Середа, 28 Вересня, 2022
АвторськеАналітикаБлогВійнаУкраїна

Війна проти України: росіяни почали розуміти, що все йде зовсім не за планом

Пролунали чергові “бавовни” у Бельбеку (це не лише військовий, а й урядовий аеродром для спецбортів) поблизу Севастополя, а також у Керчі та Білгородській області.

У москві не пустили в ресторан “магадан” расєйского військового у формі, тому що його вигляд псував апетит расєйскім урядовцям, які люблять там їсти. Вони б перестали туди заходити, і власники модного кабака втратили б бабло, якого у сфері послуг недоімперії і так менше, передає 24 канал.

А в Естонії не пустили і до країни, і анулювали шенгенську візу черговій росіянці, яка хотіла розвіятися завдяки круїзу через Європу до Греції.

Ці різномасні події справді мають право бути поставленими в один ряд. Нам категорично потрібен повномасштабний наступ. Адже без нього всі правильні заяви президента Зеленського про переговори з кремлівським фюрерком лише після відходу окупантів – це словесне лушпиння.

Не підуть росіянці самі, їх треба поставити перед загрозою повного знищення, як це було під Києвом, Харковом та іншими деблокованими українськими містами. І послідовне знищення складів, штабів та аеродромів агресора працює на цю мету. Але якщо наступ не розпочати вчасно, то ворог відновить і склади, і штаби, і аеродроми.

Проте наші атаки військових об’єктів Криму та російського прикордоння мають колосальний пропагандистський вплив. Вони найкраще демонструють росіянам, що все йде зовсім не за планом. І війна своїм кривавим ликом починає заглядати і в них непричетні будинки. Тому фінансово-економічні проблеми – надовго.І це змушує висловлювати невдоволення. Не через шанування України, а через любов до бабла. Адже як міркують власники “магадану”: а за що поважати та підтримувати цих військових, якщо вони мали взяти Київ за три дні, але не можуть і за півроку? А розкол у суспільстві ворога нам на руку.

Головний принцип війни

При цьому не можна забувати головного принципу війни: з її початку світ ділиться на наших ворогів, посібників ворогів, наших союзників і нейтралів. Ворогів треба всіляко знищувати. Їхнім посібникам створювати максимальні труднощі. З союзниками слід співпрацювати, та дорожити їх довірою. А нейтралів треба перетворювати на союзників. Із зовнішніми ворогами все зрозуміло, хоча не можна упускати й внутрішніх.

Росіянці, які підтримують путінську війну, але бажають насолоджуватися благами світової цивілізації, — це посібники агресора. Їх не можна пускати до Європи і взагалі будь-куди, крім псевдореспублік.

А ось тих росіян, хто публічно не згоден з війною, хто намагається боротися з путінізмом і виїжджає з недоімперії, рятуючись від репресій, треба підтримувати, співпрацювати та робити з них союзників. Бо на війні зайвих союзників немає. І точно не робити з них ворогів у нападах інтернет-патріотизму.

А загалом у мене настрій стриманого оптимізму. Який не зникне, навіть якщо ворог ракетними атаками намагатиметься зіпсувати нам День Незалежності.

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.