань головного слідчого управління Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк в ході спеціального брифінгу розповів про хід розслідування справ про злочини, вчинені під час Революції гідності. Власне, його брифінг в ці дні зовсім не дивина, оскільки саме від Генпрокуратури всі минулі роки чекали результатів розслідування щодо вбивств 18-20 лютого. Однак висновок можна зробити такий: Горбатюк зібрав брифінг для того, щоб повідомити про відсутність остаточних результатів розслідування і про тих, хто різними способами вставляв палки в колеса слідчого автомобіля.
За словами голови управління спецрозслідувань, мова йде про СБУ, чиї співробітники не тільки не допомагали в більшості випадків, але і часом втручалися в процес розслідування. Сергій Горбатюк також нарікає, що 36 силовиків, підозрюваних у злочинах Майдану, до сьогодні працюють в правоохоронних органах, причому 10 з них займають керівні посади.
Головна причина того, що справа Майдану досі не розслідувана – це фактична заборона на проведення слідства щодо учасників Майдану. Справа в тому, що дії «попередників» і нинішньої влади тоді були настільки переплетені, що апріорі неможливо знайти винних в одному таборі, не провівши слідства щодо низки персонажів з іншого. Може з’явитися дуже багато цікавих фактів, які стануть сильним іміджевим ударом по нинішній владі.
Насамкінець, невеличкий екскурс в історію.
Отже, масова акція протесту проти припинення урядом Азарова підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом відбулася в центрі Києва в листопаді 2013 року. Все було мирно, втім з 18 лютого ситуація різко загострилася.
Вранці протестувальники почали рух від Майдану до Верховної Ради, який переріс в бої між «майданівцями», силовиками і так званими «тітушками» – провладними мітингувальниками.
Тисячі мітингувальників пройшли по Інститутській, потім змогли подолати кордони правоохоронців та вийти на вулицю Грушевського, де знаходиться будівля уряду і парламенту.
Уже ввечері силовики витіснили протестувальників з урядового кварталу вглиб Майдану, прорвавши барикади на Інститутській. Тоді й розпочалося справжнісіньке пекло…
Горіли барикади з шин, пожежа почалася в таборі Майдану і в Будинку профспілок, в якому в той час протестувальники розмістили свій госпіталь.
В результаті зіткнень на Майдані і навколо нього 18 лютого загинуло 18 активістів, ще 500 були поранені.
Після штурму лідери опозиції в черговий раз ходили на переговори до Віктора Януковича. А за підсумками зустрічі повідомили, що штурму Майдану більше не буде, так як сторони домовилися про перемир’я.
У ніч на 20 лютого ситуація на Майдані в цілому була спокійною, але вранці поновилися зіткнення на Інститутській. Активісти почали підніматися по вулиці і потрапили під перехресний обстріл… За офіційними даними, в цей день загинули 48 активістів.
Невдовзі з’явилася інформація, що Віктор Янукович готовий оголосити дострокові президентські вибори. У цей день значна частина силовиків залишили урядовий квартал.
Увечері Віктор Янукович у супроводі охорони вилетів до Харкова, а звідти через Крим – в Росію.
За різними оцінками, з 18 по 20 лютого 2014 на Майдані і біля нього загинуло від 78 до 83 активістів. Наймолодшому з них – Назару Войтовичу було 17, найстаршому – Івану Наконечному – 83 роки. Після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 учасників протесту. Так Небесна сотня стала сотнею в буквальному сенсі цього слова…
Сьогодні генпрокурор Луценко наполягає, що процес безперервно просувається, а досудове розслідування у справі про винних у розстрілах на Майдані вже завершено. Сергій Горбатюк закінчення досудового розслідування категорично заперечує. Адвокат родичів Небесної сотні Віталій Титич каже, що, якщо все й надалі буде затягуватися, то родичі загиблих подадуть колективний позов до Європейського суду з прав людини через перешкоджання розслідуванню.
