“Ми вміємо працювати з ринком так, щоб не було різких коливань (курсу), якщо вони раптом почнуться”, – запевняє голова Національного банку Яків Смолій в інтерв’ю BBC News Україна.
Розмова відбувалася якраз після того, як Верховна Рада схвалила закон про регулювання банківської діяльності. Його ще називають “антиколомойський” за прізвищем одного із колишніх власників “ПриватБанку”.
Цей закон зробив незворотнім процес виведення банків із ринку, що було умовою відновлення співпраці з МВФ.
Яків Смолій розповів, що буде з курсом гривні, коли варто очікувати на кошти МВФ та що буде із судовими справами, пов’язаними з “ПриватБанком”. А ще пояснив, що робить НБУ для підтримки банківського сектору в умовах економічної кризи та чи не планується його відставка.
“Антиколомойський” закон ухвалили. Коли будуть гроші від МВФ, скільки і на що їх витратять?
Яків Смолій: Наразі я не можу сказати про МВФ, але міжнародні партнери і фінансові організації вже схвально відреагували на ухвалення закону. Думаю, що МВФ також не забариться.
Ми вже маємо зареєстровані у парламенті постанови, подані депутатами, які блокують підписання цього закону головою Верховної Ради і президентом. Тобто є кілька днів, після чого депутати мають визначитися і проголосувати, як на мене, за скасування цих постанов.
Це дасть змогу спікеру підписати закон і відправити його на підпис президенту. Це може бути наступного тижня, оскільки депутати ухвалили рішення, що вони вже виходять з карантину і переходять у нормальний режим роботи, без позачергових засідань.
Відповідно, після підписання закону президентом буде оголошено засідання Ради директорів МВФ. У місії, яка працювала в Україні, готові усі документи, вони їх передадуть на засідання “борду”. “Борд” прийме рішення.
Після того, як рішення буде ухвалене, до перерахування першого траншу може бути один-два дні. Тобто, якщо розкласти усі часові рамки, то ми можемо ще у травні отримати перший транш. Або перший тиждень червня. Я завжди беру трохи запасу, щоб мої припущення справджувалися.
Програма розширеного фінансування передбачала співпрацю протягом трьох років. Stand-by – це програма півторарічна. Вона коротша по строках і менша по сумі. Але протягом наступних двох років – тобто, цей 2020 і 2021 ріки – об’єм фінансування від МВФ не змінюється. Тобто та сума, яку ми мали отримати за програмою розширеного фінансування за два роки, і сума, яка буде в програмі stand-by, будуть однаковими. Це приблизно 5 млрд доларів.
Про транші я поки не готовий сказати, але думаю, що вони будуть рівномірно розподілені по роках. В цьому році це може бути за квотою приблизно 3,5 млрд доларів і 1,5 млрд доларів наступного року.
І програма розширеного фінансування, і програма stand-by відкриває двері для отримання додаткового фінансування від Світового банку, Європейської комісії та урядів Канади та Японії. Якщо це скласти разом, то може бути близько 6-6,5 млрд доларів лише цього року.
За попередньої домовленості усі суми, які ми обговорювали з МВФ та іншими донорами, будуть спрямовані до державного бюджету на покриття дефіциту.
Тобто якщо у попередні роки частина коштів йшла міністерству фінансів, а інша – НБУ в міжнародні резерви, то за цією програмою все піде на покриття дефіциту.
Хоча формально це фінансування буде враховано і в резервах, тому за його рахунок ми очікуємо на зростання резервів до 27,3 млрд доларів цього року.
Що з оскарженнями банківського закону в КС і судами по Привату?
Яків Смолій: Над законом працювала ціла група представників різних інституцій, зокрема, і міністерства фінансів, економіки, Офісу президента, Національного банку, а також міністерства юстиції.
Супроводжував цей процес особисто міністр юстиції. Він твердить, що весь закон, усі правки, що були, все відповідає Конституції.
Ми впевнені в тому, що все зроблено правильно. Якісь спроби піддати це сумніву можуть бути, але юристи кажуть, що закон відповідає усім конституційним нормам.
Ми довіряємо міністру юстиції і впевнені, що він професійно все це контролював.
Справ (пов’язаних із ПриватБанком. – Ред.) дійсно дуже багато. З ними іде перманентний процес – вони розглядаються, відкладаються.
Суди будуть приймати рішення, відповідно, і ми будемо реагувати, залежно від змісту. Зараз спрогнозувати сценарій, яке рішення ухвалить суддя тої чи іншої інстанції, дуже важко.
Як позначився карантин на економіці?
Яків Смолій: Наш останній прогноз ми оприлюднили у квітні, виходячи з тої ситуації, що була на той час. Тоді ми казали, що очікуємо падіння економіки на 5% в цьому році, а у наступному – зростання до 4%.
Зрозуміло, що тоді ситуація була зовсім іншою, – і всередині країни, і довкола.
По наших оперативних даних, наприклад, індекс ділової активності у квітні знизився нижче 30 пунктів. Тобто бізнес був завмер.
Але ті послаблення, які розпочалися цього тижня, вже дають сигнал на відновлення. Зараз іде послаблення карантину, почали працювати деякі підприємства, малий та середній бізнес відновлює роботу.
Разом із тим ми бачимо, що березень ми завершили з профіцитом поточного рахунку, хоча ще рік тому мали дефіцит. Ми очікуємо, що і квітень завершимо так само з профіцитом, оскільки імпорт скорочується набагато швидше, ніж експорт. А обсяги наших експортних поставок зерна, соняшникової олії, руди навіть виросли.
По імпорту ми бачимо, що і обсяги, і ціни на основні позиції, які ми завозимо, впали, і це пов’язано з падінням цін на нафту. Це вже відбилося на цінах на заправках – ціни на бензин, дизель знизилися.
