Вівторок, 19 Березня, 2024
АвторськеАналітика

Не догодили курсом: чому в Раді заговорили про відставку глави Нацбанку

Фінансовий комітет парламенту розкритикував роботу Національного банку і його керівництва. У комітеті пропонують Раді визнати політику регулятора провальною і неефективною. У “Слузі народу” запевняють, що це лише політична оцінка, яка не призведе до кадрових ротацій у центробанку. Але в опозиційних фракціях побоюються, що в команді президента готують грунт для відставки глави НБУ. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики минулого тижня схвалив проект постанови, яким розкритикував роботу правління Нацбанку та його голови Якова Смолія.

В опозиції підозрюють, що у такий спосіб президентська більшість готує грунт для відставки керівництва центробанку. Представники фракцій “Європейська солідарність” і “Голос” виступили проти цієї ініціативи.

Не залишилися осторонь і посли країн G7, давши зрозуміти, що підтримують НБУ. У спільній заяві дипломати попередили, що “підрив незалежності” регулятора “зашкодить довірі інвесторів і поставить під загрозу міжнародну підтримку” України.

Чи є грунт для таких розмов? За перший рік президентства Володимир Зеленський змінив більшість керівників державних органів, призначених попередньою командою. Яків Смолій – один із небагатьох топ-менеджерів в держструктурах, що зберіг посаду за нової влади.

Семирічний термін повноважень, передбачений законом, у Смолія закінчується в 2025 році. Сам він нещодавно заявив, що має намір допрацювати до кінця каденції. Змістити главу Нацбанку без його бажання досить непросто. В законі про Національний банк зазначений перелік підстав, які дозволяють звільнити його голову.

Ініціює таке рішення президент, стверджує – Верховна рада. До речі, і призначення керівника центробанку проходить за такою ж процедурою.

За законом, причинами для відставки глави НБУ можуть бути вирок у кримінальному злочині, надання неправдивої інформації під час призначення на посаду, невиконання посадових обов’язків чотири місяці поспіль і втрата бездоганної ділової репутації. Останній пункт залишає багато місця для маневру. І цією опцією, судячи з усього, можуть скористатися критики Смолія, щоби зняти його з посади.

Зіпсувати репутацію

У травні депутати зі “Слуги народу” вирішили заслухати главу НБУ про дії центробанку в період карантину і оцінити, як він справляється зі своїми повноваженнями. Виступаючи перед парламентом, Смолій заявив, що вперше в історії Україні вдалося пережити кризу без банкрутства банків, сплеску інфляції, катастрофічного падіння міжнародних резервів і довгих черг вкладників біля банкоматів.

У фінансовому комітеті вважають інакше. Більшість його членів підтримали проект постанови, згідно з яким робота регулятора, починаючи з 2014 року, була провальною. Готував цей документ один із заступників голови комітету Олександр Дубінський (“Слуга народу”), якого вважають близьким до Ігоря Коломойського.

У парламенті є кілька десятків депутатів, які більшою чи меншою мірою пов’язані з олігархом. Багато хто з них входить у фінансовий комітет. Коломойський не перший рік судиться з НБУ через націоналізацію Приватбанку, вважаючи її незаконною. Це протистояння вилилося у відкриту ворожнечу між колишнім акціонером банку і топ-менеджерами регулятора.

Сам Дубінський також досить категоричний щодо керівництва НБУ. У проекті постанови розкритикована монетарна і грошово-кредитна політика Нацбанку. Регулятору дорікають тим, що в останні п’ять років він зосередився на зниженні інфляції. Тоді як макроекономічна та фінансова стабільність, розширення кредитування, монетизації економіки та економічне зростання нібито відійшли на другий план.

Не догодили курсом: чому в Раді заговорили про відставку глави Нацбанку

Яків Смолій та Володимир Зеленський (Фото: twitter.com/ysmolii)

На дорогі кредити для бізнесу і населення неодноразово скаржився і Володимир Зеленський. Він публічно говорив про плани “дотиснути банківську систему” та необхідність зниження облікової ставки, підкреслюючи важливість цього кроку. І хоча регулятор останні місяці знижує ставку, вона – далеко не єдиний і не ключовий фактор для здешевлення кредитів. Адже у вартість позик банки, серед іншого, також закладають ризики неповернення кредитів і девальваційні очікування.

Якщо говорити про інші претензії, комітет звинувачує керівництво регулятора в тому, що їхні дії призвели до створення “фінансової піраміди” на ринку ОВДП. Зокрема – через штучне зміцнення курсу гривні.

