Фестиваль допрем’єрних показів
Фестиваль допрем’єрних показів відбудеться в межах Французької весни. Подія дає глядачам можливість першими побачити найактуальніші кіноновинки. Фільми демонструються мовою оригіналу з субтитрами.
Фестиваль допрем’єрних показів. Програма:
4 квітня, 19.00; 5 квітня, 21.30. Трагікомедія «Едмон» про знаменитого французького драматурга Едмона Ростана та створення його знаменитої п’єси «Сірано де Бержерак».
5 квітня, 19.00; 6 квітня, 21.30. Драма «Обіцянка на світанку» – екранізація однойменного роману лауреата Гонкурівської премії Ромена Гарі з П’єром Ніне та Шарлоттою Генсбур.
7, 8, 10 квітня, 19.00. Драма «З божої волі» Франсуа Озона, лауреат Гран-прі журі Берлінського кінофестивалю про скандал із розбещенням малолітніх у католицькій церкві.
8 та 10 квітня, 21.30; 9 квітня, 19.00. Драма «Подвійні життя» – нова робота Олів’є Ассайаса про паризьку богему з Ґійомом Кане та Жюльєтт Бінош.
6 квітня, 19.00; 7, 9 квітня, 21.30. Стрічка «Полуничка» про становлення еротичної фотографії в кінці XIX століття.
Час: 4 – 10 квітня.
Місце: Кінотеатр «Київ» (вул. Велика Васильківська, 19).
Вартість: 120 грн.
Відкриття виставки відеоінсталяції Ширін Нешат «Турбулентність»
IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives. представляє «Турбулентність», двоканальну відеоінсталяцію відомої іранської художниці Ширін Нешат.
Створена в 1998 році, відеоробота зображує двох виконавців – Шоя Азарі, що виконує роль чоловіка, та Суссану Дейхім, іранську вокалістку й композиторку в ролі жінки – разом вони створюють потужну музичну метафору гендерної нерівності в Ірані.
Залишаючись менш консервативною, ніж Іран, Україна все ще посідає 61-ше місце (серед 195 країн світу) відповідно до Індексу гендерної нерівності у 2017 році, із заробітною платою чоловіків у середньому на 23,9 % вищою. Показово, що біля 60 % українських жінок займають низькооплачувані посади й просто не можуть проламати так звану скляну стелю в патріархальній ієрархії.
Гендерна нерівність зокрема стосується розподілу влади та прийняття політичних рішень, адже частка депутаток у Верховній Раді України складає не більше ніж 12,5 %, а це означає, що патріархальна влада все ще володіє ключем до дверей свободи, самоідентичності та самовираження.
Виставка та публічна програма розглядатимуть ці та багато інших питань щодо гендеру, досліджуючи традиційні гендерні ролі та моделі поведінки, (не)існування відомих українських художниць, а також інтерактивно вивчатиме проблеми, з якими стикаються жінки в суспільстві.
Час: 19.00.
Місце: Зона креативних мануфактур Izone (вул. Набережно-Лугова, 8).
Вартість: вхід вільний.
Концерт «Весняні голоси»
Національний президентський оркестр
Художній керівник – Анатолій Молотай
Диригент – Сергій Золотарьов
Солісти –
Володимир Засухін,
Ірина Кулик
Олена Білоконь
Микола Шуляк
Інеш Кдирова
Анатолій Юрченко
Ірина Зябченко
Вікторія Осадчук
Програма:
Р. Вагнер – Увертюра до опери «Нюрнберзькі мейстерзінгери»
Дж. Мейєрбер – Каватина Пажа з опери «Гугеноти»
Дж. Россіні – Тарантела
Й. Штраус – Вальс «Казки Віденського лісу»
Й. Гайдн – Арія Симона з ораторії «Пори року»
Е. Тальяфері, вірші Л. Бовіо – «Пристрасть»
Дж. Гершвін – Пісня Спортінг Лайфа з опери «Поргі і Бесс»
С. Рахманінов, вірші Ф. Тютчева – «Весняні води»
П. Майборода, вірші М. Ткача – «Якби на квіти та не морози»
В. К’яра, вірші А. Дженізе – Іспанське болеро
Л. Денца, вірші К. Валькодоса – «На гойдалках»
Е. Куртіс, вірші Дж. Куртіса – «Повернись до Сорренто»
Українська народна пісня – «Про дівчиноньку»
С. Гулак-Артемовський – Дует Одарки і Карася з опери «Запорожець за Дунаєм»
Л. Колодуб – «Фрески стародавнього Києва»:
ІІ. Весняні ігрища
М. Збарацький, вірші Н. Галковської – «Я козачка твоя»
Українська народна пісня – «Ой гарна я, гарна»
В. Якубович, вірші А. Лихошвай – «Ой піду я, мамо»
Ф. Легар – Пісня Джудітти з оперети «Джудітта»
Г. Арлен, вірші Е. Харбурга – «Над веселкою»
Ф. Лоу – Пісенька Елізи Дуллітл з мюзиклу «Моя чарівна леді»
Ж. Рево, вірші К. Франсуа – «Мій шлях»
В. Засухін, вірші Ю. Рибчинського – «Джерело кохання»
Дж. Херман – «Привіт, Доллі!»
