Сьогодні 19 листопада , був зачитаний обвинувальний акт у справі колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова у Вищому антикорупційному суді( ВАКС) . Йому якому інкримінують незаконне відстрочення сплати податків компаніям депутата-втікача Олександра Онищенка.
Про це повідомляє “Центр протидії корупції”.
У ВАКС відбулося перше засідання по суті справи ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова. У його справі зачитали коротке (а не 700 сторінок за 2 роки) обвинувачення.
“Аж не віриться, що епопея з кількарічним зачитуванням обвинувального акту у районному суді закінчилася. Згідно зі змінами до кримінального процесуального кодексу, прокурор може зачитувати короткий текст. Тож за 10 хвилин зачитали Насірову обвинувачення”,- йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що Сам Насіров почав свій виступ класично.
“У своїй промові він розповів про нібито переслідування, маніпуляції, брудну піар-кампанію проти нього… Навіть заявив, що до цього долучилися якісь таємничі особи з-за кордону”,- повідомили у ЦПК.
Загалом сьогодні у ВАКС було цікаве засідання. Насіров просив роз’яснити, в чому його обвинувачують.
“Більше, ніж уже зроблено, суд зробити вже не може”, — відповів суддя
За даними слідства, Роман Насіров, зловживаючи своєю посадою, незаконно надав розстрочки зі сплати ренти у 2015 і 2016 роках компаніям екснардепа Олександра Онищенка, задіяним у так званій “газовій справі”.
За законом, розстрочки на обов’язкові платежі дійсно можна надавати компаніям, але за чітко обумовлених підстав. Якщо розстрочка дається більше, ніж на один рік, то ДФС має погодити це з Міністерством фінансів.
У випадку з компаніями з “газової схеми”, термін розстрочки складав два роки, але з Мінфіном Насіров не радився. До того ж жодних обґрунтувань і підстав надавати ці розстрочення не було. Екскерівник ДФС також приховав, що у пов’язаних з Онищенком компаній був борг зі сплати податків. А це мало би стати підставою для скасування дозволу на видобуток газу цим фірмам.
Результатом таких незаконних рішень є збитки, завдані державі на понад 2 млрд грн.
Після того як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направили справу до суду, Насіров через адміністративні суди намагався створити перешкоди у кримінальній справі. Він хотів довести, що нібито виконував лише “церемоніальну функцію”, підписуючи незаконні розстрочки. Мовляв, реальне надання розстрочень — завдання регіональних податківців. Це могло б значно ускладнити роботу НАБУ і САП.
Спочатку як Окружний адмінсуд Києва, так і Апеляційний адмінсуд “підтримали” Насірова, задовольнивши його позов. Але Верховний суд скасував ці рішення, чим врятував слідство від додаткових труднощів в Антикорупційному суді.