Ми плануємо традиційно переглянути прогноз у червні-липні, коли буде більше даних.
Що з мільярдними переказами від трудових мігрантів?
Яків Смолій: Звісно, що через карантин ці надходження зменшилися. У 2019 році перекази (від трудових мігрантів) дали 12 млрд доларів.
Цього року ми очікуємо, що буде 10 млрд доларів. Але це буде компенсовано тим, що люди не зможуть виїхати на відпочинок за кордон.
За нашою статистикою, наші громадяни витрачали близько 8-10 млрд доларів щороку, перебуваючи на відпочинку за кордоном.
Через те, що на пересування є обмеження, люди не зможуть поїхати і витратити ті кошти. Це не гарно, звісно, але це буде компенсація із надлишком.
Як банки переживають кризу?
Яків Смолій: В цю кризу банківська система увійшла як ніколи підготовленою. Є велика різниця з тим, що відбувалося під час кризи 2008 чи 2014 року. Тоді Нацбанку довелося рятувати банки, а зараз банки рятують економіку. Бо вони докапіталізовані, вони мають ліквідність, мають нормальні технології для роботи.
Подивіться на достатність капіталу. Сьогодні при нормативі в 10%, банківська система має 19,7%. Тобто капіталу у банків вдвічі більше, ніж критично потрібно. А ліквідність банківської системи тримається на рівні 200 млрд гривень, як і два місяці тому.
Хоча частина відділень зменшила години обслуговування клієнтів, частина відділень закрилася, але 77% банківських відділень працюють, 96% банкоматів та POS-терміналів працюють (за винятком тих, що розташовані у великих торговельних центрах).
Ми з банками забезпечували поповнення банкоматів новою, знезараженою готівкою.
І, за нашою інформацією, обсяги платежів не змінилися. Тобто, бізнес, який працює, населення мали змогу проводити всі свої операції – дистанційно або ж у відділеннях.
Так, у перші тижні березня була відчутна паніка, і курс долара зріс, були проблеми з постачанням валютної готівки, бо припинилося авіасполучення. Але ми цю проблему вирішили, і сьогодні немає жодного дефіциту валютної готівки у касах банків, так само, як і дефіциту гривневої готівки.
Що буде з курсом гривні після карантину?
Яків Смолій: Сьогодні системні банки мають можливість надавати послугу обміну валюти онлайн через банківські додатки. Тобто клієнти, які мали безготівкову гривню, мали і можливість поміняти її на безготівковий долар. Готівка була доступна для обміну у банківських відділеннях та небанківських пунктах обміну, які не закривалися під час карантину. Так що населення мало змогу обміняти гроші, коли хотіло.
Ми не очікуємо, що (після завершення карантину – Ред.) усі побіжать купувати долари.
Думаю, в першу чергу населення почне витрачати кошти, які в них ще є, бо є певний відкладений попит. Хоча попит буде залишатися ще досить пригніченим, ми більше очікуємо на певне збільшення споживання, якщо порівняти з карантином, а не на збільшення валютних накопичень чи валютних операцій.
З іншого боку для нас коливання курсу не є якоюсь страшилкою, ми вміємо з ними справлятися.
Як ви бачили, у березні, коли був певний ажіотаж, ми виходили на ринок з інтервенціями. Ми продали більше 2 млрд доларів, щоб стримати ці ажіотажні настрої.
Сьогодні курс навіть трохи укріпився, і ми викуповуємо долари на ринку в міжнародні резерви.
За другий квартал ми викупили майже мільярд доларів, тобто тренд розвернувся у зворотному напрямку.
Ми вміємо працювати з ринком так, щоб не було різких коливань, якщо вони раптом почнуться.
Що робить НБУ, щоб підтримати економіку під час карантину та після нього?
Яків Смолій: Ми комплексно підійшли до потреби підтримати економіку в умовах коронакризи. Ми суттєво знизили облікову ставку – з 11% до 8% лише за два місяці – для здешевлення ресурсів, і, можливо, ще її знизимо цього року, щоб ресурс був доступнішим для банків і бізнесу.
Ми даємо банкам можливість взяти рефінанс на кредитування масштабних довгострокових, зокрема інфраструктурних проєктів, на період до 5 років. Ми вперше спеціально розробили цей новий інструмент для підтримки економіки. Минулої п’ятниці ми провели перший тендер по такому рефінансуванню і надали банкам 2,4 млрд грн.
Водночас ми розширили підтримку ліквідності для банків. Подовжили термін надання таких позик для банків – з 30 до 90 днів. Такого короткотермінового рефінансування ми надали вже 7 млрд грн.
А щоб банки мали змогу сфокусуватися на головному, ми відтермінували для них стрес-тести та проведення виїзних перевірок.
Самі банки не застосовують штрафи і пеню до своїх позичальників, які не мають змоги платити проценти. Ми розробили для них рекомендації по роботі з клієнтами, зокрема з позичальниками, що найбільше потерпають від коронакризи. Тепер банки реструктурують самі позики, відтерміновують в часі платежі, можуть надати кредити для поповнення обігових коштів.
Ми не допустили, щоб банки вводили хоч якісь обмеження. Хочеш зняти гроші? Знімай. Хочеш обміняти? Обмінюй.
Так що ми готові до виходу з карантину і до відновлення.
Чи не планується відставка?
Яків Смолій: Для голови Національного банку закон передбачає термін каденції 7 років, і є вичерпний перелік підстав, на підставі яких може бути змінений голова НБУ. Голова Національного банку призначається і звільняється з подання президента, а затверджується Верховною Радою.
В мене термін каденції завершується у 2025 році. Тобто ще є час і багато завдань, які ми повинні здійснити.