К. Веласкес – «Бесаме мучо»
Ф. Сарторі – «Час сказати прощай»
Час: 19.00.
Місце: Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2).
Вартість: 70 – 300 грн.
Зустріч із художником Павлом Маковим
Розмову буде присвячено авторським книжкам та іграм, що становлять важливу частину художньої практики Павла Макова ще з початку 1990-их років. Серед них «Авторські книжки та щоденники», «Тижневик», «Хроніки Утопії», «Донроза», «До По», а також такі ігри, як «Повертатись пізно», «Прогулянка чужим садом».
Говоритимуть про те, чим є формат artist’s book для Павла Макова, а також чим зумовлена необхідність такого послідовного звертання до цього медіуму.
З середини 1980-их років Павло Маков живе й працює в Харкові, місті, з яким пов’язані його мистецькі пошуки. Користуючись дуже давніми технологіями – офорт і малюнок, які історично відсилають до друкованих візуальних свідчень, енциклопедичних і картографічних відомостей про світ, Маков створює роботи на перетині містифікації та факту, документу й місцевої легенди.
Місто – головна тема всього творчого доробку художника, що умовно поділяється на роботи, які увійшли в книгу «Utopia. Хроніки 1992–2005», і ті, що були створені після (цикли «Сади» (2005 і дотепер) і «Обруси» (2005 і дотепер), серії «Paradiso Perduto» (2014), «Межа» (2013–2015) тощо). Через книжкову культуру можна побачити і близьких Макову авторів – теоретиків і письменників. Видання «Тижневика» він присвятив американському літературознавцю та філософу культури Гансу Ульріху Гумбрехту (Hans Ulrich Gumbrecht), автору концепції «культури присутності». Планував створити спільну книгу з Тарасом Прохаськом. Сьогодні значну увагу приділяє твору Італо Кальвіно (Italo Calvino) «Невидимі міста».
Час: 19.00.
Місце: Галерея сучасного мистецтва «The Naked Room» (вул. Рейтарська, 21).
Вартість: вхід вільний, реєстрація.
Виставка «Шолом-Алейхем на київській єврейській сцені»
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України запрошує на відкриття виставки «Шолом-Алейхем на київській єврейській сцені», присвяченої 160-річчю від дня народження письменника і драматурга.
Значення творчості Шолом-Алейхема для єврейської культури важко переоцінити. У розповіді про історію єврейського (їдишського) театру в Україні мимоволі зауважуєш, що програмними, етапними постановками провідних театральних колективів часто були саме інсценізації творів видатного письменника, який найповніше втілив національний характер, відбив прагнення та здатність єврейського народу до відродження.
У фондовій колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України зберігається значна кількість матеріалів з історії єврейського театру в Україні. Афіші, фотографії, програми їдишських театральніх колективів презентують вистави за творами Шолом-Алейхема як яскраві й потужні мистецькі події у царині національного театру.
Через історію постановок Шолом-Алейхема на сцені Київського “ГОСЕТу” (1928-1950) автори виставки розповідають історію найбільш знаного єврейського театру України.
Куратори виставки: Ірина Мелешкіна, Вальдемарт Клюзко.
Час: 16.00.
Місце: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (вул. Лаврська, 9).
Вартість: вхід вільний.