Всі ці зауваження дозволяють встановити, що керівники НБУ “не мають бездоганної ділової репутації”, йдеться в документі. Це формулювання – відсилання до тієї самої норми закону, на підставі якої можна звільнити топ-менеджерів Нацбанку.

Дубінський пропонував внести цей пункт у резолютивну частину. Якщо в такому вигляді постанова набрала 226 голосів у залі Ради, то всіх топ-менеджерів регулятора змогли б попросити “на вихід”. Але більшість членів комітету не підтримали цю поправку, вважаючи, що не має права давати оцінку діловій репутації.

Натомість вони рекомендували парламенту визнати, що НБУ з 2014 року, по-перше, не забезпечував стабільність грошової одиниці. По-друге, проводив небезпечну валютно-курсову політику, яка призвела до створення піраміди ОВДП. По-третє, не захистив економіку та банківську систему від негативних зовнішніх факторів у 2019 і на початку 2020 року.

Комітет також запропонував створити тимчасову слідчу комісію Ради (ТСК) для розслідування діяльності керівництва НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із 2014 по 2019 рік. А також – знову заслухати доповідь Смолія на наступній сесії, яка відбудеться восени.

У вересні минулого року Дубінський уже намагався створити таку комісію, але на розгляд Ради його постанова так і не потрапила. Депутат заявив, що після консультацій з МВФ Офіс президента і Кабмін доручили спікеру парламенту Дмитру Разумкову не виносити в зал цю ініціативу.

Політичний підтекст

Один із членів фінансового комітету Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”) вважає, що новий документ – не більш ніж спроба Дубінського та його однодумців домогтися відставки глави регулятора. За її словами, Рада не має права голосувати за це рішення, оскільки доповідь, з якою виступав Смолій, не передбачає жодних постанов.

Але Южаніна уточнила, що питання до Нацбанку дійсно є. За її словами, у “Європейської солідарності” були претензії до НБУ щодо національної валюти, яка зміцнювалася минулого року.

“Через цю політику наші експортери понесли великі втрати. Але те, що викладено в документі – це виключно спроба охарактеризувати роботу регулятора як негативну в цілому. Ще й підкреслюючи величезну недовіру в кожному пункті документа”, – сказала парламентар у розмові з РБК-Україна.

Перший заступник голови комітету Ярослав Железняк (“Голос”) також вважає постанову “однобокою і суб’єктивною”. Він, як і Южаніна, не голосував за цей документ. На думку Железняка, зміст постанови створює для президента передумови змінити голову НБУ.

“В теорії ми повинні голосувати за цю постанову в залі Верховної ради. І фактично вона ніяких юридичних наслідків не несе. Воно тягне за собою так звані політичні наслідки. Вони, ймовірно, можуть стати умовою для президента, посилаючись на невдоволення Ради, звільнити Якова Смолія”, – прокоментував виданню депутат.

Не догодили курсом: чому в Раді заговорили про відставку глави Нацбанку

Правління НБУ (Фото: flickr.com/National Bank of Ukraine)

Але голова комітету Данило Гетманцев (“Слуга народу”) запевняє, що парламент не планує відправляти у відставку голову регулятора. Він підтвердив, що сама по собі постанова не може бути підставою для будь-яких кадрових змін у правлінні НБУ. І що це нібито лише “політична оцінка, на яку мають право народні депутати”.

“Ми зазначаємо деякі недоліки в діяльності Національного банку та їхні негативні наслідки. Але це не означає, що ми сприймаємо діяльність НБУ тільки в чорно-білому світі. На моє переконання, є позитив в діяльності Нацбанку, є і негатив. Потрібно оцінювати і перше, і друге об’єктивно”, – сказав у бесіді з РБК-Україна Гетманцев.

У самому Нацбанку з оцінкою комітету не згодні, вважаючи її “необґрунтованою і упередженою”. Там зазначили, що саме завдяки регулятору за останні п’ять років вдалося відновити макрофінансову стабільність, а низькі процентні ставки стають реальністю.

“Голоси “за” даний проект постанови – це будуть голоси за болючу фінансову кризу, за високу інфляцію, за слабку гривню, за виграш для небагатьох обраних коштом простих людей. Цей вибір стане плямою на репутації України в очах міжнародної спільноти та фінансових ринків”, – прокоментували виданню в прес-службі НБУ.

В останньому меморандумі, підписаному з МВФ, Україна зобов’язалася уникати будь-яких політичних рішень щодо керівництва Нацбанку. Порушуючи умови цього співробітництва, влада ризикує втратити довіру кредитора на наступні три роки. І у Фонді напевно згадають про це, коли мова зайде про наступний транш. На Банковій і на Грушевського не можуть не усвідомлювати цих ризиків.

Залишити відповідь