Схожість результатів екзит – полів, які проводилися під час першого туру президентських виборів до результатів численних соціологічних опитувань напередодні голосування свідчать, що отримані цифри в основному об’єктивно відображають волевиявлення українських виборців.
Про це заявила Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на вчорашньому брифінгу , аналізуючи підсумки роботи екзит-полів 31 березня цього року. Разом з нею результати своїх незалежних опитувань представили заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко та експерт Київського міжнародного інституту соціології. Світлана Хутка.
На думку Ірини Бекешкеної , така кореляція результатів була дуже важливою з політичної точки зору, бо в іншій ситуації могли бути підстави для сумнівів у легітимності підсумків та розгортання протестних акцій. І саме дані екзит-полів знизили електоральний градус і можливість до мотивації якихось бурхливих подій.
За її словами, завдяки детально розробленими командами екзит-полів анкетам, сьогодні можна зробити досить точні висновки, хто, де за кого і як голосував. І ця інформація є дуже важливою для прогнозу результатів фінального туру виборів, який з’явиться вже незабаром.
Адже опитування на виході з виборчих дільниць дають змогу проаналізувати особливості голосування соціально-демографічних груп виборців, виокремлених за регіональною, поселенською, статевою та освітньою ознаками.
І беззаперечну перевагу за підсумками опитування , що підтвердили і наступні дані від ЦВК, майже в усіх регіонах, за винятком західного, де перше місце посів чинний глава держави Петро Порошенко, отримав актор Володимир Зеленський, – повідомила Світлана Хутка.
У західному регіоні Петро Порошенко, зокрема набрав 25,5%, Володимир Зеленський – 22%, Юлія Тимошенко – 18%, Анатолій Гриценко – 13%, Олег Ляшко – 6%, Ігор Смешко – 5%, Руслан Кошулинський – 4%.
Традиційно малою була підтримка у західному регіоні Юрія Бойка (2%) та Олександра Вілкула (0,4%).
В центральному регіоні лідером став також Зеленський (28,5%), за ним Порошенко (19,5%), Тимошенко (17%), Смешко (10%), Гриценко (7,5%), Бойко (6%), Ляшко (5%).
Перше місце у Зеленського і в південному регоні (42%), на другому місці – Бойко (15%), далі йдуть Порошенко (11%), Тимошенко (9,5%), Вілкул (8%), Смешко (5%).
Підтвердив свою популярність Зеленський і на сході України , де набрав 31%, далі з невеликим відставанням йде Бойко (27%), за ним – Вілкул (10%), Порошенко (10%) й Тимошенко (7%).
Щодо симпатій у вікових групах, то за словами Михайла Міщенка, Зеленський є лідером серед виборців майже в усіх вікових групах, за винятком найстаршої, за 60 років. Так, у групі наймолодших (18-29 років) за нього проголосували 57% виборців, за Порошенка – 14%, Тимошенко – 7%, Гриценка – 5%.
У групі виборців 30-39 років Зеленський теж є явним лідером (45%), далі йдуть Порошенко (17%), Тимошенко (10%), Гриценко (5%), Бойко (4,6%). Виборці 40-49 років: Зеленський – 36%, Порошенко – 18,5%, Тимошенко – 12%, Гриценко – 8%, Бойко – 7,6%, Смешко – 5,5%. Зникає ця електоральна перевага лише у групі старших виборців, де Зеленський або на рівних з іншими кандидатами, або їм поступається: у групі 50-59 років Зеленський має майже 22% голосів, Порошенко – 19%, Тимошенко – 18%, Бойко – 10%, Гриценко – 9%, Смешко – 7%, Ляшко – 6%, Вілкул – 4%. А серед виборців, яким за 60 років, найбільшу підтримку отримали Тимошенко (19%), Порошенко (18%) та Бойко (17%); у Зеленського – 12,5%, Смешка – 9,5%, Гриценка – 8%, Ляшка – 6%, Вілкула – 5%.
Результати опитування свідчать, що Зеленський виборює першість особливо у містах з населенням від 100 тисяч жителів (39%), а найменше – у селах (27%).
В обласних центрах найбільше голосів зібрав Зеленський (31,5%), за ним – Порошенко (21%), Тимошенко (12%), Бойко (9%), Смешко та Гриценко (по 8%), Вілкул (4%). А от «радикального» Ляшка в обласних центрах підтримали тільки 1,4% виборців.
За словами Ірини Бекешкіної, віддали перевагу Зеленському виборці і у всіх в усіх освітніх групах, особливо – серед виборців з незакінченою вищою освітою (студенти), а найменшою є його перевага в групі виборців з незакінченою середньою освітою. У групі виборців з вищою освітою у Зеленського 31% голосів, Порошенка – 22%, Тимошенко – 12%, Бойка – 9%, “Раніше ми говорили, що за Зеленського проголосує переважно молодь, це так, серед молоді найбільше, але ж явка серед молоді буда найнижча”, – зауважила вона.
Проаналізували дослідники і гендерні особливості симпатій до кандидатів.
За їхніми даними, ці відмінності загалом незначні: і чоловіки, і жінки рівною мірою віддали перевагу Володимиру Зеленському (31%), а от Петра Порошенка дещо більше підтримали чоловіки (19% чоловіків і 17% жінок), як і Анатолія Гриценка (відповідно, 9% і 6%), а Юлію Тимошенко – навпаки, жінки (15% жінок і 13% чоловіків). У решти кандидатів відмінності зовсім незначні: за Бойка проголосували 9% чоловіків і 10% жінок, Смешка – відповідно, 6% і 7%, Ляшка – 4% і 5%, Вілкула – 3,5% і 4%.