Арт-проект Максима Дєтковського «Пазли архаїчного»
«Пазли архаїчного» – новий проект Максима Дєтковського, молодого українського художника, який працює на стику монументального живопису та інтер’єрного дизайну. Незвичайна авторська техніка, в якій виконані фактурні, мерехтливі полотна, вже встигла завоювати коло шанувальників в Україні та за кордоном. «Пазли архаїчного» запрошують глядача зануритися в світ фантастичних ландшафтів, які пульсують первинною тектонічною енергією.
Максим Дєтковський народився 16 грудня 1987 року в м. Ноябрьськ, Росія. Здобув освіту в Києві: в 2007 році закінчив Київський будівельний технікум (КБТ) за фахом «архітектор», а в 2011 році – Київський національний інститут будівництва і архітектури (КНУБА), факультет містобудування. З 2011 року працює в сфері дизайну та предметного дизайну. З 2013 року професійно займається живописом. Роботи Максима Дєтковського розташовані в приватних колекціях у Лісабоні, Лос Анджелесі, Парижі, Женеві, Москві, Києві.
Час: 19.00.
Місце: Галерея «Триптих» (Андріївський узвіз, 34).
Вартість: вхід вільний.
Показ фільму «Миттєві мрії»
Заключний показ Кіносезону у Closer.
Коли Polaroid оголосив кінець випуску своїх відомих фотоапаратів Polaroid у 2008 році, невелика група ентузіастів викупила останню діючу фабрику. Серед них – колишній учений Стівен Герчен, що раніше співпрацював із винахідником Polaroid. Він вирішив розгадати секрет втраченої хімічної формули фотоплівки і явище Polaroid загалом. «Миттєві мрії» – це фільм про вплив феномену Polaroid на майбутнє фотографії та медіа, контрастну різницю і зв’язок між аналоговою та цифровою ерами у фотографії.
Режисер: Віллем Баптіст
У ролях: Штефані Шнайдер, Стівен Герчен, Кріс Бонанос
Нідерланди / 2014 / 91’
Час: 19.00.
Місце: Closer Art Centre (вул. Нижньоюрківська, 31).
Вартість: 100 грн.
Відкриття фотовиставки Дениса Копилова «Дух Яванава»
Ідея виставки виникла після знайомства фотографа з племенем Яванава, яке з давніх-давен мешкає в глушині на берегах Амазонки, дотримується традицій шаманізму, подорожуючи в паралельних світах та передаючи з покоління в покоління містичні знання.
Усього тисяча осіб живе в семи селах Яванава на річці Грегоріо в басейні річки Амазонка. Це маленьке, але горде плем’я змогло домовитися з урядом Бразилії та провести демаркацію своєї землі й державної, домогтися права на спеціальну освіту для своїх дітей і т.д. Здається, що такий маленький, але сильний народ протистоїть міці світового прогресу, відстоюючи свої життєві цінності. Яванава вірять, що Природа і Земля живі, вони спілкуються з тваринами та рослинами. Вони сильно відрізняються від нас, але прийняли рішення відкрити свої знання людям з умовно цивілізованого світу, щоб ми не знищили нашу спільну Землю!
Час: 19.00.
Місце: It’s NOT the LOUVR gallery bar (вул. В. Липинського, 4).
Вартість: вхід вільний.
Виставка Петра Ряски «Я є жінка. Ми є жінки»
У кожному з нас тече кров. Кров, яку передала нам разом із життям мати. Від першої жінки, мама дочці, дочка своїй дочці, дочка наступній дочці і так безперервно, живий струмінь крові переливається з тіла в тіло через пуп. Жінка – перший дім кожної людини, вона створює нас зі свого тіла.
Відокремлюючись від тіла матері, ми не перестаємо бути її плоттю від плоті: жіноча кров тече в наших жилах. Жінка – нескінченна мережа відтворень, провідник між метафізичним світом ідей та матеріальним виміром. Життєствердна алегорія жінки як плетива перевтілень є поетичною нарацією автора відносно плину життя. Кров є жінкою. Ми є жінки.
На виставці представлені праці 2011-2019 років, живопис, малюнок та перформанс (відео, об’єкт, текст).
Час: 19.00.
Місце: Bursa gallery (вул. Костянтинівська, 11б).
Вартість: вхід вільний.
