Інна Долгушина жителька Донецької області. Вона одна з небагатьох у 2014 році виступала проти так званого референдуму. Інна з чоловіком не побоялася почепити український прапор на своєму будинку. Їхній син носив футболку з тризубом і не знімав її, хоча дитині погрожували.
Коли наші війська визволили від московських окупантів селище в якому проживала Інна
Жінка почала боротися за дітей цього населеного пункту і їхню свідомість.
Оскільки працювала викладачем, тому мала змогу реально оцінювати загрозу, яка несла російська пропаганда.
Осінню 2014 року вона запросила у свій коледж українських воїнів. Вони радісно погодилися прийти і поговорити з дітьми. Проте пізніше, вона отримала моральний шок від побаченого.
Студенти були настільки залякані росіянами, що вони запитували бійців зовсім дикі речі.
_ Чи їдять вони дітей!
_ Чи дають вони гроші в магазині?
_ Чи навчали їх у школах ненавидіти російськомовних людей?
Від таких запитань мороз йшов по шкірі.. Але Інна розуміла, що не варто складати руки. Потрібно боротися.
З тих пір пройшло чималу часу. Інна більше не викладає у місцевому коледжі. Проте вона продовжує воювати на інформаційному фронті, допомагає, як волонтер.
Розмовляє українською мовою, щоб не бути подібною до окупантів. Хоча це їй нелегко дається. Адже вона все життя говорила майже російською.
З такими, як Інна, наша перемога буде обов’язково!