Загалом, як зазначили експерти, майже половина виборців (47%) визначилися зі своїм кандидатом незалежно від виборчої кампанії, бо «завжди були прихильниками цього кандидата». Це характерно насамперед для виборців Петра Порошенка (63%) та Юлії Тимошенко (60%). Серед решти кандидатів заздалегідь визначилися зі своїм вибором 48% виборців Бойка, 47% – Ляшка, 45% – Гриценка, 45% – Кошулинського, 44% – Вілкула. Найменше тих, хто визначився заздалегідь, виявилося серед виборців Смешка (22%), Шевченка (34%) та Зеленського (39%). А от виборців, які визначилися в останній день голосування чи безпосередньо на виборчій дільниці найбільше виявилося серед виборців Шевченка (15%), Смешка (12%) Кошулинського (11%), Ляшка (11%). Найменше визначалися в останній день виборці Порошенка (6%) та Бойка (6%).
Загальною систематичною проблемою як екзит-полів, так і передвиборних опитувань, за висновками соціологів стала переоцінка голосів за Порошенка, і недооцінка – за Бойко. Найімовірніше, це не проблема вибірок або методології (в екзит-полах була вибірка максимально наближена до сукупності тих, хто проголосував), а в поведінці респондентів: виборці Бойко (як найбільш «проросійського» і опозиційного кандидата), швидше за все, частіше відмовлялися від інтерв’ю. Порошенко ж ймовірно користувався зворотним ефектом: всі, хто хотів приховати своє голосування, говорили, що голосували за нього. Також його виборці найімовірніше, рідше відмовлялися від інтерв’ю в порівнянні з іншими. Телефонне опитування було найточнішим в оцінці рейтингу Смешка (бо проводилося до останнього дня до виборів), а також Зеленського (бо у особистих поквартирних інтерв»ю недооцінюють більш рухливих молодих людей, які є головними виборцями Зеленського).
Але воно переоцінило Порошенко і Бойко, бо проводилося за мобільними телефонами і, можливо, недооцінило поглядів старшої вікової групи, – пояснили експерти.
Виборці, чиї кандидати не пройшли до другого туру виборів президента, більш схильні віддати голос за Володимира Зеленського, ніж за Петра Порошенка.
Під час брифінгу заступник директора центру імені Разумкова Михайло Міщенко спроббував також спрогнозувати наміри у другому турі електорату найрейтинговіших політиків, які не вийшли до другого туру.
На його думку, ці виборці все ж більше схиляються голосувати за Зеленського, ніж за Порошенка. Але, зауважив він, це було опитування ще до першого туру. Значний вплив на позицію електорату того чи іншого політика буде надавати заклик самого кандидата, — пояснив Міщенко.
За його словами, серед виборців лідера “Батьківщини” Юлії Тимошенко 41% відповів, що буде голосувати за Зеленського, а за Порошенка — лише 10%.
Серед українців, які голосували за лідера “Опозиційного платформи — За життя” Юрія Бойка 35% заявили, що підтримають Зеленського, тоді як всього 2% готові проголосувати за Порошенка.
Серед тих, хто голосував за лідера “Радикальної партії” Олега Ляшка за Зеленського готові проголосувати 32%, а за Порошенка 16%.
25% виборців лідера “Громадянської позиції” Анатолія Гриценка також схиляються проголосувати за Зеленського, проте досить багато готові підтримати і Порошенка — 19%.
На думку соціологів, президентські вибори 2019 р. створили кілька політичних феноменів, які вже стануть історичними.
Їх без перебільшення можна вважати унікальним явищем, оскільки одразу за кількома складовими ця виборча кампанія та виборчий процес істотно відрізняються від «звичних» для України виборчих практик, а в деяких становлять собою прецедент і у більш широкій, міжнародній порівняльній перспективі. Незважаючи на те, що попереду другий тур виборчих перегонів, саме за результатами першого можна виокремити низку специфічних, gjvsnyb[ результатів, які стали вкрай важливими особливостями саме цих виборів, а також дають змогу виокремити, які саме тренди електоральної поведінки характерні для виборців у цьому виборчому циклі.
Зокрема, експерти звернули увагу на політичний стрибок кандидата Володимира Зеленського голосування за якого можна назвати аномальним з огляду на те, що він зміг об’єднати під своїми «знаменами» виборців з різними характеристиками, запитами, мотивацією, і це голосування – не тільки «проти». І це справді наймасштабніше протестне голосування за всю історію України, водорозділ для виборців проходив не за ідеологічними чи політично змістовними маркерами, а за критерієм неприналежності до «старих» еліт, – стверджують фахівці.
Цей вибір хоч і був антисистемним, антиелітарним за своєю суттю, але мав ще й інші грані. Так, це був серед іншого і вибір «за» – «за» нові обличчя. І це дуже важливо розуміти всім іншим гравцям на політичному полі, включаючи як політиків, так і їхніх виборців. Запит на ті самі «нові обличчя» так довго і безуспішно виношувало суспільство (безуспішно, бо понад 60% опитуваних українців стабільно хотіли бачити нових політиків, але тільки 29% їх на політичному горизонті знаходили, а конкретні імена здобували не більше 8% підтримки).
Те, що комусь незрозуміла якість цієї «нової» пропозиції, питання вже інше, але потрібно усвідомлювати: марно апелювати до браку досвіду державного управління чи політичної діяльності у Зеленського, бо для його виборців це є його вагомою перевагою, якщо порівняти з його конкурентами, а не проблемою і слабким місцем.
Довідка. Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць – лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці, та за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна для України в цілому й для її чотирьох регіонів (захід, центр, схід, південь). Було опитано 19 453 респондентів на 400 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування». Рівень досяжності (кількість виборців, які погодилися взяти участь в опитуванні) становить 67,8%.
1 коментар