Депутатка від “Слуги народу” Анна Скороход заявила про політичне переслідування у сесійній залі і затримання її чоловіка через “неправильне голосування”.
Про це повідомляє ВВС Україна.
“Сьогодні за мої політичні вподобання, за моє бачення і за те, що я не голосувала так, як мені вказувала фракція, за дорученням одного з замів Офісу президента, одного з замів генерального прокурора, Каська, мого чоловіка було затримано”, – повідомила пані Скороход.
“Підставою стали мої голосування у залі, за відстоювання державної власності ГТС, а також червона кнопка проти відкриття ринку землі”, – наголосила вона.
Анна Скороход повідомила, що її чоловіка затримали за запитом Росії від 2017 року.
“До цього ніяких не було питань, а тут після червоної кнопки йде затримання мого чоловіка”, – додала депутатка і звернулася до президента Зеленського і правоохоронців з проханням припинити “свавілля”.
Вона також заявила ЗМІ, що не буде залишати фракцію “Слуги народу”: “Я нікуди не буду виходити, нехай виключають”.
29-річна Анна Скороход – мажоритарниця, обрана під брендом “Слуги народу” від 93 округу на Київщині. Місцем роботи до Верховної Ради в неї значиться посада заступниці директора будівельного холдингу “Прогрес”.
Вперше депутатка Скороход опинилася у фокусі уваги ЗМІ під час голосування за законопроєкт про відокремлення газотранспортної системи із структури “Нафтогазу”.
Обговорення закону було настільки драматичним, що чи не вперше в історії Ради депутатка розплакалась просто у сесійній залі, бо її правки не врахували. Спікер Дмитро Разумков навіть був змушений заспокоювати колегу й просити не плакати.
Хто її чоловік і чому його затримують не вперше
Чоловік Анни Скороход – 47-річний російський банкір Олексій Алякін, якого Росія оголосила у розшук, звинувачуючи у шахрайстві в банку “Пушкіно”.
Затримують його не вперше. У серпні 2018 року його затримали співробітники СБУ, а у вересні того ж року справу розглядав суд.
“В Генеральну прокуратуру України надійшов запит компетентних органів Російської Федерації про видачу особи для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів”, – йдеться в матеріалах суду, які цитує видання “Українські новини”.
Генпрокуратура Росії підтвердила газеті “Комерсант”, що в Україну надіслали запит про видачу Алякіна, про результати його розгляду там не знають.
Після того, як Алякіна затримали співробітники Служби безпеки України, прокуратура попросила суд арештувати підсудного. Суд задовольнив це ходатайство.
Банкіра взяли під так званий екстрадиційний арешт. Рішення про його видачу українська генпрокуратура мала ухвалити не пізніше 15 вересня 2019 року.
На суді захист Алякіна наполягав на тому, що банкіра не можна видавати Москві. За версією адвокатів, його будуть переслідувати з політичних мотивів, бо він брав участь у бойових діях на Донбасі на боці України.
Захист стверджує, що бізнесмен проходив службу у підрозділах добровольців “Арата” і “Айдар”, а також забезпечував учасників операції роботою та житлом, пишуть “Українські новини”.
Сам Алякін заявив у суді, що вважає себе громадянином України. Видання нагадує, що у 2013 році банкір справді отримав українське громадянство, проте 30 липня 2018 року міграційна служба його анулювала.
У листопаді 2018 року Алякіну змінили запобіжний захід на домашній арешт. У лютому 2019 року суд поставив вимогу ДМС повернути Алякіну скасоване українське громадянство, а пізніше відмовив Росії в екстрадиції.
ДМС анулювала українське громадянство Алякіна перед його арештому у липні 2018 року, пояснюючи це тим, що він начебто не віддав російський паспорт після набуття українського громадянства.
В Україні в Алякіна є будівельна компанія “Прогрес Буд”, в якій заступницею директора й працювала пані Скороход до обрання депутаткою. В Росії Алякін займався бізнесом набагато активніше.
Бізнес Алякіна в Росії
В 2011-2012 роках Алякіна вважали основним власником підмосковного банку “Пушкіно”, який за своїми активами входив у другу сотню російських банків. При цьому формально його доля завжди була нижче 20%, писали “Відомості”. 30 вересня 2013 року ЦБ відкликав у банку ліцензію.
У Алякіна було кілька банків. “Пушкіно” – найбільший з них.
Крах банку “Пушкіно”, який залучив 24 мільярди рублів приватних вкладів, восени 2013 року дав старт банківській кризі довіри, писало видання. На той час Алякін вже продав і “Пушкіно”, й інші банки – “Кедр”, “Кедр”, Інтеркапітал-банк, “Окский”, Маст-банк. Останнім він у лютому 2014 продав Юнікорбанк.
Восени 2012 року Алякін намагався стати партнером відомого бізнесмена Сергія Полонського та купити його компанію Potok, яка раніше називалася Mirax Group.
Через кілька місяців Полонський прямо з камбоджійської в’язниці написав наказ про звільнення Алякіна, та звинуватив його у шахрайстві. Компанія Potok заявила, що Алякін вивів кошти та нерухоме майно на загальну суму понад 2 мільярди рублів.
В 2013 році Алякін оголосив себе банкрутом в Росії. Його заборгованість перед кредиторами досягла півмільярда рублів.
У грудні 2015 року Тверський райсуд Москви санкціонував його заочний арешт, а Алякіна оголосили у міжнародний розшук. Його звинуватили в організації розкрадання коштів банку “Пушкіно”.
У травні 2016 року колишня дружина Алякіна зажадала стягнути з нього аліменти на суму 1,037 мільярда рублів.
